Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Инженерная.docx
Скачиваний:
33
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
439 Кб
Скачать
☆

17. Інформаційні характеристики зорового аналізатору Характеристики зорового аналізатору

Існують такі характеристики зорового аналізатора: енергетичні, інформаційні, просторові, часові.

Енергетичні характеристики визначаються інтенсивністю світлових сигналів, сприймаючих оком. До них належать:

Яскравість. Джерело світу буде тим краще видно, чим більшу силу світла випромінює кожний елемент поверхні в напрямку до ока. Величина яскравості вимірюється числом, що є кандела на 1кв. м. (кд/м2). Яскравість в 1 кд/м2 має рівно освітлена плоска поверхня, випромінююча в перпендикулярному до неї напрямку світло силою 1кд на кожний метр. Яскравість є основною характеристикою світла. Діапазон ока сприймає яскравість від 10-6 до 106 ніт (кандели/м2). В загальному випадку яскравість визначається яскравістю випромінювання разом з яскравістю відображення об’єкту.

Воб=Ввипр+Ввідобр

В свою чергу Ввідобр =Е/, де  - коефіцієнт кольору (від 0 до 1). Е-освітлення поверхні вимірювання в люксах. Таким чином, виходить, що Воб=Ввипр + Е/. Адаптуюча яскравість – яскравість на яку налаштований в даний момент зоровий аналізатор.

Контрастність –перепад яскравості між об’єктом і фоном. Її існує 2 види: пряма - чорний об’єкт, білий фон; зворотна - білий об’єкт, чорний фон. Оптимальна величина контрасту 0,6/0,95.

Кпряма = (Вфону-Воб’єкту)/Вфону Кзворотня = (Воб’єкту-Вфону)/Воб’кту

Сліпуча яскравість виникає в тих випадках, коли перепад яскравості двох подразників викликає стан осліплення. Перепади яскравості повинні лежати в межах 0,1-0,3

Відносна видність – діапазон сприймання хвилі (360-780нм). 550-колір найкращого сприймання, це проміжний між жовтим і зеленим. 380 – це фіолетовий, нижче – ультрафіолет. 780 – це червоний, вище - інфрачервоний. Коефіцієнт відносної видності вимірюється за допомогою відчуття, що виникає при дії подразника довжиною хвилі (Х) поділені на відчуття... Квв=Sd/S550

Для виникнення відчуття треба або збільшити яскравість, або збільшити площину подразника дій настільки, наскільки другий подразник відрізняється від першого.

До інформаційних характеристик зорового аналізатора належать: Пропускна здібність – це та кількість інформації, яку аналізатор спроможний прийняти за одиницю часу. Зоровий аналізатор можна уявити в вигляді каналу зв’язку, що складається з декількох частин передачі інформації. Пропускна здібність каналу в цілому буде визначатися пропускною здібністю тієї частини, для якого вона мінімальна. Найбільшу пропускну здібність (5,6*109дв.од/с) має місце на рівні фоторецепторів сітчатки. По мірі руху по зоровому аналізатору пропускна здібність зменшується.

До просторових характеристик належать наступні:

Гострота зору – характеризується властивістю ока розрізнювати дрібні деталі об’єкта. Вона визначається величиною, що характеризує мінімальний розмір об’єкта при якому він сприймається оком.

Hрозмір = tg(/2)*2S.

Одиниця гостроти зору – об’єкт, що сприймається на кутовій відстані 1 хвилина (1’). Для простих геометр фігур розмір кута коливається 10-15’; для складних (що мають внутрішні та зовнішні деталі) 35-45’.

Поле зору – Тут виділяють на початку центральне поле (4) - сприймається вся детальна інформація; а далі зона ясного бачення (30-35) – де адекватно сприймається колір, найменші деталі вже не сприймаються; периферійне поле (70-90) – об’єкт тільки виявляється, але не розпізнається. Таким чином для детального розпізнавання об’єкту. Необхідно перевести його в центральне поле. Так ми і робимо коли раптом побачивши щось цікаве повертаємо голову, а разом з цим і очі для того щоб концентрувати зір на цікавлячому нас об’єкті.

Обсяг сприймання – це кількість об’єктів, яку охоплює людина за одну фіксацію ока (при симультанному сприйманні). Оперативне поле зору це 10, його можна розширити за допомогою тренування до 20. Обсяг сприймання визначається обсягом короткочасної пам’яті (7+-2). Як що в полі зору знаходиться менше об’єктів ніж здатна сприйняти людина, то обсяг сприймання залежить дорівнює кількості об’єктів в полі зору. А якщо об’єктів більше ніж звичайний обсяг сприймання людини, тоді він буде дорівнювати 7+-2.

Часовими характеристиками є такі:

Латентний період – це період, що потрібний людині для виникнення відчуття дії подразника. Це час між початком дії подразника і виникненням відповідної реакції. Величина латентного періоду як правило змінюється в залежності від модальності та інтенсивності подразника, від рівня складності та автоматизації реакції, від функціональної готовності нервової системи.

Латентний період: зору 0,15-0,18 сек; слуху 0,11-0,17 сек; тактильні відчуття 0,09-0,18 сек. Дія подразника проходить такі етапи: латентний період; зростання адекватності; адекватна відображення дії подразника; період інерції відчуття, подразник поступово згасає .

Тривалість інерції відчуття. Час інерції відчуття залежить від наступних характеристик сигналу: яскравості і кутових розмірів самого сигналу; від того яким є наступний сигнал, тобто наскільки той попередній сигнал може загасити дію попереднього. В цей час виникають так звані послідовні образи, різні за кутовими розмірами і кольорами. Якщо сигнали подаються дискретно, період між І та ІІ подачею інформації повинен становити 0,2-0,6 сек..

Критична частота мерехтіння (КЧМ) – це частота при якій відбувається злиття поточних образів подразників в єдиний образ об’єкту, тобто окремі проблиски сигналу сприймаються злитно. КЧМ залежить від: яскравості; спектрального складу сигналів; розмірів та конфігурації знаків. В нормальних умовах вона становить 15-25Гц, і при втомі вона знижується.

Час адаптації. Адаптація буває двох видів. Перше це нічна адаптація в результаті якої відбувається перехід від світла до темряви; по-друге, це світлова адаптація коли відбувається перехід від темряви до світла. Родопсин, пігмент сітчатки ока швидше відновлюється при переході від темряви до світла.

Час інформаційного пошуку. Для пошуку предметів в полі зору наші очі безперервно рухаються, вибираючи необхідні об’єкти. Розрізняють два види рухів очей Це макрорухи - ті що ми безпосередньо спостерігаємо і контролюємо; та мікро рухи, що фіксуються за допомогою експериментального обладнання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]