Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КПК_комен_2012_ч.1

.pdf
Скачиваний:
90
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
31 Мб
Скачать
☆

Стаття 269

порядку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Згідно з вимогами ст. 248 КПК слідчий суддя розглядає таке клопотання. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшуко­ вої) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, перед­ баченому ст. 255 КПК. За умови, якщо рішення про проведення установлення місце­ знаходження радіоелектронного засобу приймається слідчим, він відповідно до вимог статей 110 та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором.

За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому було доручено прове­ дення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК, у якому описуються результати проведення зазначеної слідчої дії, а в необхідних ви­ падках до нього долучаються додатки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту припи­ нення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 269

Спостереження за особою, річчю або місцем

1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних тех­ нічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2.Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводить­ ся на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246,248-250 цього Кодексу.

3.Спостереження за особою до постановления ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передба­ ченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

1.Під спостереженням за особою, річчю або місцем, у контексті коментованої статті, законодавцем розуміється візуальне спостереження, що проводиться за цими об'єктами у публічно, доступних місцях із застосуванням фото- і відеозйомки, спеці­ альних технічних засобів для спостереження (оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів тощо). Частина 1 коментованої статті визначає мету проведення цієї

679

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

негласної слідчої (розшукової) дії, яка полягає у пошуку, фіксації і перевірці під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує; певної речі чи місця у публіч­ но доступних місцях, що має відношення до вчинення кримінального правопорушен­ ня. У ході провадження негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, може проводитися візуальне спостереження за вказаними об'єктами із застосуванням спеціальних технічних засобів (біноклів, приладів нічного бачення тощо).

Візуальне спостереження може здійснюватись з метою негласного спостереження, слідкування за особами, підозрюваними у вчиненні тяжких або особливо тяжких зло­ чинів (об'єктів спостереження), місцями їх постійного проживання чи тимчасового перебування, за їх поведінкою, транспортними засобами, які вони використовують. Зазначене спрямоване на отримання об'єктивної інформації про злочинну діяльність окремих осіб, їх співучасників, виявлення зв'язків цих осіб, встановлення місцезна­ ходження осіб, які розшукуються органами досудового розслідування чи судом, з'ясування обставин безвісного зникнення людей, а також встановлення місць збері­ гання знарядь, предметів вчинення злочинів і незаконно добутого майна. Візуальне спостереження за конкретною особою завжди має на меті пошук та фіксацію відо­ мостей, що можуть використовуватись у доказуванні, а також з метою забезпечення інших слідчих та процесуальних дій: установлення місцезнаходження радіоелектрон­ ного засобу, контрольованих та оперативних закупок товарів, затримання підозрюва­ ного тощо.

Одержані за результатами цієї негласної слідчої (розшукової) дії відомості, що стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять інформа­ ції про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і знищуються під контролем прокурора (ч. 4 ст. 255 КПК).

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається про­ токол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу, а також місця події міститься опис результатів візуального спостереження. Додатками до протоколу спостереження за особою, річчю, місцем можуть бути фотографії, відеоматеріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні цієї не­ гласної слідчої (розшукової) дії, стенограми, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації тощо.

Протоколи за результатами спостереження за особою, річчю, місцем можуть ви­ користовуватись у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. Ці протоколи з до­ датками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазна­ ченої негласної слідчої (розшукової) дії передаються прокурору (ч. З ст. 252 КПК).

2. Спостереження за особою здійснюється за ухвалою слідчого судді відповідно до вимог статей 246, 248-250 КПК. Клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за погодженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виносить ухвалу про надання дозволу на проведення спостереження за особою, річчю, місцем або відмову в цьому. Таке кло­ потання повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 248 КПК, до клопотання додається

680

Стаття 270

витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотан­ ня. Для кожного об'єкта спостереження (конкретної особи, речі або місця) складаєть­ ся окреме клопотання.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 КПК. Відповідно до вимог законодавства прокурор після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії зобов'язаний невідкладно звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає представлене клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя винесе ухвалу про відмову в на­ данні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено, а отримана інформація негайно знищується в по­ рядку, передбаченому ст. 255 КПК.

Аудіо-, відеоконтроль місця

1.Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслі­ дування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступ­ них місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

2.Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті прово­ диться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбачено­ му статтями 246,248,249 цього Кодексу.

1.Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею, здійснюється шляхом встановлення спеціальних технічних засобів у публічно до­ ступних місцях за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, мають значення для кримінального провадження. Аудіо-, відеоконтроль місця може проводитись також у місцях імовір­ ного перебування або появи осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, з метою фіксації інформації, що може використовуватись у доказу­ ванні на досудовому розслідуванні та в суді.

Аудіо-, відеоконтроль місця відрізняється від аналогічної негласної слідчої (роз­ шукової) дії із аудіоконтролю та відеоконтролю особи передусім місцем її прове­ дення, а також організаційно-тактичними особливостями здійснення. Регламенто­ вана цією статтею КПК негласна слідча (розшукова) дія може проводитись у гро­ мадських місцях та в місцях загального користування, доступ до яких необмежений, тобто всередині публічно доступних місць, до яких згідно із тлумаченням положень частин 2 та 3 ст. 267 КК можна увійти або в яких можна перебувати на правових підставах без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб. Та­ кими місцями є кінотеатри, кафе, ресторани тощо. Приміщення, спеціально призна-

681

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

чені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщен з примусового утримання осіб у зв'язку з відбуттям покарання, затриманням, вз тям під варту тощо), мають статус публічно доступних для проведення цієї негла ної слідчої (розшукової) дії.

Як правило, проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії забезпечу ється працівниками уповноважених оперативних підрозділів, а отримані результа фіксуються на матеріальні носії та можуть використовуватись як додатки до проток лів про їх проведення для доказування у кримінальному провадженні.

2. Частина 2 коментованої статті закріплює, що аудіо-, відеоконтроль місця пр водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбачено статтями 246, 248, 249 КПК. В ухвалі слідчого судді повинна бути вказана повн і точна адреса місця, де проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, час і стр ки її здійснення.

Стаття 271

Контроль за вчиненням злочину

1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявнос­ ті достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1)контрольована поставка;

2)контрольована та оперативна закупка;

3)спеціальний слідчий експеримент;

4)імітування обстановки злочину.

2.Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1)посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушко­ джень;

2)поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3)втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

4)екологічній або техногенній катастрофі.

3.Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і доку­ менти не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

4.Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується від­ критим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

5.Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обста­ новки злочину визначається законодавством.

682

Стаття 271

6.Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через тери­ торію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути про­ ведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідни­ ми органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7.Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням зло­ чину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:

1)викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

2)зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8.Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися

вмежах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

1.Коментована стаття закріплює загальні положення, що визначають форми про­ ведення негласних слідчих (розшукових) дій, які в комплексі являють собою контроль за вчиненням злочину. Контроль за вчиненням злочину полягає у перевірці за рішен­ ням прокурора за наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, та може здійснюватися у визначених ч. 1 цієї статті формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної за­ купки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину.

Контроль за вчиненням злочину є допустимим за умов, що встановленими або невстановленими особами вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин; цей зло­ чин є незакінченим; розкриття та розслідування підготовлюваного або вчинюваного злочину шляхом провадження інших гласних та негласних дій неможливі; є можливість припинення злочинної діяльності на ранніх стадіях її вчинення.

Встановлюючи контроль за злочинними діями окремої особи (осіб), орган досудового розслідування має на меті розкриття всіх можливих спільників, місць збері­ гання об'єктів матеріального світу, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, і, як наслідок, їх усунення.

Частина 1 коментованої статті закріплює основні форми контролю за вчиненням злочину. За її змістом, окремими формами контролю за вчиненням злочину є:

1)контрольована поставка;

2)контрольована та оперативна закупка;

3)спеціальний слідчий експеримент;

4)імітування обстановки злочину.

Контрольована поставка - це комплекс організаційних гласних і негласних за­ ходів, які проводяться уповноваженими підрозділами державних органів, у тому числі у взаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою забезпечення безпеки такого пере­ міщення; виявлення причетних до підготовки та вчинення злочину фізичних та юри-

683

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

дичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщення товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, особистих речах, поштових відправлен­ нях тощо.

Контрольована закупка полягає в укладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним придбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, що встановлює правила торгівлі останніми та їх обігу, а також викриття й документування пов'язаних із цим злочинів. Спочатку ця негласна слідча (розшукова) дія проводиться як звичайна за­ купка. Після завершення цієї негласної слідчої (розшукової) дії уповноважена особа, що її проводить, оголошує про дійсний характер останньої і складає відповідний про­ токол, до якого додаються предмети, придбані у ході проведення контрольованої за­ купки, документи, що відносяться до них, а також підтверджують саму закупку. Про­ ведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо-, відеозаписом, фотографу­ ванням, що також указується в протоколі з додаванням до нього відповідних технічних носіїв інформації. Протоколи, складені за результатами проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значення у кримінальному проваджен­ ні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовому слідстві та в суді.

Оперативна закупка - негласна слідча (розшукова) дія, пов'язана з негласним при­ дбанням у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товарів, пред­ метів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину, з метою виявлення та документування фактів злочинних діянь.

Постановою ВР України від 17 червня 1992 р. № 2741-ХІІ встановлено перелік ви­ дів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, між­ народних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Цей пере­ лік включає: зброю, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї), бойову та спеціальну військову техніку, ракетно-космічні комплекси; вибухові речовини та засоби вибуху, бойові отруйні речовини; наркотичні, психотропні, сильно­ діючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря); протиградові установки; державні еталони одиниць фізичних величин; спеці­ альні технічні засоби негласного отримання інформації. Зазначені предмети та об'єкти не можуть перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм власності (пере­ лік доповнено п. 7 та приміткою до нього згідно з постановою ВР від 15.07.1994 р. № 121/94-ВР). До видів майна, що вилучене з вільного обігу, належать електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозото­ чивої та дратівної дії (п. 8 згідно з постановою ВР від 24.01.1995 р. № 19/95-ВР).

Спеціальний слідчий експеримент - дія, яка полягає у штучному створенні умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості на­ мірів особи, у діях якої наявні окремі ознаки вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та спостереженні за її поведінкою. Спеціальний слідчий експеримент засто­ совується для перевірки достовірності фактів, що можуть свідчити про ведення зло-

684

Стаття 271

чинної діяльності і причетності до неї конкретних осіб. За допомогою створених у ході спеціального слідчого експерименту умов можна зробити доступними для об'єктивного сприйняття зовнішні прояви тих чи інших злочинних діянь та наміри осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Зміст спеціального слідчого експерименту, проведеного

зметою попередження та розкриття тяжкого чи особливо тяжкого злочину, полягає в тому, що уповноважена особа, яка його здійснює, вносить необхідні і достатні зміни в обстановку, у якій діє підозрюваний. Така особа, сприймаючи ці зміни обстановки як необхідні йому для досягнення мети, реагує на них відповідно до своїх задумів і планів. Уповноважена особа, у свою чергу, спостерігає за реакцією підозрюваного й одержує інформацію про його дії (тобто ті дані, що могли б бути отримані ним і без експерименту, якби такі ж умови склалися об'єктивно).

Імітування обстановки злочину - це різновид контролю за вчиненням злочину, що полягає у сукупності підпорядкованих єдиному плану заходів, що відбувається з вико­ ристанням спеціальних засобів, які відтворюють ситуацію вчинення злочину, з метою створення відповідних умов для спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави. Метою здійснення імітування обстановки злочину є попере­ дження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Термін «імітувати» (від лат. ітіїаге - наслідувати) має кілька тлумачень: 1) точно на­ слідувати кого-небудь, відтворювати що-небудь; 2) підробляти під що-небудь. Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямо­ ваних на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення. Імітування обстановки злочину може проводитися як

зметою виявлення конкретних осіб, які обгрунтовано підозрюються у підготовці та вчи­ ненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення намірів невстановлених осіб, які вчинили такі злочини. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) та ідентифіковані (помічені) засоби. Перебіг подій у ході проведення контролю за вчиненням злочину може фіксуватися за допомогою технічних засобів (аудіо-, відеозапис, фотографування тощо).

2.Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо неможливо повністю запобігти:

1)посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;

2)поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3)втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

4)екологічній або техногенній катастрофі.

3.Особливими умовами провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії за змістом ч. З коментованої статті є те, що під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впли­ вати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем (див. рішення ЄСПЛ у спра­ вах «Романаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 р., «Тейшейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 р.). Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

685

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

4.За результатами контролю за вчиненням злочину складається протокол, додат­ ками до якого можуть бути речі і документи, отримані під час проведення цієї неглас­ ної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується за­ триманням підозрюваного та відкритим фіксуванням, про це складається протокол

уприсутності такої особи.

5.Порядок і тактика проведення передбачених цією статтею різних форм контролю за вчиненням злочину визначається законодавством України та міжнародними дого­ ворами, згоду на обов'язковість яких надано ВР України.

6.На основі тлумачення положень ч. 6 коментованої статті можна дійти висновку про існування двох видів контролю за вчиненням злочину: контроль за вчиненням злочину може бути внутрішньодержавним, тобто за злочинами, що підготовлюються або вчиняються на території України, а також транзитним, яким є контроль за підго­ товкою та вчиненням злочинів, що пов'язані із перетином державного кордону Укра­ їни, а саме незаконним переміщенням через територію України транзитом, ввезенням до України або вивезенням за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів, що здійснюється у порядку, передбаченому законодав­ ством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7.Згідно зі змістом ч. 7 коментованої статті рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину оформлюється постановою, у якій крім відомостей, передбачених ст. 251 КПК, викладаються обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину, а та­ кож зазначається про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8.У разі коли при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи (наприклад, права на недотор­ канність житла, особисте і сімейне життя), він має здійснюватися в межах, які допус­ каються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді за клопотанням прокурора згідно з вимогами статей 246-249 КПК. В ухвалі слідчого судді також повинно бути вказано конкретного виконавця проведення контролю за вчиненням злочину. Відповідно до вимог статей 104, 106, 252 КПК про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отри­ мані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол

уприсутності такої особи. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 272

Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для до-

686

Стаття 272

судового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

2.Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як неглас­ на слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодже­ ної з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

3.У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, за­ значається:

1)обґрунтування меж спеціального завдання;

2)використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.

4.Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців,

ав разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погоджен­ ням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

1.Для забезпечення розкриття й розслідування тяжких або особливо тяжких зло­ чинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для до­ судового розслідування. З цією метою особа, яка відповідно до закону виконує спеці­ альне завдання, конфіденційно бере участь в організованій групі чи злочинній орга­ нізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 КПК забороняється залучати до виконання цієї негласної слідчої (розшукової) дії медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, но­ таріусів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане із розкриттям конфі­ денційної інформації професійного характеру.

Проникнення в організовану злочинну групу чи злочинну організацію - це не­ гласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у комплексі заходів, спрямованих на впро­ вадження співробітника уповноваженого органу або особи, яка конфіденційно з ним співпрацює, в організовану групу або злочинну організацію з метою виявлення, по­ передження чи розкриття їх злочинної діяльності, а також впливу на членів кримі­ нального середовища для припинення їх злочинної діяльності.

Статтею 28 КК визначається поняття вчинення злочину організованою групою або злочинною організацією. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь кілька осіб (три і більше), які по­ передньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спря­ мованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч. З ст. 28 КК). Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (п'ять і більше), члени або структурні час­ тини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28 КК).

687

Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії

В Україні право здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в та­ ємниці достовірних даних щодо їх особистості передбачено пп. 8, 13 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», а також ст. 14 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю». Зокрема, у п. 8 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» зазначається, що уповноважені оперативні підроз­ діли мають право здійснювати проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або особи, яка співробітничає з останнім, із збереженням в таємниці достовірних даних щодо їх особистості.

Введення негласного співробітника в організовані злочинні угруповання здійсню­ ється за наявності відомостей про організовану злочинну діяльність. Введення штатно­ го негласного працівника або іншої особи в злочинне середовище потребує проведення таких організаційних заходів, як підбір і підготовка кандидата на впровадження, опера­ тивне прикриття особи, що виконує завдання із розкриття злочинної діяльності органі­ зованої злочинної групи чи організації та здійснення управління його діяльністю, мате­ ріальне й технічне забезпечення негласної слідчої (розшукової) дії, адаптація особи, після завершення виконання спеціального завдання до життя у звичайних умовах.

Для виконання поставленого завдання негласний співробітник під легендою при­ криття може вступати в трудові, цивільно-правові та інші відносини. Стаття 14 ЗУ «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. надає право використовувати з, цією ж метою учасників організованих злочинних угруповань.

Стаття 43 КК «Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації» визначає, що не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій злочинній групі чи організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної ді­ яльності. Шкода або збитки, завдані нею під час виконання завдання, відшкодовують­ ся за рахунок державного бюджету. Згідно з ч. 2 цієї статті особа підлягає криміналь­ ній відповідальності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно, і пов'язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, або настанням тяжких або особливо тяжких наслідків. Учасник організованого злочинного угруповання може бути част­ ково або повністю звільнений від кримінальної відповідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування чи судо­ вого розгляду матеріалів кримінального провадження сприяє викриттю організованих злочинних угруповань та вчинених ними злочинів, притягненню винних до відпові­ дальності, відшкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі. При цьому він не може бути засудженим до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене на строк, більший половини максималь­ ного строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин.

Організаційно-тактичні засади виконання спеціального завдання з розкриття зло­ чинної діяльності організованої групи чи злочинної організації визначаються законо­ давством України.

688