- •Предмет економічної теорії, її місце серед інших наук та еволюція розвитку.
- •Методи досліджень економічних явищ.
- •Рівні економічних систем. Позитивна та нормативна економічна теорія.
- •4. Еволюція розвитку уявлень про предмет економічної науки: від меркантилізму до новітніх економічних теорій
- •5. Зв'язок економічної теорії з практикою господарювання та економічною політикою.
- •6. Мейнстрим економічної теорії та його еволюція.
- •7. Основні положення ортодоксального монетаризму та межі його застосування.
- •Монетаристське рівняння:
- •9. Нові монетаристи про роль держави в сучасних умовах.
- •10. Порівняльна характеристика ортодоксального та сучасного монетаризму
- •8. Сучасний монетаризму: причини виникнення, сутність та основні ідеї.
- •11. Загальна характеристика традиційного соціально-інституційного напрямку: предмет дослідження, методологія та основні течії.
- •12. Новий інституціоналізм та неоінституціоналізм: спільне та відмінне.
- •13. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія суспільного вибору.
- •14. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія прав власності.
- •15. Основні течії сучасного неоінституціоналізму: теорія агентських відносин.
- •16. Економічна ефективність і рівність: протистояння чи єдність.
- •17. Сучасні методики оцінювання нерівності розподілу доходів
- •19. Моделі розподілу доходів.
- •20. Ортодоксальне кейнсіанство як альтернатива неокласичній економічній теорії.
- •21. Етапи розвитку кейнсіанського напрямку. Неокейнсіанство.
- •22. Посткейнсіанство та нове кейнсіанство: спільне та відмінне.
- •23. Порівняльна характеристика американського та англійського посткейнсіанства.
- •24. Причини неоконсервативного відродження та його структура.
- •27. Теорія раціональних очікувань
- •28. Глобальні проблеми людства в сфері екології та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •29. Регіональні екологічні проблеми та їх зв'язок з економічними проблемами.
- •30. Екологічні проблеми України: сучасний стан та шляхи вирішення.
- •31. Причини державного втручання в сучасну економіку.
- •32. Напрямки державного регулювання економіки.
- •33. Моделі державного регулювання економіки змішаного типу.
- •34. Об'єктивна необхідність переходу від Балансу народного господарства (бнг) до Системи національних рахунків(снр). Снр як міжнародний стандарт макроекономічного рахівництва.
- •35. Ввп: економічний зміст та методи розрахунку.
- •36. Похідні від ввп загальноекономічний зміст та вимірювання.
- •37. Номінальний та реальний ввп. Порівняльна характеристика дефлятора ввп та індексу споживчих цін.
- •38. Циклічність економічного розвитку як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги.
- •39. Сучасна класифікація циклічних коливань.
- •40. Причини циклічного розвитку економіки. Промислові цикли та їх фази.
- •41. Види та причини циклічних коливань
- •42. Промислові цикли та економічні коливання: причини трансформації та характеристика
- •43. Моделі економічних коливань.
- •44. Аналіз сучасної фази економічних коливань в Україні.
- •45. Модель ринку праці. Сучасні тенденції зміни ринку праці в економіці України.
- •46. Чинники попиту та пропозиції на працю.
- •47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
- •48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
- •49. Багатоманітність видів безробіття, його вимірювання. Аналіз видів безробіття в сучасній економіці України.
- •3) Основне і молодіжне;
- •4) Відкрите і приховане;
- •5) Регіональне.
- •50. Природне безробіття: його значення для економіки, вимірювання, зв'язок з потенційним ввп.
- •51. Втрати від безробіття. Закон а. Оукена.
- •52. Державна політика регулювання зайнятості: сучасний підхід:
- •53. Роль малого підприємництва у регулюванні зайнятості. Протиріччя політики державного регулювання малого підприємництва в Україні.
- •54. Інфляція як фактор порушення та відновлення загальноекономічної рівноваги: її види та вимірювання.
- •55. Соціально-економічні наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи держави: сучасний підхід.
- •56. Дефіцит державного бюджету, способи його фінансування. Державний борг.
- •57. Зв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •58. Сучасні проблеми соціальної політики та їх регулювання. Протиріччя соціальної політики України та шляхи її вирішення.
- •59. Бідність як головна перешкода людському розвитку. Глобалізація проблем бідності. Роль Світового банку у регулюванні бідності.
- •60. Індекс людського розвитку (ілр): зміст та методика розрахунку. Ілр регіонів України.
47. Зайнятість та безробіття як основні явища ринку праці. Сучасні тенденції зміни зайнятості та безробіття в економіці України.
Проблема безробіття є ключовим питанням в ринковій ек-ці, і, не вирішивши його неможливо налагодити ефективну д-сть ек-ки. Зайнятість — це д-сть громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить зак-ству і, як правило, приносить з/п. Безробіття- соц-ек ситуація в сусп-ві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Ринок праці — це с-ма сусп-х відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем; це також сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію. Проблеми зайнятості та безробіття в Україні. Основним джерелом для визначення реальних масштабів зайнятості і безробіття є вибіркові обстеження населення з питань ек активності. Передбачено розробити механізм ефективної взаємодії відповідних служб з легалізації працівників, які працюють за наймом в п-цьких стр-рах, щоквартально проводити звірки баз даних громадян, які отримують соц виплати щодо законності їх отримання згідно з чинним зак-вом тощо. Фахівці служби зайнятості переконані, що на динаміку створення нових робочих місць позитивно вплине збільшення фін-ня на їх облаштування за рах коштів Фонду. Пок-ки рівня зайнятості зростають, це свідчить про високий рівень інфо-консультативних послуг міського центру зайнятості для клієнтів служби. Загалом, соц захист робочої сили, умовно можна розділити на два блоки. Перший – це перешкоди на шляху звільнення працівників, другий– компенсаційні виплати вже звільненим працівникам. З т зору працівників було б ідеально мати гарантії незвільнення з робочого місця, а також, у разі звільнення, гарантії щодо збереження поперед матеріального достатку. Негативні соц-ек насідки, які породжує безробіття та методи боротьби з безробіттям в Укр є такими. Незайнята робоча сила означає недовикористання ек потенціалу сусп-ва, прямі ек втрати, які є наслідком прир і фактичного безробіття (і відповідно зайнятості). Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення з/п, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для
нього важко. Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від з/п, має тимчасовий хар-р. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення. Для Укр х-рним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Укр в кілька разів менше реальних.
48. Форми зайнятості та їх вимірювання.
Зайнятими вважають в цілому працю ≥ 1 год. протягом тижня, а в підсобному госп-ві – ≥ 30 год., не залежно від виду роботи.
Форми зайнятості:
1) Повна – робота відповідно до трудового законодавства зі стандартним навантаженням протягом певного проміжку часу (40 годин на тиждень). Повна зайнятість передбачає наявність природного безробіття.
2) Неповна – тимчасова зайнятість (робота за контрактом із зазначенням строку дії трудового договору), випадкова (без зазначення початку і закінчення роботи), часткова (неповний робочий тиждень). Випадкова і часткова зайнятість підвищуються в період спаду.
3) Самозайнятість – для людей, що працюють не за наймом (селяни).
E′=E/L * 100%.
E′ - рівень зайнятості, L – дорослі, як працезд так і непрац.
kL = L (16-70)/ L (16 – ∞)*100%
kL - коефіцієнт участі у робочій силі.
U′=U/L*100%.
U′ - рівень безробіття.
L=E+U.
