- •1. Предмет інженерної психології
- •2. Історія розвитку інженерної психології
- •3. Завдання інженерної психології
- •4. Системний підхід до інженерної психології
- •5. Методологічні принципи в інженерній психології
- •6) Методи інженерної психології
- •7) Зв’язок інженерної психології з другими науками
- •10) Фізіологічні методи
- •Загальна характеристика методів
- •9) Психологічні методи
- •11. Математичні методи
- •12. Імітаційні методи
- •13. Особливості і класифікація системи «людина-машина».
- •14. Показники якості системи «людина-машина».
- •15. Оператор в системі «людина машина».
- •16. Психофізіологічна характеристика процесу прийому інформації
- •17. Інформаційні характеристики зорового аналізатору Характеристики зорового аналізатору
- •Пороги зорових відчуттів.
- •18. Характеристики слухового аналізатора
- •21. Процеси пам’яті.
- •22. Характеристика оперативної пам’яті.
- •23. Оперативне мислення.
- •24. Моделювання розумових процесів.
- •25. Інженерно- психологічні аспекти взаємодії людини і еом.
- •26. Психологічні аспекти прийняття рішень
- •Структура процесу прийняття рішень
- •27. Прийняття рішення на перцептивно-пізнавальному рівні
- •28. Особливості прийняття рішення на мовно-мисленнєвому рівні
- •30. Зв’язок сприйняття і руху
- •31. Антропометричні рухи
- •32. Психологічний аналіз діяльності.
- •33. Мотиви і цілі діяльності
- •35. Види та структура діяльності
- •36. Фізіологічні основи діяльності
- •37. Приймання інформації
- •Характеристики порогів чутливості різних аналізаторів
- •38. Зберігання та переробка інформації
- •39. Класифікація засобів відображення Інформації
- •40. Кодування інформації
- •45. Організація робочого місця оператора.
- •46.Функціональні стани оператора
- •47.Групова діяльність операторів
- •48.Фактори виробничого середовища
- •49. Організація пункту управління (робочого місця оператора).
- •50. Особливості проектування систем «людина —машина»
- •6.2. Стадії та процедури Стадії процесу комплексного проектування слм
25. Інженерно- психологічні аспекти взаємодії людини і еом.
Застосування обчислювальної техніки при моделюванні процесів мислення дало змогу використовувати її для вирішення задач, котрі раніше вирішувала людина — автоматизований переклад з однієї мови на іншу, гра у шахи, написання музичних творів, доведення теорії тощо, тобто за допомогою машин стало можливим відтворення певних сторін мисленнєвої діяльності людини. З іншого боку, використання ЕОМ розширює можливості людини щодо перевірки гіпотез, мисленнєвого експериментування у процесі вирішення задачі, тобто реалізації вищих форм мислительної діяльності, що сприяє психічному розвиткові людини.
Аналіз можливостей комп'ютерної техніки та досвіду її експлуатації свідчить, що вона може сприяти адекватній реалізації різних функцій психіки людини 1145]. ЕОМ значно розширює можливості реалізації когнітивної функції, оскільки:
- полегшує інформаційно-довідкову діяльність користувача, накопичуючи, зберігаючи і відтворюючи значну кількість знань;
- сприяє інформаційній підготовці й оцінці проміжних рішень шляхом «програвання» різних варіантів досягнення мети, проведення шаблонних перетворень просторових і часових ознак об'єкта, розглядання його у різних площинах;
- стимулює формулювання різних гіпотез, розгортаючи перед оператором цілий спектр методичних засобів (прийоми, тактики, стратегії), що забезпечує інформаційну підтримку І «підказування» різних шляхів пошуку остаточного рішення;
- вивільняє оператора від проведення трудомістких розрахунків у процесі знаходження нових закономірностей.
ЕОМ відіграє значну роль у підтримці регулятивної функції психіки людини, оскільки:
- сприяє більш раціональному плануванню діяльності оператора, розкладаючи задачу на ряд під задач за певними критеріями;
- контролює і коригує послідовність керуючих дій оператора відповідно до прийнятого плану;
- застосовує оперативний контроль за введенням та виведенням інформації з ЕОМ;
- реалізує різні форми організації індивідуальної і групової діяльності;
- прискорює випуск нормативно-технічної документації об'єкта на різних носіях.
У реалізації комунікативної функції психіки ЕОМ може забезпечити:
- реалізацію певних техніко-технологічних відносин у системі;
- підтримку необхідного рівня і темпу взаємодії операторів, у тому числі й опосередкованої ЕОМ;
- обмін інформацією про проміжні результати діяльності партнерів;
- збір інформації про оператора, формуючи його психологічний портрет з метою подальшого комплектування науково-технічних, виробничих груп.
Та автоматизація діяльності оператора має і певні негативні моменти, пов'язані з трудомісткістю розробки програмного забезпечення і впливом стандартного, «машинного» мислення на розвиток творчої компоненти в діяльності оператора. Крім того, в цілій низці досліджень відзначались явища анімізації (використання для опису роботи технічних засобів понять, які застосовують при описі об'єктів живого світу) і персоніфікації (перенесення окремих властивостей або рис людини на технічні об'єкти) [145].
Таким чином, упровадження нових засобів в операторську діяльність якісно змінило виробничі умови і відносини, висунуло підвищені вимоги до повноти врахування людського фактора в процесі проектування і експлуатації автоматизованих систем. Це можна здійснити тільки завдяки створенню системи інженерно-психологічного забезпечення, яка сприяє вдосконаленню технічних систем, організації і підтримці ефективної взаємодії в самій системі і підготовці спеціаліста або професійних груп.
