- •1. Предмет інженерної психології
- •2. Історія розвитку інженерної психології
- •3. Завдання інженерної психології
- •4. Системний підхід до інженерної психології
- •5. Методологічні принципи в інженерній психології
- •6) Методи інженерної психології
- •7) Зв’язок інженерної психології з другими науками
- •10) Фізіологічні методи
- •Загальна характеристика методів
- •9) Психологічні методи
- •11. Математичні методи
- •12. Імітаційні методи
- •13. Особливості і класифікація системи «людина-машина».
- •14. Показники якості системи «людина-машина».
- •15. Оператор в системі «людина машина».
- •16. Психофізіологічна характеристика процесу прийому інформації
- •17. Інформаційні характеристики зорового аналізатору Характеристики зорового аналізатору
- •Пороги зорових відчуттів.
- •18. Характеристики слухового аналізатора
- •21. Процеси пам’яті.
- •22. Характеристика оперативної пам’яті.
- •23. Оперативне мислення.
- •24. Моделювання розумових процесів.
- •25. Інженерно- психологічні аспекти взаємодії людини і еом.
- •26. Психологічні аспекти прийняття рішень
- •Структура процесу прийняття рішень
- •27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні
- •28. Особливості прийняття рішення на мовно-мисленнєвому рівні
- •30. Зв’язок сприйняття і руху
- •31. Антропометричні рухи
- •32. Психологічний аналіз діяльності.
- •33. Мотиви і цілі діяльності
- •35. Види та структура діяльності
- •36. Фізіологічні основи діяльності
- •37. Приймання інформації
- •Характеристики порогів чутливості різних аналізаторів
- •38. Зберігання та переробка інформації
- •39. Класифікація засобів відображення Інформації
- •40. Кодування інформації
- •45. Організація робочого місця оператора.
- •46.Функціональні стани оператора
- •47.Групова діяльність операторів
- •48.Фактори виробничого середовища
- •49. Організація пункту управління (робочого місця оператора).
- •50. Особливості проектування систем «людина —машина»
- •6.2. Стадії та процедури Стадії процесу комплексного проектування слм
27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні
Процес прийняття рішень може бути алгоритмізованим або пошуковим.
При алгоритмізованому процесі прийняття рішень робота оператора пов'язана з пошуком і оцінкою заздалегідь відомих програм. При пошуковому — програма рішень операторові не відома, і вона створюється у процесі його трудової діяльності, тому оператор дуже часто обмежений у часі, і запізнення у прийнятті рішень розцінюється як помилка, що може призвести до ускладнення проблемної ситуації або до повного порушення роботи всієї системи. В цих випадках значну роль у діяльності оператора відіграють процеси мислення, основою яких є пошук і відкриття чогось нового.
Мислення — це активний процес відображення об'єктивного світу в людському мозку у формі суджень, понять і висновків. Розрізняють наочно-образне, словесно-логічне і оперативне мислення. Для діяльності оператора характерний особливий тип мислення — оперативне мислення.
Оперативне мислення — це такий шлях вирішення практичних завдань, який здійснюється на основі моделювання оператором об'єктів трудової діяльності, в результаті чого формується суб'єктивна модель передбачуваної сукупності дій, що забезпечують вирішення поставленого завдання. Оперативне мислення охоплює виявлення проблемної ситуації та комплекс її мислительних і практичних перетворень.
Оперативне мислення має ряд специфічних особливостей. По-перше, це — єдність процесів сприймання і осмислення ситуації, яка змінюється дуже швидко. Тому процес прийняття рішення зливається з процесом його виконання.
По-друге, велика відповідальність за прийняття рішення викликає значне емоційно-вольове напруження, тобто важливою ознакою оперативного мислення є те, що воно протікає в екстремальних умовах і пов'язане з глибокими переживаннями відповідальності. До того ж інформацію оператор отримує з інформаційних моделей, що вимагає її декодування, а це, своєю чергою, потребує від нього значної мислительної активності. Функція декодування полягає в переведенні образу сигналу в оперативний образ об’єкта або керованого процесу. Звідси випливає, що оперативне мислення в основному є образним. Оперативний образ виникає в результаті співвіднесення отриманої інформації з інформацією, яку зберігає в своїй пам'яті оператор. Оперативні образи характеризуються тим, що, по-перше, вони прагматичні, оскільки формуються у процесі дій з об'єктами, під час виконання конкретних практичних завдань і відповідно до них; по-друге, вони адекватні конкретній меті дії і, залежно від самого завдання, умов його виконання і психологічних особливостей людини-оператора, можуть змінюватися, залишаючись адекватними самому завданню управління; по-третє, вони впорядковані, тому що інформація в них структурно організована в єдиний комплекс, у якому окремі складові мають певний взаємозв'язок; нарешті, вони специфічні, адже відображають тільки ту інформацію, котра необхідна для розв'язування конкретного завдання.
Формування алгоритму рішення — це вироблення принципів і правил рішення, визначення певної послідовності дій.
Виділяють три основні функції оперативного мислення: рішення задач, планування, декодування.
Рішення задач — це функція, що реалізується за різних і непередбачуваних змін у процесі управління, коли відомі засоби регулювання не спрацьовують. Типова форма її прояву — це прийняття рішення. Ця функція оперативного мислення вважається основною і детальніше розглядатиметься далі.
Планування зумовлене необхідністю впорядкування та організації дій оператора з управління процесом у нормальних умовах. Результатом планування є уяшіення про послідовність дій, необхідних засобів і часу на їх виконання. Для цього операторові важливо знати закономірності перебігу процесу управління, передбачати послідовність змін стану системи, враховувати ймовірність їхнього прояву. Однією з форм планування є оптимальне планування, за якого обирається оптимальний варіант регулювання системи з кількох можливих на основі їхнього зіставлення.
Сутність функції декодування полягає в переведенні образу сигналу в оперативний образ керованого об'єкта або процесу і пов'язана з тим, що інформація про процес управління на технічних засобах відображається у закодованому вигляді.
