КПК_комен_2012_ч.1
.pdfСтаття 295
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його заступ никами.
3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
1.Чинний КПК (ст. 219) встановлює стислі строки досудового розслідування, оскільки своєчасне і швидке розслідування кримінальних правопорушень випливає із завдань кримінального судочинства, які передбачають забезпечення прав і законних інтересів, передусім потерпілих і підозрюваних.
Стаття 219 КПК називає граничні строки для провадження дізнання по криміналь них проступках (два місяці) та досудового слідства при розслідуванні злочинів (два надцять місяців).
Коментована стаття визначає загальні положення продовження строку досудового розслідування. Зазначені в цій статті правила поширюються на досудове розслідуван ня у формі дізнання (кримінальні проступки), а також на досудове слідство (злочини).
Якщо досудове розслідування кримінального проступку у формі дізнання немож ливо закінчити внаслідок складності провадження у строк протягом одного місяця
здня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, то цей строк може бути продовжений районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.
2.Якщо досудове розслідування злочину у формі досудового слідства неможливо закінчити протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, то цей строк може бути продовжений:
1)до трьох місяців - районним (міським) або іншим прирівняним до нього про курором;
2)до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором об ласті, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
3)до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його заступниками. 3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений:
а) до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності про
вадження; б) до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження;
в) до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
Стаття 295
Порядок продовження строку досудового розслідування
1.Продовження строку досудового розслідування кримінального правопору шення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює на гляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
2.У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаються:
1)прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного;
2)найменування (номер) кримінального провадження;
719
Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування...
3)суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального право порушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про криміналь ну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
4)посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
5)процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
6)значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
7)строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
8)обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
3.Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, пі дозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
4.Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудово го розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
5.Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
1.Коментована стаття регламентує порядок продовження строку досудового роз слідування, а також визначає вимоги, які пред'являються до клопотання про продов ження строку досудового розслідування.
Щоб продовжити строк досудового розслідування кримінального правопорушен ня слідчий або прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при прове денні такого розслідуванні, виносять клопотання про це.
2.Частина 2 ст. 295 КПК включає вимоги, яким повинно відповідати клопотання про продовження строку досудового розслідування.
Уклопотанні зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові підозрюваного;
2)найменування (номер) кримінального провадження; 3) суть повідомленої підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (части ни статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрю ється особа; 4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра; 5) перелік про цесуальних дій, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; 6) зна чення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду; 7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 8) обставини, які перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
3.Слідчий або прокурор вручають копію клопотання підозрюваному та його за хиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, який уповноважений на його розгляд відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК.
Підозрюваний, його захисник мають право подати свої письмові заперечення слідчому або прокурору, який ініціює це питання, до клопотання про продовження
720
Стаття 297
строку досудового розслідування. Такі письмові заперечення обов'язково долучають ся до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
4.Частина 4 ст. 295 КПК вимагає, щоб прокурор, який уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, розглянув його протягом трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу цього строку.
5.Своє рішення про продовження строку досудового розслідування або про від мову в продовженні прокурор приймає у формі постанови (ч. 5 ст. 295 КПК).
Стаття 296
Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування
1.Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслі дування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для прове дення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
2.Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування. Прокурор зобов'язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
3.У разі необхідності прокурор перед спливом продовженого строку може
повторно звернутися з клопотанням про продовження строку досудового розслі дування в порядку, визначеному цим параграфом, у межах строків, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу.
1.У частині 1 коментованої статті наведено обставини, які дозволяють прокуро рові задовольнити клопотання та продовжити строк досудового розслідування.
2.Разом із задоволенням клопотання слідчого чи прокурора відповідний прокурор (див. ч. 2 ст. 294 КПК) визначає новий строк досудового розслідування. Це має бути найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
3.Правило, яке викладене в ч. З ст. 296 КПК, дозволяє прокуророві у разі необ хідності, коли закінчується продовжений строк досудового розслідування, повторно звернутися з клопотанням про його продовження. При цьому прокурор керується § 4 гл. 24 КПК, але у межах відповідних строків (див. ч. 2 ст. 219 КПК).
Стаття 297
Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досу дового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотан ням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною першою статті 296 цього Кодексу, а також, якщо досліджені під час вирішення цього питання обста-
721
Глава 24. Закінченнядосудовогорозслідування...
вини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримі нального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/ або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
2. У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудо вого розслідування, зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну з дій, перед бачених частиною другою статті 283 цього Кодексу
1. Коментована стаття передбачає порядок відмови у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування.
У частині 1 ст. 297 КПК визначено, що прокурор відмовляє у задоволенні клопо тання та не продовжує строк досудового розслідування, якщо слідчий чи прокурор, що зверталися з таким клопотанням, не довели наявність підстав, які б переконали прокурора в тому, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду або для проведення чи завершення про ведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Прокурор також відмовляє у задоволенні клопотання і не продовжує строк роз слідування, якщо в ході вирішення цього питання досліджені обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопору шення.
2. При відмові у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення такого розслідування, зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну із таких дій:
1)закрити кримінальне провадження;
2)звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної від повідальності;
3)звернутися до суду з обвинувальним актом;
4)звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів ви ховного характеру;
5)звернутися до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медич ного характеру.
Передбачений п'ятиденний строк для прокурора обчислюється з моменту надхо дження до нього клопотання про продовження строку досудового розслідування і за кінчується виконанням прокурором однієї із процесуальних дій, названих у п. 2 коментаря до цієї статті КПК. Цей строк продовженню не підлягає. Якщо закінчення п'ятиденного строку припадає на неробочий день, то останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день (див. ст. 115 КПК).
722
ГЛАВА 25
ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ
Стаття 298
Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
1. Дізнання є формою досудового розслідування, в якій розслідуються криміналь ні проступки (п. 4 ч. 1 ст. З, ст. 215 КПК).
Дізнання здійснюють органи досудового розслідування, якими є слідчі органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 1 ст. 38 КПК).
Частиною 3 ст. 38 КПК передбачено, що при досудовому розслідуванні криміналь них проступків у встановлених законом випадках повноваження слідчого органу досудового розслідування можуть здійснюватися співробітниками інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за до держанням податкового законодавства. Наразі закону, який би встановлював повно важення зазначених співробітників щодо досудового розслідування кримінальних проступків, не ухвалено.
Порядок досудового розслідування кримінальних проступків є спрощеною (ди ференційованою) формою кримінального провадження. Про спрощене провадження щодо кримінальних проступків у суді першої інстанції див. § 1 гл. ЗО КПК.
Правила, встановлені у цій главі, ґрунтуються на Рекомендації № 6 Я (87) Коміте ту міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя».
Правовою основою регламентації дізнання у кримінальному процесуальному за коні є Конституція України, у ч. 1 ст. 92 якої встановлено, що виключно законами України визначається діяльність органів дізнання і слідства, а у ст. 121 - нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, досудове слідство, здійснює прокуратура.
У всіх кримінальних провадженнях щодо проступків з моменту повідомлення особі про підозру можуть бути укладені угоди між потерпілим та підозрюваним про примирення та між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості (статті 468^173 КПК).
Глава 25 КПК набере чинності одночасно з набранням чинності законом України про кримінальні проступки.
Зупинення і відновлення дізнання здійснюється на підставах і в порядку, встанов лених статтями 280-282 КПК.
723
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Строк досудового розслідування кримінальних проступків складає один місяць з дня повідомлення особі про підозру. Цей строк може бути продовжено районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором до двох місяців (ст. 219 КПК)
упорядку, встановленому ст. 294 КПК. Подальше продовження строку досудового розслідування кримінальних проступків не передбачене.
Проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строку розслідування за боронено, а якщо вони були проведені, то їхні результати визнаються недійсними, а встановлені докази - недопустимими (ч. 8 ст. 223 КПК).
Матеріали досудового розслідування щодо кримінального проступку не можуть бути об'єднані в одне провадження з матеріалами досудового розслідування щодо злочину (ч. 2 ст. 217 КПК).
Якщо до ЄРДР внесено відомості про кримінальний проступок, а під час досудо вого розслідування (дізнання) до повідомлення особі про підозру встановлені ознаки злочину, то до реєстру за тим же номером вносять відомості про злочин і досудове розслідування продовжується за правилами проведення досудового слідства.
Якщо ознаки злочину встановлені під час досудового розслідування криміналь ного проступку після повідомлення особі про підозру, то слідчий, прокурор, керуючись ст. 279 КПК, повинен змінити повідомлення про підозру у вчиненні злочину і продовжу вати розслідування у формі досудового слідства. Строк досудового розслідування
утакій ситуації буде становити не більше двох або шести чи дванадцяти місяців (ст. 219 КПК) з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку. Відрахування строку досудового слідства з цього моменту обумовлене правилом про розумні строки кримінального провадження (ст. 28 КПК), а також тим, що фактичні обставини кримінального правопорушення уже досліджувалися в межах дізнання. Зміна ж повідомлення про підозру пов'язана лише зі зміною кримінальноправової кваліфікації діяння.
Якщо під час досудового розслідування злочину будуть встановлені обставини, які свідчать, що діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок, то повідом лення про підозру підлягає зміні в порядку ст. 279 КПК. Строк досудового розсліду вання у цьому разі має визначатися з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК і не може перевищувати двох місяців. Коли строк досудового слідства уже було продовжено до шести чи до дванадцяти місяців (ч. 2 ст. 219 КПК), то невідкладно після зміни повідом лення про підозру слідчий, прокурор повинні перейти до виконання вимог ст. 290 КПК щодо відкриття матеріалів іншій стороні та ст. 301 КПК щодо закінчення досудового розслідування.
Якщо необхідність у перекваліфікації із злочину на кримінальний проступок діяння, відомості про яке внесені до ЄРДР, виникла до повідомлення особі про підозру, то до реєстру слід внести відомості про кримінальний проступок під тим же номером реєстрації. Після внесення змін до реєстру чи зміни повідомлення про підозру слідчий, прокурор повинні негайно вжити заходів до скасування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою, якщо такі було застосовано (див. ст. 299 КПК); припинити виконання негласних слідчих (розшукових) дій (див. ст. 300 КПК).
Кримінальна відповідальність за перевищення службових повноважень за ст. 365 КК під час досудового розслідування злочину у разі застосування запобіжних заходів
724
Стаття 299
у вигляді домашнього арешту, застави, тримання під вартою та провадження негласних слідчих (розшукових) дій може наставати для слідчого, прокурора лише у разі, якщо він застосовував їх, усвідомлюючи, що розслідуване діяння має бути кваліфіковане як кримінальний проступок.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускаєть ся застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
1.Домашній арешт, застава, тримання під вартою є найбільш суворими заходами
всистемі запобіжних заходів, визначеній ст. 176 КПК. Тому застосування їх під час до судового розслідування кримінальних проступків було би непропорційним криміналь ному правопорушенню, повідомлення про підозру у вчиненні якого вручено особі.
Дана стаття узгоджується із п. З розд. 2 Рекомендації № 6 Я (87) Комітету міністрів Ради Європи державам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення криміналь ного правосуддя» про те, що не слід під час спрощеного провадження застосовувати фізичні заходи примусу, особливо взяття під варту.
Зазначені у цій статті запобіжні заходи не можуть бути застосовані до особи, підо зрюваної у вчиненні кримінального проступку, і у тому разі, коли вона порушила раніше обраний запобіжний захід.
Про підстави і процесуальний порядок застосування запобіжних заходів див. § 1 гл. 18 КПК.
Через те, що за вчинення кримінальних проступків не передбачається застосуван ня покарання у виді позбавлення волі, під час досудового розслідування кримінальних проступків не може бути застосоване затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК).
Кримінальним процесуальним законом дозволено законне затримання будь-якою особою, яка не є уповноваженою службовою особою, іншої особи за вчинення кримі нального проступку. Кожен, хто здійснив законне затримання, зобов'язаний негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження за триманого (ч. З ст. 207 КПК). З'ясувавши, що затриманою особою вчинено криміналь ний проступок, уповноважена службова особа не має права доставляти особу до органу досудового розслідування в порядку ст. 210 КПК, а зобов'язана звільнити затриманого.
Застосування до підозрюваного під час дізнання запобіжних заходів у виді до машнього арешту, застави, тримання під вартою, а також затримання уповноваженою службовою особою є перевищенням службових повноважень (ст. 365 КК) за ознакою вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках (пп. «б» абз. 2
п.5 ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15), тобто тільки у кримінальному проваджен ні про злочини.
725
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Стаття 300
Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється ви конувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
1. Про підстави і процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій див. гл. 20 КПК.
Заборона на провадження негласних слідчих (розшукових) дій обумовлена дією у кримінальному провадженні принципу пропорційності, згідно з яким обмеження конституційних та інших прав громадян повинно відповідати рівню суспільної небез печності вчиненого кримінального правопорушення.
Статтею 246 КПК передбачено, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 2). Отже, ці дії не можна проводити не лише під час досудового розслідування кримінальних проступків, а й щодо злочинів невеликої і середньої тяжкості.
Проведення під час дізнання негласних слідчих (розшукових) дій тягне за собою для слідчого, прокурора кримінальну відповідальність за перевищення службових повноважень (ст. 365 КК), оскільки вони є службовими особами.
Перевищення службових повноважень слідчого, прокурора, який провів негласні слідчі (розшукові) дії під час дізнання, полягає у вчиненні дій, виконання яких до зволяється тільки в особливих випадках (п. «б» абз. 2 п. 5 ППВСУ «Про судову прак тику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15), тобто тільки у кримінальному провадженні про тяжкі або особливо тяжкі злочини.
Відповідальність за цією статтею КК може наставати лише тоді, коли внаслідок дій слідчого, прокурора з досудового розслідування заподіяна істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громад ським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (наприклад, права на свободу й осо бисту недоторканність та недоторканність житла), підрив авторитету та престижу органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Стаття 301
Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійсню ється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуван ням особливостей, передбачених цією статтею.
726
Стаття 301
2. Слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:
1)проект рішення про закриття кримінального провадження;
2)проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3)обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів ме дичного або виховного характеру;
4)клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
Уразі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
3. Прокурор зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідом лення особі про підозру здійснити одну із зазначених дій:
1)прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
2)звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3)звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4)подати клопотання про продовження строку досудового розслідування
зпідстав, передбачених цим Кодексом.
4.Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
1.Закінчення досудового розслідування у формі дізнання здійснюється за прави лами, встановленими гл. 24 КПК.
2.Обов'язок слідчого подати на затвердження прокурору процесуальний документ про закінчення дізнання у найкоротший строк обумовлений дією у кримінальному провадженні засади розумності строків (ст. 28 КПК).
3.Статтею передбачено два процесуальних строки: для слідчого - до двадцяти п'яти днів для подання ним прокурору на затвердження одного із процесуальних до кументів, передбачених ч. 2; для прокурора - до тридцяти днів для прийняття одного із рішень, регламентованих ч. 3. Отже, прокурор має у своєму розпорядженні п'ять днів для прийняття відповідного процесуального рішення.
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального проступку, вправі звернутися до уповноваженого прокурора (уповно важеним прокурором є районний (міський) або інший прирівняний до нього прокурор (ч. 1 ст. 294 КПК)) з клопотанням про продовження строку до двох місяців. Якщо прокурор задовольняє клопотання, то він визначає новий строк досудового розсліду вання, який повинен бути найкоротшим і в той же час достатнім для потреб досудо вого розслідування (ч. 2 ст. 296 КПК). Встановлюючи новий строк, уповноважений прокурор повинен враховувати, що цей строк не повинен перевищувати двох місяців і що слідчий повинен мати можливість за п'ять днів до закінчення цього граничного строку чи визначеного ним іншого строку подати на затвердження процесуальні до кументи у порядку ч. 2 цієї статті.
727
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Проектом рішення про закриття кримінального провадження, про яке йдеться у п. 1 ч. 2 статті, є проект постанови про закриття кримінального провадження. Обов'язок слідчого подати прокурору лише проект рішення (постанови) обумовлений регламен тованим у ч. З статті обов'язком саме прокурора прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
Оскільки під час досудового розслідування кримінальних проступків мають врахо вуватися статті гл. 25 КПК, то правило про те, що слідчий вправі самостійно прийняти рішення про закриття провадження у разі відсутності події кримінального правопору шення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК), відсутності в діянні складу кримінального правопорушен ня (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК), набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК), не діє.
Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направляєть ся до суду у всіх випадках прокурором (ст. 287 КПК). Тому слідчий у разі наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності складає лише проект такого клопотання і подає його прокурору.
Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру за результатами дізнання складається слідчим і затверджу ється прокурором у порядку, встановленому статтями 291-293 КПК. Складаючи клопотання про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, слідчий має керуватися ще й ч. 5 ст. 499 та ст. 497 КПК, а кло потання про застосування примусових заходів медичного характеру - ст. 511 КПК.
Рішення прокурора про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру узгоджу ється із п. 8 розд. 2 Рекомендації № 6 Я (87) Комітету міністрів Ради Європи держа вам-членам від 17 вересня 1987 р. «Щодо спрощення кримінального правосуддя» - спрощена процедура не повинна посягати на право підозрюваного про направлення його кримінальної справи до судового органу.
Обвинувальний акт, що складається за результатами дізнання, може бути двох видів: перший направляється до суду з реєстром матеріалів досудового розслідування в поряду ст. 291 КПК; другий направляється до суду з клопотанням прокурора про розгляд акта у спрощеному провадженні (ст. 302 КПК).
Клопотання про продовження строку складається слідчим, якщо внаслідок склад ності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального про ступку протягом одного місяця (ч. 1 ст. 294 КПК).
4. Порядок відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні регла ментований ст. 290 КПК.
Стаття 302
Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта
успрощеному провадженні
1.Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний безза перечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розсліду ванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності,
728