А) з предикатом, що є позитивним поняттям

Б) з предикатом, що є негативним поняттям

Стверджувальні судження є більш інформативними, ніж заперечувальні (одне з правил визначення: визначення не повинно бути заперечним), однак заперечувальні судження теж несуть інформацію.

За кількістю судження поділяються на одиничні, часткові і загальні.

Для позначення кількості судження були введені символи – квантори (від лат. quantum - скільки). Є два квантори – загальності ( ) і існування ( ).

Одиничне – таке судження, в якому суб’єктом виступає одиничне поняття. (“Р.Декарт – видатний математик і філософ 17ст.”)

Часткове – судження, в якому суб’єкт представляє частину класу досліджуваних предметів. (“Деякі люди знають англійську”). Часткові судження бувають означеними чи неозначеними – залежно від того, чи завершене наше пізнання всіх предметів даного класу. Означене часткове судження містить знання про те, що декотрі предмети певного класу мають якусь ознаку, а інші її не мають. (“деякі студенти нашої групи готують доповідь, тоді як інші пишуть реферат” – це судження передбачає, що відомо про всю групу) Неозначене часткове судження вказує на те, що принаймні деякі предмети мають певну ознаку. (“деякі студенти нашої групи готуються до семінару” – в такому судженні не міститься ніякої інформації про іншу частину групи). Це судження використовується, коли досліджена лише якась частина класу предметів, про решту цих предметів нам не відомо.

Загальне – судження, в якому суб’єкт представляє весь клас досліджуваних предметів. (“всі студенти складають іспити”).

У класі загальних суджень вирізняють виділяючі і виключаючі судження.

Виділяючі судження – це судження з осібно визначеним суб’єктом чи предикатом, тобто в цих судженнях йдеться про те, що лише даний клас суб’єктів/предикатів є носієм ознаки/ознакою. Формула таких суджень “тільки S є Р”, “S є тільки Р”. (“Тільки юристи є адвокатами”, “усиновителі є тільки повнолітніми”) У виділяючих судженнях дещо стверджується лише про елементи даного класу, тоді як в невиділяючих те, що сказано про даний клас, може бути віднесено й до інших.

Виключаючі судження – це судження, в яких виражається належність чи неналежність ознаки всім предметам, за деякими винятками.

Значення виділяючих і виключаючих суджень полягає в тому, що положення, виражені в формі цих суджень, характеризуються точністю і визначеністю, що виключає їх неоднозначне розуміння.

На підставі поділу суджень на стверджувальні й заперечувальні, а також на загальні й часткові створена об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю. В ній виділяють чотири типи суджень – загальностверджувальне, частковостверджувальне, загальнозаперечне, а також частковозаперечне.

Загальностверджувальне – судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю стверджувальним. (“будь-яка людина може мислити”). Це судження має структуру “будь-який S є Р” і позначається літерою А від лат. affirmo. Структуру цього судження можна записати як А (S, Р).

Частковостверджувальне – судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю – стверджувальним. (“деякі люди мають вищу освіту”). Це судження має структуру “деякі S є Р” і позначається літерою І від лат. affirmo. Структура такого судження записується як І (S, Р).

Загальнозаперечувальне – судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю – заперечувальним. (“Ніхто зі студентів не був на конференції”). Це судження має вигляд “Жоден S не є Р” і позначається літерою Е від лат. nego. Структура загальнозаперечувального судження записується як Е (S, Р).

Частковозаперечувальне – судження, яке за кількістю є частковим, а за якістю заперечувальним. (“Деякі люди не знають англійської”). Це судження має вигляд “Деякі S не є Р” і позначається літерою О від лат. nego. Структура такого судження записується як О (S, Р).

Як було показано раніше, між обсягами термінів судження, тобто суб’єкта й предиката, можуть існувати різні відношення, залежно від включення чи виключення обсягу одного терміна в обсяг іншого.

Включення або невключення обсягу одного терміна в обсяг другого визначає таке відношення як розподіленість термінів.

Термін S або Р називається розподіленим у даному судженні, якщо він узятий у повному обсязі. (“всі люди можуть мислити”). Розподілений термін позначається знаком “+”

Нерозподіленим називається термін, що взятий у неповному обсязі. (“деякі студенти знають англійську”). Нерозподілений термін позначається знаком “–”.

При розподіленості терміна в судженні йдеться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що в судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети, про частину класу.

Обсяг розподіленого терміна повністю включається чи повністю виключається із обсягу другого терміна.

Обсяг нерозподіленого терміна лише частково включається чи виключається з іншого терміна.

У загальностверджувальному судженні, як правило, суб’єкт розподілений, а предикат нерозподілений. А (S+, Р-). (“Всі адвокати – юристи”). В даному разі суб’єкт взятий у повному обсязі, а предикат – в неповному.

S - адвокат

Р - юрист

Однак у деякий випадках і суб’єкт, і предикат загальностверджувального судження є розподіленими. (“Всі люди можуть мислити”). В такому разі суб’єкт і предикат судження мають однаковий обсяг.

S – людина

Р – вміючі мислити

У загальнозаперечувальному судженні і суб’єкт, і предикат розподілені Е (S+, Р+). (“жоден студент не брав участь у конференції”). І суб’єкт, і предикат мисляться в повному обсязі, обсяг одного терміна повністю виключається із обсягу другого.

S – студент

Р – той, хто брав

участь у конференції

У частковостверджувальному судженні і суб’єкт, і предикат, як правило, нерозподілені. І (S-, Р-). (“деякі студенти є відмінниками”). Тут обсяг суб’єкта і предиката співпадають лише частково.

S – студент

Р - відмінник

Але бувають випадки, коли суб’єкт нерозподілений, а предикат розподілений.(“деякі люди знають англійську”).В цьому разі обсяг предиката повністю входить в обсяг суб’єкта.

S – людина

Р – знавець англійської

У частковозаперечувальному судженні суб’єкт нерозподілений, а предикат розподілений. О (S-, Р+). (Деякі студенти не є відмінниками). В обсяг предиката повністю виключається з деякої частини обсягу суб’єкта.

S – студент

Р - відмінник