Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КПК_комен_2012_ч.1

.pdf
Скачиваний:
90
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
31 Мб
Скачать
☆

Стаття 197

3. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в ме­ жах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:

1)шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;

2)дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особ­ ливо тяжких злочинів.

1.У частині 1 коментованої статті законодавцем встановлюється строк тримання під вартою - до шістдесяти днів. Відповідно до ст. 115 КПК при обчисленні строку тримання під вартою строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. У даному випадку враховується той день, від якого починається строк. При обрахуванні строків тримання під вартою зараховується також і неробочий час.

2.При обчисленні строку тримання під вартою до нього включаються вихідні і святкові дні. На обчислення строків тримання під вартою не поширюється правило, відповідно до якого закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, при­ падає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.

Знайшли відображення у новому КПК положення КПК 1960 р. щодо зарахування строку затримання та перебування у психіатричному закладі під час проведення екс­ пертизи до строку тримання під вартою. Слід звернути увагу й на те, що у разі по­ вторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Тобто фактично у даному випадку звільнення особи з-під варти за підозрою чи обви­ нуваченням у вчиненні кримінального правопорушення є лише обставиною, яка пере­ риває обрахування строків тримання під вартою.

3. Можливістю продовження строку тримання під вартою під час досудового роз­ слідування наділений тільки слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. При цьому останній повинен ураховувати, що продовження строку застосування запобіжного заходу не може пере­ вищувати строків досудового розслідування - 12 місяців.

Продовження тримання під вартою у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості (тобто за які передбачено покарання у виді позбавлен­ ня волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мі­ німумів доходів громадян та у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподат­ ковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років відповідно) передбачено законодавцем на рівні 6 місяців; за тяжкий чи особливо тяжкий (тобто за які передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років та у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі відповідно) - до 12 місяців.

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

Стаття 198

Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів

1. Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопо­ тання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значен­ ня для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

1. КПК не вирішує питання про місце у предметі доказування преюдиціальних фактів. У науковій літературі немає усталеного підходу до цієї проблеми. Оцінка пре-. юдиціальних фактів провадиться з точки зору належності, допустимості, достовір­ ності, достатності доказу. Належність преюдиціальних фактів означає наявність зв'язку між ними та обставинами, що підлягають доказуванню. Допустимість преюдиціальних фактів - це ознака, яка вказує, що цей факт отримано з належного джерела уповно­ важеним на те суб'єктом доказування. Достовірність преюдиціальних фактів полягає в їх відповідності об'єктивній дійсності. Достатність преюдиціальних фактів визначає рішення суб'єкта доказування з точки зору можливості на їх основі зробити висновок про те, що обставини, які входять до предмета доказування, установлені у необхідних межах.

Суд під час судового розгляду, слідчий, прокурор під час досудового розслідуван­ ня та кримінального провадження повинні кожного разу визначати значення доказів

зурахуванням їх належності, достовірності, допустимості та достатності.

Укоментованій статті наголошується на особливостях урахування висновків, які були висловлені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу. Зо­ крема, визначається, що вони не мають наперед встановленої юридичної сили від­ носно дослідження та оцінки певних фактів у конкретному кримінальному прова­ дженні чи в іншому провадженні. При цьому таке правило дослідження будь-яких обставин щодо суті підозри, обвинувачення стосуються лише висновків, що містять­ ся в ухвалі про застосування запобіжних заходів.

Увигляді висновку в КПК оформляються лише результати проведеного дослі­ дження експертом, а також ревізій та перевірок. Однак поняттям «висновки», окрім цього, законодавцем охоплюються судження про існування ризиків, передбачених

пп.1—5 ч. 1 ст. 177 КПК, можливість підозрюваного, обвинуваченого спробувати пере­ ховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас слід ураховувати положення ст. 90 КПК, відповідно до якої рішення на­ ціонального суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Кон­ ституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана BP України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допус­ тимість доказів.

500

Стаття 199

Стаття 199

Порядок продовження строку тримання під вартою

1.Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право по­ дати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2.Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

3.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідуван­ ня до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4.Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правила­ ми, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5.Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинува­ ченого під вартою.

1.Відповідно до коментованої статті мотивоване клопотання прокурора, слідчого, погоджене із прокурором, направляється до місцевого суду не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку тримання під вартою. Тобто розгляд клопотань про продовжен­ ня строків тримання під вартою (у тому числі й до 12 місяців) у будь-якому випадку віднесено до компетенції слідчого судді місцевого суду, у межах територіальної юрис­ дикції якого здійснюється досудове розслідування.

2.Слідчий суддя розглядає подання у судовому засіданні, при необхідності опитує підозрюваного, обвинуваченого, заслуховує думку прокурора, захисника, якщо він з'явився в засідання.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості за­ стосування даного запобіжного заходу. Крім того, необхідно з'ясувати конкретні при­ чини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою, чи не допущено безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що вплинули на невиправдано тривале тримання особи під вартою, чи не з'явилися до моменту роз­ гляду подання причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.

3. Клопотання про продовження строків тримання під вартою повинно обов'язково містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої

501

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

ухвали про тримання під вартою. Як такі обставини можуть розглядатися необхідність проведення довготривалих експертних досліджень, встановлення значної кількості кримінальних правопорушень, вчинених підозрюваним, дослідження значної кількос­ ті доказової інформації.

Розглянувши названі обставини, слідчий суддя постановляє ухвалу про продов­ ження строку тримання під вартою або відмовляє в його продовженні.

4. Обов'язковою умовою є розгляд клопотання до закінчення строку дії попередньої ухвали, тобто протягом мінімум п'яти днів та залежно від того, наскільки завчасно буде подано клопотання прокурора, слідчого за погодженням з прокурором до суду.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підлягає оскарженню тільки в апеляційному порядку (ст. 310 КПК).

Про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою не­ гайно у письмовій формі повідомляється адміністрація місця попереднього ув'язнення.

5. У випадках недоведення прокурором, слідчим, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також які перешкоджають завершенню досудового роз­ слідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдо­ вують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою.

С т а т т я 200

Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу

1.Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із кло­ потанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

2.У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються об­ ставини, які:

1)виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запо­ біжного заходу;

2)існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запо­ біжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

3.Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

4.До клопотання додаються:

1)копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2)перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3)підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

502

Стаття 200

5. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими статтею 189 цього Кодексу.

1.Законодавець наділяє прокурора, слідчого за погодженням з прокурором заявляти клопотання слідчому судді про зміну раніше обраного запобіжного заходу. У зв'язку з тим, що застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов'язків ііа підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, законодавець зобов'язує прокурора, слідчого зазначити ці обставини у клопотан­ ні про зміну запобіжного заходу. Разом із цим має бути зазначено і сам запобіжний захід, який пропонується застосувати у клопотанні сторони обвинувачення. КПК наділяє прокурора та слідчого й можливістю змінити об'єм обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, які були покладені на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні запобіж­ ного заходу, при цьому змінивши навіть спосіб їх виконання (наприклад, змінити пері­ одичність прибуття до визначеної службової особи тощо).

2.Обов'язковими умовами за ч. 2 коментованої статті є обгрунтування прокурором, слідчим появи обставин, які змушують звернутись із клопотанням про зміну запо­ біжного заходу, оскільки виконання завдань кримінального провадження через їх наявність утруднюється. Якщо дані обставини мали місце і під час розгляду первин­ ного клопотання про застосування запобіжного заходу, то сторона обвинувачення повинна довести свою необізнаність щодо їх існування саме на той момент.

Як такі обставини можуть виступати:

- відмова поручителя від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність;

- порушення умов застосування особистого зобов'язання підозрюваним, обви­ нуваченим, зокрема, своєчасності прибуття до слідчого, прокурора, на яких покладе­ но контроль за реалізацією даного запобіжного заходу, залишення без дозволу насе­ леного пункту, неповідомлення про зміну місця свого проживання або роботи тощо; - у разі невиконання обов'язків заставодавцем під час обрання застави, а також якщо підозрюваний, обвинувачений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин або порушив інші покладені на нього обов'язки, крім того, що застава звертається в дохід держави, слідчий суддя, суд вирішує питан­ ня про збільшення розміру застави або обрання іншого запобіжного заходу (частини 8,

10 ст. 182 КПК), та інші обставини.

3.У частині 3 коментованої статті законодавцем зазначається, що не пізніше як за три години до початку розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий, про­ курор повинен надати підозрюваному, обвинуваченому копії матеріалів кримінального провадження, якими підтверджуються наведені вище обставини чи обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, а також копія самого клопотання. Порядок над­ силання та вручення ідентичний порядку здійснення виклику чи направлення повідом­ лень і регламентується ст. 135 КПК. Факт одержання зазначених копій повинен бути належним чином підтверджений - розписом особи у клопотанні, відеозаписом їх вру­ чення та будь-якими іншими даними, які це підтверджують (ч. 2 ст. 136 КПК).

4.Крім клопотання про застосування запобіжного заходу, сторона обвинувачення зобов'язана відповідно до ч. 4 коментованої статті надати підозрюваному, обвинува-

503

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

ченому також: копії матеріалів, що підтверджують необхідність зміни запобіжного заходу (такі самі копії надаються і підозрюваному, обвинуваченому); перелік свідків, які підтверджують або можуть обґрунтувати доводи слідчого, прокурора, закріплені у матеріалах кримінального провадження. Це можуть бути той самий поручитель, заставодавець та інші особи; підтвердження одержаних підозрюваним, обвинуваченим відповідних копій документів, про які зазначено за текстом.

5. У разі неможливості добровільного забезпечення явки до суду підозрюваного, обвинуваченого, а також якщо попередньо вже траплялись випадки його неявки до слідчого, прокурора, останні мають право подати клопотання про дозвіл на затриман­ ня особи. У такому випадку прокурор повинен указати достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопо­ танням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до по­ чатку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у ст. 177 КІЖ.

і

: •" •

• • - . ..• . - І . . . :

: У-У:

•, " ^ : п : - У

: : ' = : -.УУШУУ

Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу

1.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдик­ ції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжно­ го заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передба­ чених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

2.Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

3.До клопотання мають бути додані:

1)копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2)перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне до­ питати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3)підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

4. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлений попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

504

Стаття 201

1.Положення коментованої статті є підтвердженням реалізації засади змагальнос­ ті сторін та свободи у наданні доказів до суду (ст. 22 КПК). По-новому закріплюється право участі сторони захисту у вирішенні питання про зміну запобіжного заходу. Якщо раніше це можливо було здійснити шляхом оскарження судового рішення, то зараз, окрім оскарження, ще й шляхом внесення відповідного клопотання на рівних правах зі стороною обвинувачення.

Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу повин­ но містити пропозиції стосовно скасування чи зміни додаткових процесуальних обов'язків, які покладаються у зв'язку із застосування певного запобіжного заходу і передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

2.У частині 2 цієї статті законодавцем зазначається, що не пізніше як за три годи­ ни до початку розгляду клопотання сторона захисту повинна надати прокурору копії матеріалів, якими підтверджуються обставини щодо необхідності зміни запобіжного заходу, а також копію самого клопотання. Порядок надсилання та вручення ідентичний порядку здійснення виклику чи направлення повідомлень і регламентується ст. 135 КПК (тобто шляхом надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, телеграмою). Факт одержання зазначених копій повинен бути належним чином підтверджений - розписом особи, відеозаписом їх вручення та будь-якими іншими даними, які це підтверджують (ч. 2 ст. 136 КПК).

3.Крім клопотання про застосування запобіжного заходу, сторона захисту зобов'язана відповідно до ч. З коментованої статті надати слідчому судді, суду також: копії матеріалів, що підтверджують необхідність зміни запобіжного заходу; перелік свідків, які підтверджують або можуть обгрунтувати доводи сторони захисту, закріп­ лені у клопотанні; підтвердження одержаних прокурором відповідних копій зазна­ чених документів.

4.Як і під час внесення клопотання стороною обвинувачення, клопотання, вне­ сене стороною захисту, розглядається не пізніше трьох днів з дня його одержання слідчим суддею чи надходження до суду. При обчисленні цього строку не береться до уваги той день, від якого починається строк. При цьому триденний строк закінчуєть­ ся у встановлений час закінчення робочого дня в суді.

5.У частині 5 коментованої статті визначені випадки, коли підозрюваний, обви­ нувачений може заявляти та розраховувати на розгляд клопотання про зміну запо­ біжного заходу: після ЗО днів з моменту постановлення ухвали про застосування або попередньої ухвали про зміну запобіжного заходу; у будь-який момент може зверну­ тись із клопотанням про зміну запобіжного заходу за наявності відображення нових обставин у тексті клопотання, які раніше слідчим суддею, судом не досліджувались та не оцінювались (наприклад, встановлення свідків, надходження висновків експер­ тиз тощо, які спростовують підозру чи обвинувачення).

Уразі недотримання цих двох умов слідчий суддя, суд вправі залишити клопотан­ ня підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу без розгляду.

Рішення слідчого судді, суду, прийняте за результатами розгляду клопотання пі­ дозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, оскарженню не підлягає (ст. 309 КПК).

505

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

С т а т т я 202

Порядок звільнення особи з-під варти

1. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання пі­ дозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно.

2.У разі застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки підозрю­ ваний, обвинувачений, який був затриманий, звільняється з-під варти негайно після надання його поручителями визначеного зобов'язання.

3.У разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пі­ дозрюваний, обвинувачений, який був затриманий:

1) негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово;

2) негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути

до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.

4. Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у ви­ гляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звіль­ нення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - проку­ рора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у ви­ гляді застави.

5. У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продов­ женні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигля­ ді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнен­ ня особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили

іпрямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

1.У частині 1 коментованої статті законодавець встановлює процедуру звільнен­

ня з-під варти підозрюваного, обвинуваченого в межах здійснення законного затри­ мання за ухвалою слідчого судді, суду (чи без неї) під час обрання запобіжного за-

506

Стаття 202

ходу у вигляді особистого зобов'язання. Так, у рішенні про застосування даного за­ ходу повинно бути зазначено, що підозрюваний, обвинувачений після того, як йому роз'яснено і доведено під розпис суть і наслідки покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, підлягає негайному звільненню з-під варти.

2.Аналогічний порядок встановлений для звільнення з-під варти за умови обран­ ня запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Єдиною відмінністю є те, що окрім підозрюваного, обвинуваченого з обов'язками про те, що вони поручаються за вико­ нання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи до суду на першу про те вимогу, слід ознайомити і довести під роз­ пис поручителя (поручителів), про що складається відповідний протокол.

3.Обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передбачає можли­ вість звільнення з-під варти як у залі суду, так і за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. За умови покладання на останнього обов'язку не залишати своє житло у залі суду на тілі підозрюваного, обвинуваченого закріплюється електронний засіб контролю і працівники органів внутрішніх справ доставляють його до місця безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вухвалі про зміну запобіжного заходу зазначається про обов'язки, покладені на пі­ дозрюваного, обвинуваченого, у тому числі про заборону залишати конкретне житло цілодобово або у певний період доби.

За умови покладання на підозрюваного, обвинуваченого обов'язку заборони за­ лишення житла лише у певний період доби звільнення з-під варти здійснюється після закріплення на тілі електронного засобу контролю. Порядок його застосування та наслідки втручання у його роботу роз'яснюються підозрюваному, обвинуваченому, про що складається протокол.

4.Під час виконання ухвали і безпосереднього здійснення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений може бути звільнений за умови внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Для цього сторона захисту повинна надати адміністрації місця попереднього ув'язнення документи, які підтверджують факт внесення застави. Протягом одного робочого дня подані документи перевіряються і встановлюється їх законність. Пере­ лік перевірочних дій законодавцем не визначається, однак у будь-якому випадку для цього слід одержати за запитом (усним чи письмовим) підтвердження від фінансової установи, на рахунок якої внесено грошові кошти, а не тільки перевірити документи, які подані стороною захисту.

Після проведення перевірочних дій щодо внесення коштів у вигляді застави адмі­ ністрація установи попереднього ув'язнення за відсутності будь-яких судових рішень стосовно підозрюваного, обвинуваченого, які набрали законної сили і прямо перед­ бачають тримання під вартою (наприклад, ухвал слідчого судді, суду про застосуван­ ня запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по інших кримінальних проваджен­ нях), зобов'язана звільнити особу з-під варти. Перед звільненням про факт внесення застави та результати перевірки повідомляється слідчий (під час досудового розслі­ дування) та прокурор, слідчий суддя, суд усно і письмово - шляхом направлення по­ відомлення в порядку, встановленому КПК для здійснення відповідної процедури.

507

Глава 18. Запобіжні заходи, затримання особи

Після звільнення особи з-під варти відповідно до ч. 4 коментованої статті запо­ біжний захід у вигляді тримання під вартою автоматично змінюється на заставу і додаткового процесуального розгляду даного питання чи документального оформлен­ ня не потребує.

5. У частині 5 цієї статті законодавець зазначає випадки, коли підозрюваний, об­ винувачений підлягає негайному звільненню з-під варти. В одних із них звільнення відбувається після прийняття рішення слідчого судді, суду, наприклад, про зміну за­ побіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший або про відмову у продов­ женні строків його застосування. Інші випадки пов'язуються із закінченням дії строку тримання під вартою і відсутністю будь-яких інших судових рішень, які дають під­ стави для законного залишення підозрюваного, обвинувачення у місцях попередньо­ го ув'язнення.

С т а т т я 2(Н

Негайне припинення дії запобіжних заходів

1.Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після за­ кінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправ­ дувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, перед­ баченому цим Кодексом.

1.Строк обрання запобіжного заходу визначається в ухвалі слідчого судді, суду. По його закінченні дана ухвала втрачає свою силу, а з нею і вимоги, передбачені в її змісті.

Якщо строк дії запобіжного заходу в ухвалі не зазначений, то підставою для його закінчення може бути проголошення судом виправдувального вироку в судовому про­ вадженні, що автоматично скасовує всі процесуальні заборони, які було покладено на обвинуваченого до проголошення вироку. Ще однією підставою для припинення дії запобіжного заходу є закриття кримінального провадження судом або прокурором з підстав, передбачених ст. 284 КПК.

Заборона затримання без дозволу слідчого судді, суду

1. Якщо до підозрюваного, обвинуваченого застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, він не може бути затриманий без дозволу слідчого судді, суду у зв'язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж криміналь­ ному правопорушенні.

1. Застосування будь-якого запобіжного заходу передбачає покладання на підозрю­ ваного, обвинуваченого процесуальних обов'язків:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

508