Розділ 4.Розроблення механізмів прийняття управлінських рішень

Характеристика управлінських рішень

Приклади, які відображають характеристики управлінських рішень в організації

1

2

Види управлінських рішень:

1. За сферою охоплення:

- загальні рішення;

Директор підприємства затверджує план атестації усіх працівників підприємства шляхом підписання відповідного наказу з метою виявлення некомпетентних працівників.

- часткові рішення.

Адміністратор відповідним наказом затверджує план заміни двох комп’ютерів на нові.

2. За тривалістю дії:

- перспективні рішення;

Директор затверджує план створення нової аптеки шляхом підписання відповідного указу.

- поточні рішення;

Адміністратор дає вказівку щодо здійснення закупівлі додаткової техніки для створення та продажу ліків.

- оперативні рішення.

Адміністратор видає розпорядження про заміну обладнання у відділах.

3. За рівнем прийняття:

- рішення на вищому рівні управління;

Директор приймає рішення про проведення рекламної кампанії для збільшення попиту на товар.

- рішення на середньому рівні управління;

Адміністратор видав розпорядження виробничим підрозділам про перевірку обладнання перед їх включанням.

- рішення на нижньому рівні управління.

Адміністратор віддає наказ підлеглому про зміну клієнта.

4. За характером вирішуваних організацією завдань;

- організаційні запрограмовані рішення;

Адміністратор видає розпорядження бухгалтерії щодо узагальнення усієї облікової інформації для формування квартальної бухгалтерської звітності.

- організаційні незапрограмовані рішення.

Директор приймає рішення про реорганізацію ПП«Фармакс» шляхом формування нового підрозділу (сервісного обслуговування) та видає відповідний наказ.

5. За способом обґрунтування;

- рішення, які базуються на судженнях;

Адміністратор видав наказ зменшити обсягзакупки певного видуліківпередбачаючи зменшення попиту на них.

- раціональні рішення.

Директор приймає рішення, видаючи відповідне розпорядження, про залучення додаткового обсягу зовнішніх інвестицій, базуючись на розроблених поточних фінансових планах та бюджеті за допомогою діяльності адміністраціїта впровадження нових послуг.

6. За способом прийняття; Продовження табл.14

- одноосібні рішення;

Адміністратор виніс догану наглядачеві за виконанням робіт за невчасне повідомлення працівників щодо нового замовлення.

- колегіальні рішення;

Виробничі відділи 1 та 2 почали створювати нові ліки, які збільшили грошові надходження до бюджету.

- колективні рішення.

Колектив підприємства на зборах обговорюють рішення про проведення реклами.

7. За характером;

- економічні рішення;

Директор приймає рішення про отримання кредиту для проведення рекламної кампанії.

- соціально-психологічні рішення;

Директор приймає рішення, що кожен працівник підприємства може отримати 20% знижки на послуги організації.

- технологічні рішення;

Адміністратор вирішивзакупитидодаткову технологіюдля створеннята продажу ліків.

- адміністративні рішення.

Директор підписує наказ про прийняття на роботу начальника сервісного відділу Зубко Є. Б.

Умови прийняття управлінських рішень:

1. Право прийняття.

Загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники.

2. Повноваження.

Згідно посадових обов'язків директор затверджує рішення про звільнення чи найм працівників на роботу, а не адміністратор.

3. Обов’язковість.

Закупівля певних технологій викликана розширенням послуг підприємства.

4. Компетентність.

Працівники повинні бути надзвичайно компетентними у співпраці з споживачами, адже від них залежить враження споживачів про фірму.

5. Відповідальність.

Якщо адміністратор прийняв помилкове рішення, то до нього можна застосувати певні штрафні санкції.

Фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень:

1. Особисті якості менеджера.

Якщо начальник відділу має великий досвід роботи, він може прийняти рішення значно швидше ніж початківець.

2. Поведінка менеджера.

Коли директор дізнався про те, що начальник аптекине виконує своїх обов'язків, він прийняв рішення про зменшення його ЗП.

3. Середовище прийняття рішень.

Прийняти рішення про введення нового товару, директор ризикує, бо точно незнає майбутніх результатів.

4. Інформаційні обмеження.

Адміністратор повинен вирішити чи окуплять себе витрати на рекламу, тобто чи результуючий показник буде вищий ніж затрати на неї.

5. Взаємозалежність рішень.

Коли директор приймає рішення про заміну техніки, то бухгалтерія повинна розглянути фінансову сторону питання.

6. Очікування можливих негативних наслідків.

При прийнятті рішення, представники керуючої системи при розумінні його переваг повинні враховувати його недоліки та формувати умови для запобігання й уникнення неприємностей.

7.Застосування сучасних технічних засобів.

Шляхом використання сучасних комп’ютерних технологій виробництво ліківстає більш швидким та якісним.

8. Наявність ефективних комунікацій.

Якщо комунікаційні процеси в організації недосконалими то передана інформація може бути передана невчасно, неповною і навіть недостовірною. Внаслідок чого виробництво організації може зменшитись, порушиться якісне і невчасне виконання роботи.

9. Відповідність організаційної структури управ-ління цілям і місії.

Якщо організаційна структура підприємства не відповідає місії та цілям організації то процес прийняття управлінських рішень може перетворитись у невзаємоузгоджений, громіздкий та неефективний.

Підходи до оптимізації управлінських рішень:

1

2

1. Науковий метод.

У процесі прийняття рішень щодо проведення рекламної кампанії підприємства на першому етапі відповідно до наукового методу буде збиратись інформація щодо її проведення, на друго

му – здійснюватиметься аналіз рекламної кампанії, на третьому – висуватимуться фірми, які можуть провести рекламу. На четвертому етапі проводиться дослід чи буде рекламна кампа-нія ефективною, якщо так то на п’ятому етапі директор укладе угоду з рекламними дилерами.

2. Системна орієнтація.

Рішення про проведення рекламної кампанії приймається на основі щодо інформації витрат на реалізацію даного рішення та переваг і прибутків, отриманих в наслідок її проведення.

3. Використання моделей.

За допомогою використання певного графіку роботи працівники будуть орієнтуватись на свій робочий час, таким чином використовуючи його з найбільшою ефективністю.