Тема 7 Середньовічна держава і право у Німеччині

1. Середньовічна станово-представницька монархія.

Утворення Східно-франкського королівства (Тевтонської держави з середини ХІІ ст.). Утворення герцогств Саксонія, Тюрінгія, Франконія, Швабія, Баварія. Особливості феодалізму у Німеччині. Суспільний розвиток. Рицарі: князі, герцоги, маркграфи, вільні пани, барони, однощитні рицарі, єпископи, абати. Городяни (бюргери). Імперські, князівські, вільні міста. Вільні та залежні категорії селянства і їх повинності. Оттон I. Утворення у 962 р. “Священної Римської імперії німецької нації”. Занепад князівства у ХІІ ст. Політика королів з династії Гогенштауфенів щодо Італії. Розгром Тевтонського ордену (1242 р.). Характеристика центральної влади та факторів що її ослабляли. Двірцево-вотчинна система управління. Рейхстаг, його склад і порядок роботи. Ландтаги у князівствах. Перетворення володінь великих землевласників у самостійні князівства. Залежність імператорів від папства. Симонія. Інквізиція. Індульгенції. Введення Інокентієм ІІІ обряду помазання імператора на престол. Протестантизм та його ідеологи. Вормський конкордат 1122 р. Золота булла 1356 р. Зміна порядку обрання імператора. Впровадження нової державної самостійності курфюрстів.

2. Абсолютна монархія.

Ослаблення влади імператора в результаті селянської війни 1524-1525 рр., антипапським рухом у Реформацію, поразки у війні з Францією і Швецією. Особливості формування абсолютизму. Проблеми формування централізованої держави. “Конституційна анархія”. Виборча капітуляція. Утвердження політичної самостійності князівств. Посилення влади колегії курфюрстів. Перетворення рейхстагу у постійно діючий орган. Палати рейхстагу і проблема їх взаємовідносин. Форма держаного устрою. Феодальні князівства, імператорські графства, міста, прелатства. Економічна роз’єднаність територій і проблема формування єдиної нації. Королівський абсолютизм у Австрії. Імператор. Державна рада. Королівська канцелярія. Військова рада. Комерцколегія. Провінційні сейми і ландтаги. Прагматична санкція 1713 р. Карла VІ. Об’єднання Прусії з Бранденбурзьким князівством на поч. ХVІ ст. Надання титулу короля курфюрсту Прусії. Піднесення держави. Формування цивілізованої держави. Усунення Таємної ради. Утворення відомств. Армія. Поліція. Генеральна дирекція. Королівська рада. Чиновницький апарат. Ландтаги. Ландратори. Фрідріх Вільгельм І і формування основ прусського абсолютизму. Прусський абсолютизм за Фрідріха ІІ. Відомства. Департаменти з контролю. Поліцейська держава. Імператорські міста, князівства, рицарські володіння у Німеччині.

3. Характеристика права.

Пережитки звичаєвого права. Право феодалів, селянське і міське право. Партикуляризм права. Збірники права у князівствах і великих містах. Суд поміщиків. Суди фемів і порядок їх роботи. Засідателі феодальних судів (шефени) і їх обов’язки. Приватні записи права. “Саксонське зерцало”. “Швабське зерцало”. Земське й ленне право. Кримінальне право. Злочин й покарання. Штраф (вергельд), смертний вирок, повішення, відрубування голови, колесування, сколювання, заколювання та порядок їх застосування. Правове регулювання товарно-грошових відносин. Рецепція римського права та причини цього явища. Римське право як діюче джерело цивільного права. Пандектне (всеохватне) право як загальне право імперії. Звід законів 1532 р. (Кароліна) та його характеристика. Злочини й покарання. Додаткові заходи. Заміна обвинувального (змагального) процесу інквізиційним, катувальним. Зізнання як головний доказ вини. Прусський земський кодекс і його характеристика. Цивільні права і норми. Правове становище станів, державних установ.