КПК_комен_2012_ч.1
.pdfСтаття 242
фіксуються сліди тілесних ушкоджень, доцільно описати їх локалізацію, розміри, конфігурацію, колір, характер країв. При фіксації особливих прикмет опис їх доціль но здійснювати за правилами словесного портрета. Малюнок і колір татуювання також підлягають докладному опису. Указується місцерозташування татуювання, повністю відтворюється його текст (якщо він є).
Також у протоколі слід відобразити, чи застосовувалися технічні засоби фіксуван ня освідування, які саме і в чому полягало їх використовування.
Додатки до протоколу - фотознімки, кінострічки, діапозитиви, фототаблиці та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу, повинні бути належним чином виготовле ні, упаковані, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, експерта, лікаря, інших осіб, які брали участь у їх виготовленні.
Протокол підписують особи, що брали участь у провадженні слідчої дії, поняті і слідчий та/або прокурор.
Якщо освідування проводилося примусово, копія протоколу освідування надаєть ся особі, щодо якої проводилося освідування.
Стаття 242
Підстави проведення експертизи
1.Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування об ставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціаль ні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
2.Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведен ня експертизи щодо:
1)встановлення причин смерті;
2)встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
3)визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
4)встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
5)встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних проваджен нях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.
3.Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
1.Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового та судового слідства (ст. 1 ЗУ «Про
судову експертизу»).
Залучення експерта та проведення судової експертизи - це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену законом форму одержання нових знань, що мають значення для кримінального провадження, за допомогою проведення досліджень
619
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
особами, які володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніки, мистецтві, ремеслі.
Сутність експертизи полягає у проведенні досвідченою особою (експертом) за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду на основі її спеціальних пізнань самостійного дослідження, необхідного для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, що зна ходить своє відображення у висновку експерта.
Неприпустимо підміняти експертизу консультацією спеціаліста навіть у тому ви падку, якщо призначення експертизи не є обов'язковим.
Експертиза в кримінальному провадженні має відмітні ознаки: 1) призначається, коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання; 2) проводиться експертом - особою, досвідченою у певній спеціальній галу зі (галузях) знань; 3) таке дослідження має самостійний характер; 4) законом встанов лена особлива процесуальна форма залучення експерта та експертного дослідження; 5) результати експертизи оформлюються висновком експерта.
Проведення експертизи включає в себе: 1) залучення експерта; 2) проведення екс пертних досліджень; 3) дачу висновку експертом з питань, які поставлені перед ним сторонами кримінального провадження, слідчим суддею чи судом.
Основоположні засади судово-експертної діяльності, зокрема її організація, право вий статус судового експерта, забезпечення роботи державних спеціалізованих уста нов та відомчих експертних служб тощо, визначаються ЗУ «Про судову експертизу», іншими законодавчими актами, відомчими нормативно-правовими документами. Порядок призначення судових експертиз, експертних досліджень та науково-методич ні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз закріплені в Ін струкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Фактичною підставою для призначення експертизи є потреба в наукових, техніч них або інших спеціальних знаннях, які необхідні для вирішення певних питань у кримінальному провадженні. До спеціальних пізнань належать знання у певній галузі науки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської ді яльності. Спеціальні пізнання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загальнодоступні наукові знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі, прокурори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для з'ясування питань права. На неприпустимість порушення перед експертом правових питань (наприклад, про причину недостачі цінностей, вину обвинуваченого в смерті потерпілого або заподіянні йому тілесних ушкоджень, про осудність особи, а не її психічний стан тощо) вказував свого часу ПВСУ в п. 2 постанови від ЗО травня 1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», спрямовуючи таким чином правозастосовну практику.
Виходячи із змісту КПК, складно зробити висновок про те, яким саме процесуальним документом залучається експерт до кримінального провадження. Відповідно до ч. З ст. 110 КПК рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Частина 7 ст. 69 КПК дає підстави зробити висновок про те, що експерту надсилається доручення. Стаття 332 КПК передбачає право суду своєю ухвалою доручити проведення експерти-
620
Стаття 242
зи. Буквальне тлумачення ч. З ст. 332 КПК дає можливість зробити висновок, що ухва л а суду має назву «ухвала про доручення проведення експертизи». Отже, виходячи і з агнення забезпечити однаковість кримінальної процесуальної термінології та керую сь указаними вище статтями КПК, можна зробити висновок, що, на наш погляд, юридичною підставою для залучення експерта на стадії досудового розслідування по винна бути постанова слідчого чи прокурора про доручення проведення експертизи.
Порядок залучення експерта врегульований ст. 243 КПК.
2. Залежно від наявності підстав слідчий, прокурор, як правило, на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на які має відповісти тільки фахівець із певної галузі знань, визначає, чи потрібно в кримінальному провадженні залучати експерта, проводити експертизу і яку саме. Однак у деяких випадках, прямо ередбачених у коментованій частині статті, призначення судової експертизи
обов'язковим.
Обов'язковість звернення до експерта для проведення експертизи у зазначених в цій статті випадках обумовлена необхідністю доказування тих обставин, без вста новлення яких неможливе всебічне та повне розслідування вчиненого кримінального правопорушення.
Відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку експерта з питань, які встановлені у коментованій частині статті, слід розглядати як підставу для висно вку про те, що докази, зібрані по кримінальному провадженню, є недостатніми для вирішення справи по суті.
Пункт 1 ч. 2 статті, що коментується, визначає обов'язкове призначення і прове дення судової експертизи для встановлення причини смерті. З цією метою призна чається судово-медична експертиза, об'єктами дослідження якої є труп людини та (або) його частини. Згоди родичів або інших осіб на проведення судово-медичних і патологоанатомічних досліджень трупа закон не вимагає.
Судово-медична експертиза трупів у відділах судово-медичної експертизи трупів, а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводяться згідно із ЗУ «Про судову експертизу», КПК, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи та затвердженими нормативними документами МОЗ.
Експертиза у відділах судово-медичної експертизи трупів виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення питань, що були поставлені перед експертом, а також вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи. Експерт не має права визначати рід насильницької смер ті (вбивство або самогубство), особливу жорстокість позбавлення життя людини й інші обставини, що вимагають правової оцінки та юридичної кваліфікації.
Судово-медична експертиза по встановленню причини насильницької смерті про водиться, як правило, одним експертом. У випадках складності й великого обсягу експертного дослідження експертиза ексгумованого трупа з метою встановлення при чини смерті може проводитися двома і більш експертами.
Відповідно до коментованої статті також обов'язково призначається експертиза для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Судово-медичне визна-
621
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
чення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з КК, КПК та Пра вилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які ви кликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності, призначається судовопсихіатрична експертиза. Порядок призначення та проведення судово-психіатричної експертизи в експертних установах (підрозділах); обов'язки, права та відповідальність експерта; організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначають ся ЗУ «Про судову експертизу», «Про психіатричну допомогу», КПК та Порядком проведення судово-психіатричної експертизи.
Судово-психіатрична експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, а також у судовому засіданні.
Підставою для обов'язкового призначення і проведення судової експертизи з метою встановлення віку особи є або відсутність документа, який посвідчує її особу, або наявність документа, що викликає сумнів у достовірності відомостей, що в ньому містяться.
Закон передбачає необхідність залучення експерта для встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримі нальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості. Судо во-медичну експертизу для визначення віку особи проводять у бюро судово-медичних експертиз.
Слідчий або прокурор зобов'язаний обов'язково звернутися до експерта для про ведення експертизи щодо встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримі нальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 155 КК «Статеві зносини
зособою, яка не досягла статевої зрілості».
3.Якщо особа відмовляється від проведення медичної або психіатричної експер тизи, її примусове залучення для проведення експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду. Закон не вказує, відповідно до якої процедури вирішується пи тання про примусове залучення особи для проведення експертизи. Цю прогалину можна вирішити на підставі аналогії закону, тобто поширення в процесі правозастосування на неврегульовані нормою права відносини норми, яка регулює відносини, подібні тим, що потребують урегулювання за найсуттєвішими ознаками. Під «подіб ністю» слід розуміти однотипність правового режиму їх врегулювання. Уявляється, що найбільш однотипною є процедура, передбачена у ст. 244 КПК, щодо розгляду слідчим суддею клопотання про залучення експерта. Саме до цієї норми слід зверну тися при вирішенні питання про примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи.
Стаття 243
Порядок залучення експерта
1.Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для прове дення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
2.Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
622
Стаття 244
3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони за хисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
1. Отримання висновку експерта є одним із способів збирання доказів у криміналь ному провадженні. Тому слідчий, прокурор, як правило, залучають експерта залежно від наявності до того підстав на свій розсуд, виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на які має відповісти фахівець з певної галузі знань. Винятки становлять лише випадки, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, коли звернення до експерта є обов'язковим.
Заявити слідчому чи прокурору клопотання про залучення експерта на стадії досудового розслідування мають право також потерпілий та сторона захисту (підозрю ваний, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медич ного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні за хисники та законні представники).
Заявлене клопотання слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту його подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Особа, яка заявила клопотання про залучення експерта, повідомляється про ре зультати його розгляду. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання слідчим чи прокурором виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних при чин - надсилається їй (ст. 220 КПК).
2.Оскільки відповідно до закону (ч. З ст. 93 КПК) сторона захисту має право зби рати докази в тому числі й шляхом отримання висновків експертів, закон надає право представникам сторони захисту можливість самостійно залучати експертів на дого вірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Таке залучення експертів відбувається на підставі КПК та ЗУ «Про судову експертизу».
3.У випадку, якщо слідчий чи прокурор відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про залучення експерта та проведення експертизи, сторона захисту має право порушити клопотання про залучення експерта перед слідчим суддею у порядку, передбаченому ст. 244 КПК. Такий механізм, установлений законом, сприяє захисту прав та законних інтересів сторони захисту у кримінальному провадженні та забез печує дотримання вимог такої загальної засади кримінального провадження, як зма гальність, відповідно до якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг,
атакож на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 22).
Стаття 244
Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
1.У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони за хисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
2.У клопотанні зазначається:
1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку
зяким подається клопотання;
623
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3)виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
4)експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
5)вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
До клопотання також додаються:
1)копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
2)копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територі альної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомля ється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов'язковою.
4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постанов ляє ухвалу.
5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухва лою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експер там, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
1)для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висно вок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт вна слідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2)вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи
зінших об'єктивних причин.
7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включа ються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповід ним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
624
Стаття 244
9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопо танням якої він був залучений.
1.З метою забезпечення прав та законних інтересів сторони захисту, справжньої змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, недопущення так званого «обвинувального ухилу» на стадії досудового розслідування закон передбачає для сторони захисту додаткову гарантію у вигляді можливості доведення перед судом переконливості своїх доводів щодо необхідності залучення експерта для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Таке звернення до слід чого судді можливе, якщо слідчий, прокурор відмовили стороні захисту в задоволенні клопотання про залучення експерта. Сторона захисту в такому випадку має право звер нутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про залучення експерта.
2.Закон містить детальний зміст клопотання до слідчого судді про залучення екс перта. Воно повинно бути вмотивованим і містити, крім короткого викладу обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання, та правової кваліфікації кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, також виклад обставин, якими об ґрунтовуються доводи клопотання. Уявляється також, що при викладенні доводів, якими обґрунтовується клопотання, доцільно вказати на мотиви відмови слідчого чи прокурора у задоволенні клопотання; зазначити, кого саме доцільно викликати та за слухати у судовому засіданні з метою повного та об'єктивного розгляду клопотання, чи потрібне отримання зразків для експертного дослідження та яких саме.
До клопотання доцільно долучити копії матеріалів, якими обґрунтовуються до води клопотання. Це можуть бути постанова слідчого чи прокурора про повну чи часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта, копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту, та будь-які інші документи, якими сторона захисту обґрунтовує доводи клопотання.
3. Клопотання повинно бути розглянуто слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду.
Особі, яка подала клопотання, відповідно до статей 111, 112 КПК надсилається повідомлення про дату, час та місце розгляду слідчим суддею клопотання.
Закон не встановлює обов'язкової участі особи, яка подала клопотання про залу чення експерта, у судовому розгляді, тому її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання. Разом із тим слідчий суддя може визнати участь цієї особи у судовому розгляді обов'язковою та здійснити її виклик відповідно до ст. 134 КПК.
4. Якщо клопотання сторони захисту не відповідає вимогам, установленим ч. 2 коментованої статті, слідчий суддя постановляє ухвалу про його повернення теобі, яка звернулася з клопотанням. Ухвала слідчого судді повинна бути вмотивованою. У ній зазначаються мотиви, з яких слідчий суддя повернув клопотання, та вказується, яких саме вимог ч. 2 ст. 244 не дотримано.
5. Під час судового розгляду заявленого клопотання про залучення експерта слід чий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою
625
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
викликати та заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
6.За результатами розгляду клопотання сторони захисту слідчий суддя своєю ухвалою задовольняє клопотання та доручає проведення експертизи експертній уста нові, експерту або експертам або відмовляє у задоволенні клопотання.
7.Ухвала слідчого судді складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин. У вступній частині зазначаються: дата і місце її постановлення; прізвище, ім'я та по батькові слідчого судді, секретаря судового засідання; указуються учасники судового засідання. У мотивувальній частині відмічається, хто саме подав клопотання про залучення експерта; суть питання, що вирішується ухвалою; зазначаються вста новлені судом обставини із посиланням на матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання; мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і по ложення закону, яким він керувався. Резолютивна частина повинна містити висновки слідчого судді про задоволення клопотання та доручення провести експертизу чи відмову в задоволенні клопотання. Якщо клопотання задовольняється, у резолютивній частині зазначаються експертна установа, експерт або експерти, яким доручається проведення експертизи; запитання, поставлені перед експертом особою, яка зверну лася з відповідним клопотанням; особа, яка заявила клопотання про залучення екс перта, та який необхідно надіслати висновок експерта; строк і порядок набрання ухвалою законної сили.
Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, про що також зазначаєть ся в ухвалі.
8.Особа, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, має право заяви ти також клопотання про отримання зразків для експертизи відповідно до положень ст. 245 КПК. Це клопотання також має бути розглянуте та вирішене слідчим суддею.
9.Висновок експерта надається в письмовій формі з дотриманням вимог статей 101, 102 КПК. Він передається експертом стороні, за клопотанням якої залучався екс перт та проводилася експертиза.
Стаття 245
Отримання зразків для експертизи
1.У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони від
бираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У ви
падку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її про ведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
2.Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з поло женнями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
3.Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, перед баченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати
біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального про-
626
Стаття 245
вадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
1.Під зразками, необхідними для проведення експертизи, слід розуміти матері альні об'єкти, що відбираються стороною кримінального провадження, яка звернула ся за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Такими матеріальними об'єктами можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, зразки слини, крові, сперми, ґрунту, епітелію, шрифту прин тера тощо, якщо вони використовуються під час проведення експертизи як порівняль ні матеріали.
2.Питання про відібрання зразків із речей і документів під час досудового роз слідування вирішує слідчий суддя на підставі клопотання сторін кримінального про вадження про тимчасовий доступ до речей і документів. Клопотання слідчого має бути погоджене з прокурором.
Зміст клопотання, перелік речей і документів, доступ до яких заборонений, про цесуальний порядок розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і докумен тів, зміст ухвали слідчого судді та порядок її виконання передбачені статтями 160-166 КПК.
3. Біологічні зразки для проведення експертизи відбираються за правилами, уста новленими для проведення освідування особи (ст. 241 КПК). Відібрання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора та за необхідності за участю судово-медичного експерта або лікаря. Якщо відібрання біологічних зразків супроводжується оголенням особи, то відповідні маніпуляції здійснюються особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, у якої зразки від бираються.
Слідчий, прокурор не вправі бути присутніми при відібранні біологічних зразків особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу.
Перед початком відібрання біологічних зразків особі пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно віддати біологічні зразки.
При відібранні біологічних зразків не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або є небезпечними для її здоров'я.
Про відібрання в особи біологічних зразків складається протокол.
У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки сторона кримінально го провадження має звернутися з клопотанням про відібрання біологічних зразків до слідчого судді чи суду. Клопотання розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 КПК. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя чи суд дозволяє слідчому, прокурору здійснити відбирання біологічних зразків примусово або зобов'язує їх примусово відібрати зразки, якщо клопотання було подано стороною захисту.
Особі, у якої примусово відбираються біологічні зразки для експертизи, надаєть ся копія протоколу відібрання зразків.
627
ГЛАВА 21
НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ
§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
1. Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відо мості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за ви нятком випадків, передбачених цим Кодексом.
2.Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Неглас ні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267,269,270,271,272,274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяж ких або особливо тяжких злочинів.
3.Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, Передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за
клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо про ведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведен ня негласних слідчих (розшукових) дій.
4.Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
5.У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рі шенням, - до вісімнадцяти місяців;
керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшу кова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;
начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за забезпеченням податкового законодавства, органу держав ного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компе тенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;
628