Лекція 8. Категоричний силогізм.
Поняття простого категоричного силогізму.
Терміни та засновки силогізму, їх правила.
Фігури та модуси категоричного силогізму.
Категоричний силогізм – дедуктивний умовивід, що складається із двох засновків і висновку, представлених категоричними судженнями. Це такий дедуктивний умовивід, в якому висновок здійснюється із двох категоричних суджень на основі співвідношення дескриптивних термінів. (“Всі планети обертаються навколо своєї осі, Сатурн – планета, отже, Сатурн обертається навколо своєї осі”).
За структурою категоричний силогізм складається із трьох термінів, що позначаються як S, М, Р.
Менший термін – термін, що входить до висновку як його суб’єкт. Він позначається літерою S. (в даному прикладі – “Сатурн”).
Більший термін – термін, що виконує у висновку роль предиката. Він позначається літерою Р. (в даному прикладі – “обертатись навколо своєї осі”).
Терміни, що входять до висновку, називаються крайніми.
Засновок, в який входить більший термін, називається більшим, а засновок з меншим терміном – меншим.
Середній термін – термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку. Він позначається буквою М. (в даному прикладі – “планета”).
Відношення між крайніми термінами, тобто між S і Р не наявне у засновках, воно встановлюється лише у висновку на тій підставі, що в засновках обидва ці поняття пов’язані із середнім терміном. (S пов’язаний з М, а М – з Р, отже, S пов’язаний з Р).
Хід міркувань у силогізмі спирається на аксіому силогізму.
Аксіома силогізму – це положення, яке обґрунтовує правомірність висновку із засновків категоричного силогізму.
Вона має два формулювання залежно від того, розглядаються засновки з точки зору обсягу чи змісту.
1.Все, що стверджується чи заперечується про клас предметів, може стверджуватись чи заперечуватись про кожен предмет даного класу.
2.Ознака ознаки речі є ознака самої речі, те, що суперечить ознаці речі, суперечить самій речі.
Зміст цих положень відображає зв’язок між термінами силогізму. Якщо відомо, що клас предметів М має ознаку Р, то з цього випливає, що будь-який окремий предмет S цього класу має ознаку Р.
Відношення між термінами категоричного силогізму можна зобразити за допомогою кіл Ейлера як відношення між обсягами понять, що входять до засновку. Відношення обсягів таке: до обсягу поняття М входить обсяг поняття S, а М, в свою чергу, входить до обсягу Р. Тоді обсяг поняття S входить до обсягу поняття Р.
Так само якщо клас предметів не має ознаки Р, то й окремий предмет S, що входить до класу М, не матиме ознак Р. В цьому разі існує інша схема відношення: якщо обсяг М повністю виключається із обсягу Р, а обсяг S входить до обсягу М, то обсяг S повністю виключається із обсягу Р.
При побудові категоричного силогізму дотримуються ряду загальних правил. Цих правил сім. Три з них стосуються термінів, чотири – засновків.
Правила термінів:
1.У простому категоричному силогізмі має бути лише три терміни.
2.Середній термін повинен бути розподіленим хоча б у одному із засновків.
3.Якщо крайній термін розподілений (чи нерозподілений) у засновку, то він повинен бути відповідно розподіленим (чи нерозподіленим) у висновку.
Правила засновків:
4.Якщо один із засновків – заперечувальне судження, то висновок буде заперечувальним судженням.
5.Якщо один із засновків – часткове судження, то й висновок буде частковим судженням.
6.Із двох заперечувальних суджень висновок отримати неможливо. Тобто хоча б одне із суджень має бути стверджувальним.
7.Із двох часткових суджень висновок отримати неможливо. Тобто хоча б одне із суджень має бути загальним.
Залежно від розміщення трьох термінів силогізму можливі чотири схеми.
Ці схеми є фігурами категоричного силогізму.
Фігури силогізму – форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середнього терміна в засновках.
У першій фігурі середній термін займає місце суб’єкта у більшому засновку і предиката – в меншому.
М – Р
S – М
-------
S – Р
У другій фігурі середній термін займає місце предиката в обох засновках.
Р – М
S – М
-------
S – Р
У третій фігурі середній термін займає місце суб’єкта в обох засновках.
М – Р
М – S
-------
S – Р
У четвертій фігурі середній термін займає місце предиката у більшому засновку і суб’єкта в меншому.
Р – М
М – S
-------
S – Р
Категоричний силогізм ще ділиться на різновиди за формами засновків і висновку. Ці форми є модусами категоричного силогізму.
Модуси силогізму – різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, котрі складають їх засновки й висновок.
Окрім загальних правил категоричного силогізму існують спеціальні правила фігур. Спеціальні правила виводяться із загальних та із знання про розташування середнього терміна в засновках.
Використовуючи загальні правила силогізму і спеціальні правила фігур, для кожної фігури можна вивести всі правильні модуси. В межах кожної фігури можливі 16 комбінації засновків внаслідок сполучень чотирьох видів суджень А, І, Е, О. Однак правильними будуть лише деякі модуси.
Правила першої фігури: