- •1 Магнітне поле постійного струму
- •Мета заняття
- •1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •1.3 Основні закони і формули
- •1.4 Контрольні запитання та завдання
- •1.5 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •1.6 Задачі для самостійної роботи
- •Аналіз і розв’язання
- •2 Електромагнітна індукція. Система рівнянь максвелла.
- •2.1 Мета заняття
- •2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •2.3 Основні закони і формули
- •2.4 Контрольні запитання та завдання
- •2.5 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •2.6 Задачі для самостійної роботи
- •3 Електромагнітні коливання і хвилі
- •3.1 Мета заняття
- •3.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •3.3 Основні закони і формули
- •3.4 Контрольні запитання та завдання
- •3.4 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •3.5 Задачі для самостійної роботи
- •4 Хвильова оптика
- •4.1 Мета заняття
- •4.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •4.3 Основні закони і формули
- •4.4 Контрольні запитання та завдання
- •4.5 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання.
- •4.6 Задачі для самостійної роботи
- •5 Рівноважне теплове випромінювання
- •5.1 Мета заняття
- •5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •5.3 Основні закони і формули
- •5.4 Контрольні запитання і завдання
- •5.5 Приклади розв’язання задач
- •5.6 Задачі для самостійної роботи
- •6 Квантові властивості випромінювання
- •6.1 Мета заняття
- •6.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •6.3 Основні закони і формули
- •6.4 Контрольні запитання і завдання
- •6.5 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •Аналіз і розв’язання
- •6.6 Задачі для самостійної роботи.
- •7 Теорія бора АтомА водню. Постулати Бора.
- •7.1 Мета заняття
- •7.2 Вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •7.3 Основні закони і формули
- •7.4 Контрольні запитання та завдання
- •7.5 Приклади розв’язання задач
- •Аналіз і розв’язання
- •7.6 Задачі для самостійної роботи
- •8 Хвилі де Бройля. Співвідношення невизначеностей гейзенберга.
- •8.1 Мета заняття
- •8.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •8.3 Основні закони і формули
- •8.4 Контрольні запитання і завдання
- •8.5 Приклади розв’язання задач
- •8.6 Задачі для самостійної роботи
- •9 Хвильова функція. Рівняння шредінгера.
- •9.1 Мета заняття
- •9.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •9.3 Основні закони і формули
- •9.4 Контрольні запитання і завдання.
- •9.5 Приклади розв'язання задач.
- •Аналіз і розв’язання
- •9.6 Задачі для самостійної роботи.
- •10 Атом водню з точки зору квантової механіки. Принцип паулі. Електронні шари складних атомів.
- •10.1 Мета заняття
- •10.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •10.3 Основні закони і формули
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •10.5 Приклади розв’язання задач
- •10.6 Задачі для самостійної роботи
- •11 Рентгенівське випромінювання. Магнітні властивості атомів
- •11.1 Мета заняття
- •11.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •11.3 Основні закони і формули
- •11.4 Контрольні запитання та завдання
- •Аналіз і розв’язання
- •11.5 Приклади розв’язання задач
- •11.6 Задачі для самостійної роботи
- •12 Будова атомних ядер. Ядерні реакції. Радіоактивність.
- •12.1 Мета заняття
- •12.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •12.3 Основні закони і формули
- •12.4 Контрольні запитання та завдання
- •12.5 Приклади розв’язання задач
- •12.6 Задачі для самостійної роботи
- •61166, Харків, просп. Леніна,14
Аналіз і розв’язання
При падінні на плівку світло частково проходить, частково відбивається від поверхні плівки. У світлі, що проходить, інтерферують дві хвилі, одна з яких проходить крізь плівку без відбиття, а друга – після відбиття від обох поверхонь плівки (рис.4.2, промені 1 і 2). Результат інтерференції залежить від оптичної різниці ходу, яка при нормальному падінні променів має вигляд:
. (4.5)

Рисунок 4.2
Плівка буде найбільш прозорою, якщо різниця ходу (4.5) дорівнює цілому числу довжин хвиль:
,
1,2,3,… (4.6)
Прирівнюючи (4.5) та (4.6), одержимо:
,
(для
). (4.7)
Найменша
товщина плівки відповідає
,
тобто
мкм.
Плівка
буде найбільш прозорою для хвиль з
довжинами
і
одночасно тоді, коли виконуються і
умова (4.7), і умова
,
1,2,3,… (4.8)
Прирівнявши праві частини (4.7) та (4.8), знайдемо
.
Це означає, що найбільша прозорість одночасно для двох заданих довжин хвиль можлива, якщо відношення цих довжин хвиль дорівнює відношенню двох цілих чисел.
За умовою
,
тобто
6,
– мінімально можливі значення. Найменша
товщина плівки, яка відповідає цим
і
,
згідно з (4.7) та (4.8)
(мкм).
Задача 3. Жовте світло натрію (якому відповідають довжини хвиль 589,00 нм та 589,59 нм) падає на дифракційну решітку, що має 7500 штрихів на сантиметр. Визначити : 1) максимум якого найбільшого порядку спостерігається для жовтого світла натрію; 2) кутову дисперсію дифракційної решітки; 3) ширину решітки, яка необхідна для розділення двох ліній натрію; 4) роздільну здатність дифракційної решітки в цьому випадку.
Дані:
589,00
нм;
589,59
нм;
штр/см.
–?
–
?
–
?
–
?
Аналіз і розв’язання
1) Згідно з умовою максимумів для дифракційної решітки
, (4.9)
де
– стала (період) дифракційної решітки,
– довжина хвилі,
–
порядок дифракційного максимуму,
–
кут відхилення променів, які відповідають
-му
дифракційному максимуму.
Зважаючи на те, що
стала решітки
пов’язана з кількістю штрихів на одиницю
довжини решітки
як
,
маємо
м.
Найбільший порядок
максимуму для
589,00
нм, який можна спостерігати за допомогою
цієї решітки, знайдемо з формули (4.9),
беручи до уваги, що максимальний кут
відхилення променів решіткою не може
перевищувати 90:
,
.
–ціле число. Таким
чином, максимальний порядок
.
2) Кутова дисперсія дифракційної решітки
.
Лінія натрію у спектрі другого порядку спостерігається при
,
,
(рад/нм).
3) Для розділення двох ліній натрію необхідна роздільна здатність решітки
.
Щоб досягти такої
роздільної здатності, повне число
штрихів решітки, внаслідок
,
повинно дорівнювати
.
Ширина решітки
(м).
Задача 4. Який
кут складають між собою головні площини
поляризаторів, якщо інтенсивність
природного світла, що пройшло крізь два
поляризатора, зменшилась у 3,29 разів?
При проходженні кожного з поляризаторів
втрати на відбиття і поглинання світла
дорівнюють
10
%.
Дані:
,
10
%.
–?
Аналіз і розв’язання
Поляризатор пропускає коливання паралельні головній площині поляризатора, тому інтенсивність природного світла після проходження ідеального поляризатора зменшується вдвічі. З урахуванням втрат на відбиття і поглинання інтенсивність світла, що пройшло крізь перший поляризатор
,
де
– інтенсивність природного світла, що
падає на перший поляризатор.
Інтенсивність світла, що пройшло крізь другий поляризатор (аналізатор) з урахуванням втрат, знайдемо за законом Малюса
.
Згідно умови задачі
,
тоді
,
;
30.
Задача
5. Під яким
кутом повинен падати пучок світла з
повітря на поверхню води (
),
щоб при відбитті від дна скляної посудини
(
)
світло було повністю поляризоване?
Дані:
;
.
–?
