Стаття 264
Протоколи щодо проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіоабо відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення, речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і резуль тати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 256 КПК).
До проведення огляду і прослуховування фонограм, перегляду відеоматеріалів, отриманих від оперативного підрозділу (ч. 4 ст. 263 КПК), слідчий повинен підготу вати технічні засоби, за допомогою яких буде здійснюватись відтворення фонограми. Технічні характеристики апаратури, на якій відбуватиметься відтворення записів, повинні збігатися з основними параметрами звукозаписуючої техніки. Після прове дення підготовчих дій учасники огляду (слідчий, спеціаліст) розпочинають прослу ховування фонограми (фонограм), за результатами огляду і прослуховування з до триманням вимог КПК складається протокол. Якщо за результатами огляду і прослу ховування фонограми отримано відомості, які можуть бути використані у криміналь ному провадженні, то у змісті протоколу розшифровується та частина звукозапису, яка містить інформацію, що може мати доказове значення.
Стаття 264
Зняття інформації з електронних інформаційних систем
1.Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній ін формаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.
2.Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних ін формаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічно го захисту.
3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування
вцьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки елек тронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приват не спілкування.
1.Частина 1 коментованої статті забезпечує нормативно-правову регламентацію втручання у приватне спілкування шляхом зняття інформації з електронних інфор маційних систем. Сутність такої негласної слідчої (розшукової) дії полягає у здій сненні на підставі ухвали слідчого судді пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частинах, без відома влас ника, володільця або утримувача системи. Зазначена негласна слідча (розшукова)
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
дія проводиться у разі, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового роз слідування.
Стаття 1 ЗУ «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 р. визначає, що під електронною інформаційною системою розумі ється організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія обробки інфор мації з використанням технічних і програмних засобів. Власником інформації у тако му випадку слід вважати фізичну або юридичну особу, якій належить право власнос ті на інформацію (ЗУ «Про внесення змін до ЗУ "Про захист інформації в автомати зованих системах"» від 31.05.2005 p.). Крім того, у коментованій статті використову ється таке поняття, як власник електронної інформаційної системи, під яким слід розуміти фізичну або юридичну особу, якій належить право власності на електронну інформаційну систему. Володілець - фізична або юридична особа, яка має право на законних підставах фактично використовувати річ відповідно до її призначення. Утри мувач - фізична чи юридична особа, яка постійно або тимчасово володіє, застосовує та несе відповідальність за використання предмета утримання.
Підставами для проведення зняття інформації з електронних інформаційних сис тем є відомості, що в електронній інформаційній системі або її частині є інформація, що має значення для досудового розслідування.
Частина 1 коментованої статті також визначає, що відомості можуть міститися як в електронній інформаційній системі, так і в її частинах. Частинами електронної ін формаційної системи, як правило, можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо.
Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп'ютері, або декількох персональних комп'ютерах, об'єднаних у ло кальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до елек тронних інформаційних систем. Проведення цієї слідчої дії відбувається негласно, у порядку, встановленому статтями 246,248,250 КПК. Слідчий суддя може дати дозвіл на проведення відповідних дій щодо зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частин у випадках, якщо ПЕОМ, декілька ПЕОМ, об'єднаних у локальну мережу, зовнішні накопичувачі електронної інформації належать, належали або ж ви користовувались підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні злочину, за наявності об грунтованих підстав уважати, що на них зберігалася або оброблялася інформація, яка має значення для розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, щодо якого у встановленому законом порядку ведеться кримінальне провадження.
Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здій снюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповно важених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та дов гочасної пам'яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диска (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Про-
Стаття 265
грамне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіюван ня інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на відда лений комп'ютер, що перебуває у користуванні уповноваженого органу, який прово дить цю негласну слідчу (розшукову) дію.
2.Відповідно до ч. 2 КПК не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей
зелектронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний із подоланням системи логічного захисту. Уповноваженими органами у процесі збору і фіксації інформації, що має значення для кримінального провадження, може проводитись цілеспрямований пошук серед комп'ютерних систем та мереж відкритої інформації, у тому числі все світньої мережі Інтернет, з метою виявлення необхідних у справі відомостей. Серед ве ликих масивів інформації, що локалізуються в соціальних мережах Інтернету, може бути отримана інформація щодо окремих осіб, які підозрюються в підготовці та вчиненні злочинів, їх зв'язків, та багато інших відомостей, що можуть сприяти вирішенню завдань досудового розслідування. Оскільки ця інформація є загальнодоступною, дозволу слід чого судді на її пошук та фіксацію кримінальний процесуальний закон не потребує, через те, що не відбувається обмеження приватності спілкування окремих осіб.
3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додат ково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної сис теми, у якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових сер верів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володі лець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї.
Відповідно у клопотанні до суду, що вноситься слідчим, прокурором, повинні бути вказані серійні номери ПЕОМ, зовнішніх накопичувачів інформації, з яких відбува тиметься зняття інформації із використанням засобів спеціальної техніки та спеціаль ного програмного забезпечення, що забезпечують безпосереднє фізичне або програм не проникнення до інформаційної системи або її частини тощо.
Отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл на зняття інформації з електронної інфор маційної системи, слідчий може письмово, у порядку п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК доручати оперативному підрозділу проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.
За результатами проникнення до електронної інформаційної системи складається протокол із дотриманням вимог статті 104-107, 252 та 265 КПК, до якого долучають ся додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.
Стаття 265
Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомуні каційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового роз слідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.
2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з елек тронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носіє ві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збережен ня або передання інформації.
1.Проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з тран спортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем та (або) їх частин має на меті пошук та фіксацію інформації, що може бути використана у кри мінальному провадженні з метою розкриття та розслідування злочинів. За результа тами проведення наведених негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути також отримані відомості, які безпосередньо не стосуються мети досудового розслідування, тому їх зміст зазначається у протоколі негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді короткої анотації. Разом з тим у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних ін формаційних систем та (або) їх частин може бути отримана інформація орієнтуючого характеру, яка може бути використана для проведення профілактичних заходів, пла нування та проведення інших слідчих дій у кримінальному провадженні. За резуль татами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем та (або) їх частин може бути отримано інформацію, що має доказове значення у кримінальному провадженні та може вказувати на ознаки вчи нення злочину окремими особами, їх спільниками, місця зберігання документів і пред метів, що мають доказове значення, тощо. Інформація, яка відображає події та факти,
атакож може мати значення для вирішення завдань кримінального провадження, відповідно до ч. 1 коментованої статті КПК, повинна бути зафіксована на матеріальних носіях, які надалі будуть використовуватись у доказуванні. Фіксація інформації за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відповід но до вимог ч. 4 ст. 263 КПК забезпечується спеціально уповноваженими підрозді лами органів безпеки та органів внутрішніх справ. Безпосереднє виконання негласної слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, що пов'язане із фізичним чи програмним проникненням до цієї сис теми, на відміну від зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, може забезпечуватися фахівцями спеціальних підрозділів державних органів, що мають право здійснення оперативно-розшукової діяльності.
2.Уповноважені працівники оперативних підрозділів у ході проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій відбирають ту інформацію, яка має значення
укримінальному провадженні, фіксують її на матеріальних носіях, що можуть забез печити подальше відтворення цієї інформації. Слідчий вивчає інформацію, складає протокол, до якого приєднує носії інформації як додатки. У протоколі за результатами зняття інформації з телекомунікаційних мереж звукова інформація розшифровується уповноваженою службовою особою, у необхідних випадках за участю спеціаліста,
Стаття 266
а ті фрагменти, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, вносять ся до протоколу. Додатками до протоколу про зняття інформації з транспортних теле комунікаційних мереж можуть виступати носії з фонограмами запису розмов, друко ваної інформації та зображень, що передавались засобами зв'язку. Додатками до протоколу про зняття інформації з електронних інформаційних систем можуть бути флеш-карти, жорсткі та гнучкі, оптичні диски та інші носії інформації, що забезпечу ють фіксацію та збереження інформації у вигляді електронних файлів. У протоколі також слід вказати на технічні засоби, вид програмного забезпечення, яке використо вувалось для фіксації та відтворення отриманої за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформації, з метою забезпечення можливості ознайомлення із цією інформацією на подальших стадіях кримінального провадження.
Протягом двадцяти чотирьох годин після припинення зняття інформації з тран спортних телекомунікаційних мереж або з інформаційних систем, відповідно до ч. З ст. 252 КПК, уповноважена посадова особа оперативного підрозділу передає протокол прокурору для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отри маної внаслідок застосування цих форм втручання у приватне спілкування, у цілому або певного її фрагмента.
Стаття 266
Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
1.Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів,
уразі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоко лі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
2.Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених неглас них слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації по винні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
3.Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформа цію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів
упорядку, передбаченому цим Кодексом.
1.3 метою забезпечення проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих цією главою КПК, можуть застосовуватися спеціальні технічні за соби фіксації інформації. Нерідко для відтворення інформації, отриманої за результа тами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на етапі огляду і дослідження слідчим її матеріальних носіїв потрібна участь спеціаліста, який надасть допомогу в експлуатації технічних засобів та (або) забезпечить розшифровку зафіксованої ін формації. Відповідно до ч.І ст. 71 КПК спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судо вого розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Технічні засоби фіксації інформації використовуються в основному для проведен ня зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем та (або) їх частин, аудіоконтролю, вїдеоконтролю місця, аудіоконтролю, відеоконтролю особи. За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій формуються носії інформації, що фіксують звукозапис, відеозапис, перебіг дій, подій, розмов, звуків тощо або містять електронні копії друко ваних документів чи повідомлень, що передавались засобами зв'язку.
Передача матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від оперативного підрозділу-виконавця до слідчого, здійсню ється у порядку, визначеному підзаконними нормативними актами органів, що забез печують їх проведення. Як правило, у супровідних документах міститься вказівка на вид і тип технічних засобів, програмного забезпечення, за допомогою якого відбувалась фіксація інформації, що забезпечує можливість її дослідження без участі спеціалістів.
Слідчий вивчає зміст зафіксованої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій інформації, про що складає протокол. Вивчення змісту інформації відбувається, як правило, шляхом перегляду або прослуховування інформації, зафік сованої на носіях.
Збереження інформації, отриманої внаслідок дослідження носіїв інформації, отри маних за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечуєть ся прокурором згідно з вимогами ст. 259 КПК.
2.Відповідно до ч. 2 коментованої статті технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду. Закріплений КПК порядок забезпечує можливість дослідження носіїв інформа ції, отриманих за результатами негласних слідчих (розшукових) дій на судових стаді ях кримінального провадження, а також проведення експертизи як технічних засобів, так і носіїв інформації.
3.Частина третя коментованої статті вказує, що носії інформації та технічні засо би, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів (див. ч. 1 ст. 71 КПК) або експертів (ч. 1 ст. 69 КПК) у по рядку, передбаченому статтями 242-245 КПК.
§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
Стаття 267
Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з викорис танням технічних засобів, з метою:
Стаття 267
1)виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого зло чину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;
2)виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;
3)виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового роз слідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;
4)виявлення осіб, які розшукуються;
5)встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.
2.Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому не можливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
3.Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб
узв'язку з відбуттям покарання, затриманням, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.
4.Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246,248,249 цього Кодексу.
1.Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих цією статтею КПК, пов'язана із обмеженням задекларованих статтями ЗО, 32 Консти туції України прав людини на недоторканність житла та іншого володіння особи, та ємницю особистого та сімейного життя. Проникнення до житла, іншого володіння особи, публічно недоступних місць здійснюється з метою розкриття та розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо в інший спосіб отримати інформацію неможливо.
КПК у ч. 2 ст. 233 на законодавчому рівні закріплює легальне визначення понять «житло» та «інше володіння особи». Під житлом особи розуміється будь-яке примі щення, яке перебуває у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасо вого проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого примі щення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміють транспортний засіб, земельну ділянку, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, перебувають у володінні особи.
У коментованій статті КПК також встановлюється обмеження у ході провадження негласних слідчих (розшукових) дій доступу органам досудового розслідування до публічно недоступних місць, що забезпечує не лише реалізацію права особи на недо торканність житла та іншого володіння, але й можливість самостійно визначати тери торію, порушення меж якої є обмеженням її права на усамітнення або конфіденційність спілкування.
Частина 1 коментованої статті визначає цілі, з метою досягнення яких у кримі нальному провадженні може бути здійснено обстеження публічно недоступних місць,
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
житла та іншого володіння особи. За змістом цієї статті закону таке проникнення здійснюється негласно, тобто приховано від осіб, що є їх власниками, користувачами або розпорядниками цих об'єктів, а також їх близького оточення. З метою організа ційно-технічного забезпечення цієї негласної слідчої (розшукової) дії до участі в її проведенні можуть залучатися спеціалісти.
Негласне проникнення до житла, іншого володіння, публічно недоступних місць полягає у системі дій, спрямованих на негласний огляд та обстеження вказаних об'єктів, і передусім здійснюється з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяж кого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування.
Виявлені в ході негласного проникнення предмети, документи не вилучаються. У межах проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, ви готовлення відтисків, відбитків, зліпків тощо. Надалі матеріальні носії цієї інформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшуко вої) дії.
У випадку наявності хоча б однієї із перелічених у ч. 1 цієї статті підстав, коли іншим шляхом отримати ці відомості неможливо або іншим чином не можна здійсни ти дії з виготовлення копій чи зразків речей, документів або інших матеріальних об'єктів, виявити осіб, які розшукуються, або встановити технічні засоби аудіо-, відеоконтролю особи в публічно недоступному місці, житлі чи іншому володінні особи, прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з прокурором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи. Це клопотання повинно бути винесене відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК; до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального прова дження, у рамках якого подається клопотання.
2.За змістом ч. 2 коментованої статті публічно недоступним є місце, до якого не можливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отри мання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо.
3.Частина 3 цієї статті КПК закріплює, що приміщення, які спеціально призна чені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення
зпримусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних. Відповідно до вказаної норми на обстеження цих приміщень дозволу слідчого судді не потрібно.
4.Негласне проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи відповідно до положень ч. 1 коментованої статті КПК про водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК.
Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають залучення спеціально уповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення, наданого у порядку, ви значеному ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК.
Стаття 268
За результатами обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого воло діння особи складається протокол про проведення всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору (ч. З ст. 252 КПК). Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. У протоколі про результати негласної слід чої (розшукової) дії відомості про осіб, які залучалися до її проведення, у разі здій снення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденцій ності у порядку, визначеному законодавством.
Стаття 268
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
1.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активо ваних у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна вста новити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
2.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246,248-250 цього Кодексу.
3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіо електронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені іденти фікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостере ження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.
4.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлений ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокуро ра лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного пристрою полягає у засто суванні спеціальних технічних засобів, що забезпечують дистанційну локалізацію місцезнаходження пристрою системи радіозв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються цими засобами, чи іншого радіовипромінювального пристрою.
Організація та проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії безпосередньо не обмежує конституційні права та свободи людини і громадянина, оскільки її об'єктом є технічний засіб, а не фізична особа. Окрім того, під час установлення місцезнахо дження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що переда ється засобами зв'язку, чи інша інформація, якою обмінюються особи, що перебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому відповідно до вимог цієї статті проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим та допускається у розслідуванні злочинів будь-якого ступеня тяжкості.
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
Безпосереднє встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу здійсню ється із застосуванням спеціальних технічних засобів уповноваженими спеціалістами оперативних підрозділів. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії може бути встановлене місцезнаходження кінцевого обладнання рухомого (мобільного) зв'язку, яке використовується особою, підозрюваною або причетною до вчинення злочину, інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, тощо.
Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчи нення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіо станції стільникового радіозв'язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або використову вались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпі лими або свідками; або поточні координати такого радіелектронного засобу у про сторі і часі.
Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, який використовуєть ся окремою особою, як правило, здійснюється з метою реалізації окремих завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення проведення такої негласної слід чої (розшукової) дії, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, або ж заходів із затримання підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину. З метою організації та проведення цих негласних слідчих (розшукових) дій уповно важеними підрозділами застосовуються спеціальні технічні засоби отримання інфор мації.
2.Частина 2 коментованої статті КПК встановлює, що установлення місцезнахо дження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 КПК.
3.В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіо електронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифіка ційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, тран спортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Такими ідентифікаційними ознаками можуть виступати, зокрема:
-номер абонента в телефонній мережі загального користування у форматі: код країни - код зони або оператора - номер абонента в мережі;
-міжнародний ідентифікаційний номер мобільного терміналу (ІМЕІ);
-міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента (ШКІ).
4.Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокуро ра лише у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 250 КПК, тобто у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжко го або особливо тяжкого злочину. Установлення місцезнаходження радіоелектронно го засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Відповідно до встановленого
