1.У стверджувально-заперечному модусі більший засновок містить строго розділову (сильну) диз’юнкцію.

2.У більшому засновку мають бути перераховані всі альтернативи, інакше такий засновок стане хибним (угоди бувають двосторонні і багатосторонні, ця угода не є двосторонньою, отже, вона є багатосторонньою. Тут не враховано, що угода може бути односторонньою, наприклад, заповіт).

Наступним різновидом виводів логіки висловлювань буде умовно-розділовий умовивід.

Умовно-розділовий умовивід – умовивід, в якому один із засновків є розділовим (диз’юнктивним) судженням, а інші – умовні (імплікативні). (якщо завтра буде гарна погода, ми підемо на прогулянку; якщо завтра буде погана погода, ми залишимося вдома; завтра буде або гарна, або погана погода; отже ми завтра або підемо на прогулянку, або залишимося вдома).

Умовно-розділові умовиводи ще називаються лематичними (від гр. “lemma” - припущення).

Залежно від кількості альтернатив у розділовому засновку тематичні умовиводи поділяються на дилеми (дві альтернативи), трилеми (три альтернативи) і полілеми (чотири і більше альтернатив). Альтернативи це виключаючи одна одну можливості або рішення.

Найпростішим різновидом лематичних міркувань є дилеми.

Дилема – це умовно-розділовий силогізм із двома альтернативами.

Дилеми поділяються за якістю наслідку (заперечувальні та стверджувальні наслідки – відповідно конструктивні та деструктивні дилеми) і за складністю наслідку (прості і складні).

Конструктивна дилема – дилема, у висновок якої входять наслідки умовних засновків.

Деструктивна дилема – дилема, висновок якої складається із заперечення підстав умовних засновків.

Проста дилема – дилема, висновком якої є наслідок умовного засновку або заперечення підстави умовного засновку.

Складна дилема – дилема, висновком якої є диз’юнкція наслідків умовних засновків або заперечення підстав умовних засновків.

В процесі міркування використовується об’єднана класифікація, в якій представлені чотири різновиди дилем: проста конструктивна дилема, складна конструктивна дилема, проста деструктивна дилема і складна деструктивна дилема.

Проста конструктивна дилема має таку схему:

А → С

В → С

А \/ В

---------

С

(якщо студент здібний, він складе залік, якщо студент старанний, він складе залік, студент або здібний, або старанний, отже, він складе залік)

Тобто проста конструктивна дилема має один стверджувальний наслідок. В простій конструктивній дилемі умовні (імплікативні) засновки містять дві підстави, з яких випливає один наслідок. Розділовий (диз’юнктивний) засновок стверджує обидві підстави, висновок стверджує наслідок. Міркування спрямоване від ствердження істинності підстав до ствердження істинності наслідку.

Складна конструктивна дилема має таку схему:

А → С

В → D

А \/ В

--------

С \/ D

(Якщо уряд вдасться до рішучих заходів, це викличе невдоволення великих підприємців; якщо уряд продовжуватиме попередню політику, це викличе невдоволення профспілок; уряд або вдасться до рішучих заходів, або продовжуватиме попередню політику; отже, це викличе невдоволення або великих підприємців, або профспілок).

Складна конструктивна дилема має кілька стверджувальних наслідків, поєднаних диз’юнкцією. В складній конструктивній дилемі умовні засновки містять дві підстави і два наслідки. Розділовий засновок стверджує дві можливі підстави, а висновок містить диз’юнкцію наслідків. Міркування спрямоване від ствердження істинності підстав до ствердження істинності наслідків.

Схема простої деструктивної дилеми:

А → В

А → С

-В \/ -С

--------

-А

(Якщо студент активний, він візьме участь в конференції чи підготує ґрунтовну доповідь; студент не взяв участі в конференції чи не підготував грунтовної доповіді; отже, він не активний).

Проста деструктивна дилема у висновку має заперечення однієї підстави умовних засновків. В простій деструктивній дилемі умовні засновки містять одну підставу, з якої випливає два можливих наслідки. Розділовий засновок заперечує обидва наслідки, у висновку заперечується підстава. Міркування спрямоване від заперечення істинності наслідків до заперечення істинності підстав.

Схема складної деструктивної дилеми:

А → В

С → D

-В \/ -D

--------

-А \/ -С

(якщо студент матиме час завтра вдень, він підготується до семінару з логіки; якщо студент матиме час завтра ввечері, він підготується до заняття з англійської; студент не матиме часу завтра вдень чи ввечері; отже, він не підготується до семінару з логіки чи заняття з англійської).

Складна деструктивна дилема у висновку має диз’юнкцію заперечень підстав умовних засновків. В складній деструктивній дилемі умовні засновки містять дві підстави і два наслідки. Розділовий засновок заперечує обидва наслідки, висновок заперечує обидві підстави. Міркування спрямоване від заперечення істинності наслідків до заперечення істинності підстав.

Для правильної побудови дилеми слід дотримуватися таких умов: