27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні

Процес прийняття рішень може бути алгоритмізованим або пошуковим.

При алгоритмізованому процесі прийняття рішень робо­та оператора пов'язана з пошуком і оцінкою заздалегідь відомих програм. При пошуковому — програма рішень опе­раторові не відома, і вона створюється у процесі його тру­дової діяльності, тому оператор дуже часто обмежений у часі, і запізнення у прийнятті рішень розцінюється як по­милка, що може призвести до ускладнення проблемної си­туації або до повного порушення роботи всієї системи. В цих випадках значну роль у діяльності оператора відіграють процеси мислення, основою яких є пошук і відкриття чо­гось нового.

Мислення — це активний процес відображення об'єк­тивного світу в людському мозку у формі суджень, понять і висновків. Розрізняють наочно-образне, словесно-логічне і оперативне мислення. Для діяльності оператора характер­ний особливий тип мислення — оперативне мислення.

Оперативне мислення — це такий шлях вирішення практичних завдань, який здійснюється на основі моделювання оператором об'єктів трудової діяльності, в результаті чого формується суб'єктивна модель передбачуваної сукупності дій, що забезпечують вирішення поставленого завдання. Оперативне мислення охоплює виявлення проблемної ситуації та комплекс її мислительних і практичних перетворень.

Оперативне мислення має ряд специфічних особливос­тей. По-перше, це — єдність процесів сприймання і ос­мислення ситуації, яка змінюється дуже швидко. Тому про­цес прийняття рішення зливається з процесом його вико­нання.

По-друге, велика відповідальність за прийняття рішен­ня викликає значне емоційно-вольове напруження, тобто важливою ознакою оперативного мислення є те, що воно протікає в екстремальних умовах і пов'язане з глибокими переживаннями відповідальності. До того ж інформацію оператор отримує з інформаційних моделей, що вимагає її декодування, а це, своєю чергою, потребує від нього значної мислительної активності. Функція декодування полягає в переведенні образу сигналу в оперативний об­раз об’єкта або керованого процесу. Звідси випливає, що оперативне мислення в основному є образним. Оператив­ний образ виникає в результаті співвіднесення отриманої інформації з інформацією, яку зберігає в своїй пам'яті оператор. Оперативні образи характеризуються тим, що, по-перше, вони прагматичні, оскільки формуються у про­цесі дій з об'єктами, під час виконання конкретних прак­тичних завдань і відповідно до них; по-друге, вони адек­ватні конкретній меті дії і, залежно від самого завдання, умов його виконання і психологічних особливостей людини-оператора, можуть змінюватися, залишаючись аде­кватними самому завданню управління; по-третє, вони впорядковані, тому що інформація в них структурно орга­нізована в єдиний комплекс, у якому окремі складові ма­ють певний взаємозв'язок; нарешті, вони специфічні, адже відображають тільки ту інформацію, котра необхідна для розв'язування конкретного завдання.

Формування алгоритму рішення — це вироблення принципів і правил рішення, визначення певної послідовності дій.

Виділяють три основні функції оперативного мислення: рішення задач, планування, декодування.

Рішення задач — це функція, що реалізується за різних і непередбачуваних змін у процесі управління, коли відомі засоби регулювання не спрацьовують. Типова форма її прояву — це прийняття рішення. Ця функція оператив­ного мислення вважається основною і детальніше розгляда­тиметься далі.

Планування зумовлене необхідністю впорядкування та організації дій оператора з управління процесом у нор­мальних умовах. Результатом планування є уяшіення про по­слідовність дій, необхідних засобів і часу на їх виконання. Для цього операторові важливо знати закономірності пере­бігу процесу управління, передбачати послідовність змін ста­ну системи, враховувати ймовірність їхнього прояву. Однією з форм планування є оптимальне планування, за якого оби­рається оптимальний варіант регулювання системи з кількох можливих на основі їхнього зіставлення.

Сутність функції декодування полягає в переведенні об­разу сигналу в оперативний образ керованого об'єкта або процесу і пов'язана з тим, що інформація про процес уп­равління на технічних засобах відображається у закодованому вигляді.