КПК_комен_2012_ч.1

Стаття 217

Таке об'єднання сприяє всебічності дослідження всіх обставин вчинення кримі­ нального правопорушення, які підлягають доказуванню, процесуальній економії та забезпеченню можливого примирення сторін і прийняття справедливого рішення.

Відомості про об'єднання матеріалів досудових розслідувань заносяться проку­ рором до ЄРДР.

2.Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та злочину. Це пов'язано з тим, що досудове розслі­ дування по кожному з них має свої особливості, проводиться відповідно у формі ді­ знання та досудового слідства, законодавець відводить різні строки кримінального провадження, обмеження щодо можливості застосування заходів забезпечення кри­ мінального провадження під час розслідування кримінальних проступків порівняно

зрозслідуванням злочинів, а також передбачає настання різних наслідків.

3.Виділення матеріалів досудового розслідування - це кримінальне процесуальне рішення, яке приймається прокурором під час дізнання чи досудового слідства і по­ лягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах різних кримінальних про­ ваджень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопору­ шень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше криміналь­ них правопорушень.

Уразі виявлення слідчим процесуальної необхідності у виділенні матеріалів до­ судового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопору­ шень, в окреме кримінальне провадження він вносить клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування на розгляд прокурору.

4.Закон забороняє виділення в окреме провадження матеріалів досудового роз­ слідування у випадку, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового роз­ слідування та судового розгляду. Оскільки рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається виключно прокурором, саме на нього покладається обов'язок вирішити питання про те, чи може негативно позна­ читися на повноті досудового розслідування та судового розгляду таке об'єднання чи виділення матеріалів.

5.Рішення про виділення матеріалів досудового розслідування приймається про­ курором у вигляді відповідної постанови, у якій зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин кримінального провадження, розслідування за яким здійснюється стосовно декількох осіб, підозрю­ ваних у вчиненні одного (одних) кримінального правопорушення; обґрунтування необхідності виділення матеріалів в окреме провадження; у резолютивній частині зазначається вимога про виділення матеріалів досудового розслідування, а також до­ ручення конкретному слідчому провести досудове розслідування.

Відомості про виділення матеріалів досудового розслідування заносяться проку­ рором до ЄРДР.

6. Законодавець у ч. 6 ст. 217 КПК акцентує увагу на тому, що не може бути оскар­ жене рішення прокурора про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслі­ дування. Можливість оскарження також не передбачена ч. 1 ст. 303.

539

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

Стаття 218

Місце проведення досудового розслідування

1.Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового роз­ слідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідуван­ ня якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

3.Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

4.На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

Уразі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслі­ дування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримі­ нальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий пе­ редає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

5.Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

6.Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого ор­ гану досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов'язаний її виконати.

1.При визначенні місця провадження досудового розслідування застосовується правило територіальної підслідності, яким визначається, слідчий якого адміністра­ тивного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до

ч.1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудово­ го розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.З метою уникнення затягування процесу досудового розслідування, яке мало місце через необгрунтоване надсилання однієї і тієї ж заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, законодавець у ст. 214 КПК передбачає обов'язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, до ЄРДР та розпочати прове­ дення досудового розслідування - провести всі можливі та необхідні слідчі дії до моменту, доки прокурор не визначить іншу підслідність (ч. 2 ст. 218 КПК).

Про початок досудового розслідування кримінальних правопорушень, які слідчо­ му не підслідні, останній доводить до відома прокурора у повідомленні про початок

540

Стаття 218

досудового розслідування. Ознайомившись зі змістом повідомлення та виявивши факт розслідування слідчим кримінального правопорушення, яке не віднесено до його під­ слідності, прокурор виносить постанову про визначення територіальної підслідності, у якій зазначає відомості про: обставини кримінального провадження; орган досудо­ вого розслідування, якому відповідно до ст. 216 КПК підслідне розслідування даного кримінального правопорушення; місце проведення досудового розслідування та слідчий підрозділ, уповноважений здійснити кримінальне провадження. Відомості, зазначені у постанові прокурора про визначення територіальної підслідності, зано­ сяться до ЄРДР.

3.Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, обов'язок визначення місця проведення досудового розслідування покладається на прокурора. Дане положення є новим порівняно з КПК 1960 р. У зв'язку з цим слідчий повинен внести відомості до ЄРДР і відразу направити прокурору повідомлення про початок досудового розслідування, у якому зазначити відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК. Одержавши дане повідомлення, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення даного досудового розслідування, визначає слідчого органу та місце його проведення. При цьому він повинен ураховувати місце вияв­ лення ознак кримінального правопорушення, місце перебування підозрюваного чи більшості свідків, місце закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків.

4.Слідчий повинен перевірити на початку розслідування наявність уже розпочатих проваджень щодо того ж кримінального правопорушення. Для цього слідчий вносить інформацію до ЄРДР і перевіряє наявність або відсутність відомостей про розпочаті кримінальні провадження щодо вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Перевірка наявності вже розпочатих досудових розслідувань здійснюється за однією або сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до ЄРДР всіма реєстраторами про: номер та дату реєстрації кримінального прова­ дження; орган досудового розслідування; дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; інше джерело, з якого вияв­ лені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру.

У разі виявлення, що іншим слідчим органу досудового розслідування вже розпо­ чато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий, що його виявив, надсилає супровідним листом іншому слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали і відомості. Про передачу повідомля­ ється прокурор шляхом надсилання йому повідомлення про передачу матеріалів кримінального провадження іншому слідчому органу досудового розслідування. Слідчий, який передає наявні у нього матеріали кримінального провадження, повинен внести відповідні відомості до ЄРДР та у порядку, передбаченому ст. 111 КПК, повідо­ мити потерпілого чи заявника про передачу матеріалів іншому слідчому.

Факти скерування кримінального провадження до іншого органу досудового роз­ слідування та отримання його останнім підтверджуються слідчим відповідного пра-

541

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

воохоронного органу шляхом уведення до ЄРДР відомостей про рух кримінального провадження.

5. У разі виникнення спорів про підслідність вони вирішуються керівником ор­ гану прокуратури вищого рівня (ч. 5 ст. 218 КПК). Прокурор має право визначити територіальну підслідність після того, як одержить від слідчого повідомлення про початок досудового розслідування, доручивши іншому слідчому здійснити прова­ дження за кримінальним правопорушенням. Якщо слідчий, визначений прокурором, не згоден із його рішенням, він має право оскаржити його у порядку, передбаченому § 3 гл. 26 КПК (статті 311-313 КПК). Так, скарга слідчого на постанову прокурора про визначення підслідності повинна подаватись у письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту її винесення (ч. 1 ст. 312 КПК) до прокуратури вищого рівня (ч. 2 ст. 312 КПК).

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним

іне підлягає подальшому оскарженню (ч. 4 ст. 313 КПК).

6.Частина 6 коментованої статті передбачає право слідчого, прокурора провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, у межах її адміністратив­ но-територіальних меж, а також керуючись правилами предметної та персональної підслідності. Слідчий, прокурор може доручити проведення процесуальних дій іншо­ му органу досудового розслідування, якщо вважає, що це не зашкодить всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Для цього слідчий або прокурор виносить постанову про проведення процесуаль­ них дій на іншій території, у якій зазначає відомості про: обставини, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування, у тому числі: причини, з яких виникла необхідність у проведенні низки слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування; у резолютивній частині визначається орган досудового розслідування, якому доручається провести слідчі (розшукові) та неглас­ ні слідчі (розшукові) дії, із зазначенням обставин, що підлягають встановленню (пере­ лік питань, які необхідно з'ясувати), а також указується строк виконання доручення.

Матеріали про проведення процесуальних дій на іншій території з метою забез­ печення оперативного реагування на них можуть направлятись факсимільним зв'язком. Не виключається також можливість направлення матеріалів поштою.

За невиконання постанови прокурора, слідчого відповідна посадова особа органу досудового розслідування притягається до встановленої законом відповідальності.

Стаття 219

Строки досудового розслідування

1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1)протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2)протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

542

Стаття 219

2.Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, перед­ баченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк до­ судового розслідування не може перевищувати:

1)двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні криміналь­ ного проступку;

2)шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3)дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяж­ кого або особливо тяжкого злочину.

3.Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального проваджен­ ня до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.

1. Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього проку­ рором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники криміналь­ ного провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Строки, установлені КПК, обчислюються годинами, днями і місяцями.

Кримінальні проступки та злочини розмежовуються не тільки за нормативно-пра­ вовими актами, як-от закон про кримінальні проступки та КК, а також КПК виділяє різні хронологічні межі для здійснення досудового розслідування по них.

Кримінальні проступки, маючи меншу суспільну небезпеку, потребують менших затрат часу для проведення досудового розслідування (дізнання). У зв'язку з цим за­ гальний термін провадження дізнання за кримінальними проступками становить один місяць. Якщо у цей строк унаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку, він може бути продовжений до двох місяців районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором (ч. 1 ст. 294 КПК).

Строк досудового розслідування кримінальних проступків може бути зменшений, якщо обвинувальний акт направлений у спрощеному провадженні до суду. Відповід­ но до ст. 381 КПК обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку роз­ глядається без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового про­ вадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обста­ вини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Строки досудового розслідування обчислюються з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку чи злочину.

2. Загальний строк досудового слідства порівняно з чинним КПК залишився той же - два місяці. Передбачено можливість його продовження до трьох, шести, дванад­ цяти місяців. Умовою для продовження строку досудового слідства є складність кримінального провадження. Так, продовження строку до трьох, шести, дванадцяти місяців обумовлюється відповідно складністю, особливою складністю та винятковою складністю кримінального провадження. Особлива складність визначається категорією

543

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

розслідуваного злочину - невеликої чи середньої тяжкості, тоді як під винятковою складністю розуміється здійснення досудового розслідування тяжких чи особливо тяжких злочинів, а також врахування кількості епізодів злочинної діяльності, спів­ учасників, потерпілих тощо.

Строки досудового розслідування закінчуються з моменту, коли прокурором буде прийнято одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК: закрити кримінальне прова­ дження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про за­ стосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

До строків досудового розслідування входять строки відкриття матеріалів кримі­ нального провадження сторонам кримінального провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення.

Порядок продовження строку досудового розслідування регламентується статтями 294-297 КПК, де передбачені вимоги до складання клопотання слідчого чи прокуро­ ра про продовження строку досудового розслідування, процесуальні затрати часу на його розгляд компетентними органами чи посадовими особами, можливість задово­ лення та процедура відмови у задоволенні клопотання.

У разі закінчення загальних строків досудового розслідування, передбачених ч. 2 ст. 219 КПК, прокурор виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених п. З ч. 1 ст. 284 КПК, - не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Якщо в подальшому учасником кримінального провадження будуть одержані до­ кази, він повинен подати клопотання слідчому судді про поновлення пропущеного строку досудового розслідування з поважних причин. За результатами розгляду кло­ потання слідчий суддя, суд виносить ухвалу про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку (ст. 117 КПК).

3. Якщо після повідомлення особі про підозру досудове розслідування зупинено відповідно до вимог гл. 23 «Зупинення досудового розслідування» (статті 280-282 КПК), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кри­ мінального провадження не включається у строки досудового розслідування, перед­ бачені коментованою статтею КПК.

Стаї ін 22

Розгляд клопотань під час досудового розслідування

1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законно­ го представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задо­ вольнити їх за наявності відповідних підстав.

544

Стаття 220

2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання вино­ ситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопо­ тання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

1.Клопотання - письмове звернення з проханням про виконання будь-яких про­ цесуальних дій у кримінальному провадженні, визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Клопотання може вноситися стороною захисту, потерпілим, його представником чи законним представником. Воно адресується слідчому чи прокурору, який протягом трьох днів, розглянувши клопотання, приймає одне з таких рішень - задовольняє чи відмовляє у задоволенні клопотання.

Підозрюваний (ст. 42 КПК), його законний представник (ст. 44 КПК), захисник (ст. 45 КПК), потерпілий (ст. 55 КПК), його представник чи законний представник (ст. 59 КПК) мають право подавати клопотання з моменту набуття ними свого про­ цесуального статусу - прав та обов'язків, передбачених КПК.

2.Якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається у клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись статтями 111,112 КПК, надсилає заінтересова­ ній стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесуаль­ не рішення. У цьому повідомленні зазначаються такі відомості: прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, найменування суду, який здійснює повідомлення; адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв'язку; ім'я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса; найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення; процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється; дата, час та місце проведення про­ цесуальної дії, про яку повідомляється особа; інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа; вказівка щодо необов'язковості участі в про­ цесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбут­ тя; підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик (ст. 112 КПК).

При повній або частковій відмові у задоволенні клопотання слідчий, прокурор складає мотивовану постанову, де аргументує прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, що зверталась із клопотанням. З цією метою цій осо­ бі вручається копія постанови, а у разі неможливості вручення копії з об'єктивних причин - надсилається їй поштою.

Постанова про відмову (часткову відмову) у задоволенні клопотання, винесена слідчим, прокурором, може бути оскаржена слідчому судді (ч. З ст. 93 КПК). Загальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений § 1 гл. 26 КПК (стат­ ті 303-308). У них закріплено вичерпний перелік процесуальних рішень слідчого, прокурора, на які особа має право подати скаргу протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо ж рішення останніх оформляється постановою, строк по­ дання скарги починається з дня отримання особою її копії.

545

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи про­ курора постановляється ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи безді­ яльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Сіа-ітя 221

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення

1.Слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпі­ лого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виклю­ ченням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь

укримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуван­ ню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

2.Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

1.З моменту набуття підозрюваним свого процесуального статусу він може ви­ користовувати надані йому права за КПК. Так, у п. 14 ч. З ст. 42 КПК зазначається, що підозрюваний за своїм клопотанням має право ознайомлюватись з матеріалами досу­ дового розслідування в порядку, передбаченому ст. 221 КПК. Дане процесуальне пра­ во надано йому без будь-яких часових обмежень щодо моменту внесення клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також без обмежень стосовно кількості та періодичності ознайомлення. Подача та розгляд клопотань здійснюється слідчому, прокурору в порядку, визначеному ст. 220 КПК. Про задово­ лення клопотання підозрюваний повідомляється письмово із зазначенням дати, часу та місця здійснення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також даних посадової особи, яка здійснюватиме цю дію.

У разі відмови у задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить мотивова­ ну постанову, копію якої надсилає підозрюваному, який протягом 10 днів з моменту одержання копії постанови має право оскаржити її слідчому судді.

Інші представники сторони захисту - захисник та законний представник пі­ дозрюваного, реалізуючи свої процесуальні повноваження, мають право користува­ тись усіма правами підозрюваного, передбаченими КПК (ч. 5 ст. 44, ч. 4 ст. 46 КПК). Єдина особливість полягає в тому, що тільки після набуття статусу законного пред­ ставника (постанова слідчого про залучення законного представника підозрюваного) та захисника (постанова слідчого про залучення захисника) вони зможуть відповід-

546

Стаття 222

но представляти та захищати інтереси підозрюваного і використовувати передбачені КПК його права.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримі­ нальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а та­ кож юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Після прийняття заяви про залучення до провадження як потерпілого та вручення пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілий може використовувати передбачені ст. 56 КПК права, у тому числі знайомитись з матеріалами, які безпо­ середньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення (п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК). Порядок подання та розгляду клопотання аналогічний, як і для пі­ дозрюваного в порядку, передбаченому ст. 220 КПК.

Винятком є заборона надання можливості ознайомитись із матеріалами про за­ стосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочин­ стві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального про­ вадження може зашкодити досудовому розслідуванню, що визначається на розсуд слідчого, прокурора. Про відмову зазначається у постанові слідчого, прокурора, ко­ пія якої надсилається особі, яка заявила клопотання (підозрюваний, законний пред­ ставник, захисник, потерпілий).

Слідчий, прокурор не може відмовити в ознайомленні з матеріалами, які мають характер загальнодоступного документа. До них належать матеріали, на підставі яких приймалось рішення про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дані, які підтверджують відповідний процесуальний статус у кримінальному провадженні, тощо.

2. У частині 2 коментованої статті передбачена можливість особи, яка ознайом­ люється із матеріалами досудового розслідування до його закінчення, робити випис­ ки та копії. На слідчого не покладається обов'язок сприяти у здійсненні учасниками виписок та копій. Однак слідчий не повинен перешкоджати їм у цьому і має надати необхідний час. Учасники, які ознайомлюються із матеріалами справи, не мають права виносити їх за межі робочого кабінету слідчого або органу внутрішніх справ чи прокурора (прокуратури). Реалізація даної процедури можлива за рахунок надання слідчим дозволу виготовляти копії шляхом фотографування та сканування матеріалів кримінального провадження.

Стаття 222

Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

1.Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

2.У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали

відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголо­ шення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відпо­ відальність, встановлену законом.

547

Глава 19. Загальні положення досудового розслідування

1. Усі учасники кримінального провадження мають знати як свої права й обов'язки, так і бути обізнаними щодо можливої відповідальності за ті чи інші дії. Таємниця досудового розслідування - важлива умова встановлення істини, а в багатьох випадках є передумовою захисту сфери особистого життя людей, які стали учасниками про­ цесу. Тому забезпечення нерозголошення даних кримінального провадження є як однією з гарантій установлення істини, так і захисту прав і свобод людини.

Так, на конституційному рівні, у ст. 32 Основного Закону зазначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаче­ них Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визна­ чених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Керуючись положеннями Конституції України, КПК, у необхідних ви­ падках, пов'язаних із таємницею приватного життя осіб, слідчий, прокурор попереджає учасників кримінального провадження, яким стали відомі відомості досудового роз­ слідування у зв'язку з участю в ньому про їх обов'язок не розголошувати такі відо­ мості, а також роз'яснює наслідки незаконного їх розголошення.

Інші відомості, крім таємниці приватного життя, які не можна розголошувати, визначаються особисто слідчим, прокурором з урахуванням інтересів досудового роз­ слідування.

2. З метою недопущення розголошення відомостей досудового розслідування слідчий складає протокол попередження про недопустимість розголошення відомос­ тей досудового розслідування, у якому зазначає відомості про: правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; процесуальний статус особи, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання, яка попереджається; характеристику технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, підписи осіб; обставини, за яких особі стали відомі відомості до­ судового розслідування; спосіб ознайомлення, зауваження і доповнення учасників процесуальної дії; прізвище, ініціали, підписи осіб, які ознайомлені з недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування.

У статті 387 КК передбачено'Кримінальну відповідальність за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому за­ коном порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, а також за розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, пра­ цівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа без­ посередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність.

Про нерозголошення даних досудового розслідування слідчий, прокурор має пра­ во попереджати будь-якого учасника кримінального провадження на стадії досудово­ го розслідування, якому стали відомі відомості у зв'язку з його участю під час здійс­ нення останнього.

548