33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.

Державна політика може застосовувати такими методами:

1) методами адміністративного регулювання – засоби прямого регулювання: застосування системи законодавства, договірних відносин, ліцензування, патентування, сертифікація. При адміністративному регулюванні суб’єкти економіки не мають альтернативи вибору відчинятись їм чи ні, вони є обов’язковими для всіх.

2) Економічне або не пряме регулювання, означає що суб’єктам економіки надається певний вибір у їх діяльності. Цей вибір опосередковується умовами оподаткування і кредитування.

3) Неформальен регулювання –вплив на суспільну свідомість будь-якими публічними і не публічними методами (виступ з телеефіру, публічні лекції, анкетування).

У суч зміш ек-ці виокремлюють 2 види регулюван:

1. Ек лібералізм: сис-ма соц-екон відн-н, в якій домінують ринк важелі, а роль д-ви зведена до мін-му. В них доля держ сектору незначна – до 10%. Держ видатки скл-ть 30-35%від ВВП.Методи держ регулювання-переважно ек-ні.

Країни: США, Канада, Великобританія.

2. Ек дирижизм: передбачає значн вплив д-ви на соц-ек розвиток кр-ни. Але при цьому це не командна ек-ка. Участь д-ви у регул ринк мех-му є макс допустимою, а не тотальною. Держ сектор займає значну частку (в сер 20%). Наймен доля в Австрії.-30%. Швеція-понад 50%. Методи держ регулюван – переважно адміністративні.

Країни: Німеччина, Японія, Австрія, Швеція.

34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.

У колишньому радянському союзі протягом 70-ти років облік всіх операцій здійснювався за балансом народного господарства. Характерною особливістю був поділ суспільного виробництва на 2 нерівнозначні сфери:- сфери матеріального виробництва,- невиробнича сфера. Негатив балансу народного господарства полягав у тому, що основні макроек.показники вироблялися лише у сфері матеріального вир-тва. Продукція яка створювалась у галузях невиробничої сфери в розрахунок не бралася. Вилучення нематеріальної сфери із сфери екон.вир-тва відображала низький рівень розвитку колишнього СРСР.

Баланс народного господ.був розроблений Центральним статистичним управлінням в 1923-1924рр.під керівництвом Попова, а опублікований був в 1926р. баланс був першим у світі офіційним розрахунком макроекономічних показників. Сьогодні СНР використовується більше ніж в 150-ти країнах.

Етапи розвитку СНР:

1). 1953р.коли за ініціативи організації європейського економічного співробітництва було розроблено стандартну СНР(Система нац.рахунків і допоміжних таблиць).

2). 1968р.за ініціативи ООН було модифіковано існуючу СНР, що втілилось у доповненні рахунків і в уточнені змісту економічних операцій.

3). 1993р. фахівцями ООН ,МВФ,Світового Банку та Євростату було створено нині діючу СНР, вона відрізнялась від попередньої структурою звітності, поділом ек-ки на сектори, більш детальним обліком фінансової звітності.

В Україні застосовується СНР з 1992р. що пов’язане з такими причинами:

1. з трансформацією ек-ки у сучасну змішану.

2. з інтеграцією у світову ек-ку.

3. з необхідністю міжнародних порівнянь.

Використання СНР передбачає використання єдиних підходів до системи і методологію обчислення основних макроек.показників.

СНР- це особлива національна методологія обліку, яка прийнята міжнародними організаціями і застосовується майже у всіх країнах, яка дає можливість визначити основні показники розвитку окремих національних економік і зробити їх співставлення.