Тема 19 Основні інститути буржуазного права

1. Конституційне право.

Історія буржуазного права. Формування основоположних принципів буржуазного права. Історія конституціоналізму. Перші писані конституції. Успадкування європейськими конституціями перевірених практикою державного управління інститутів Англії і Франції. Король, дві палати, право “народу” приймати участь у виборах, колективна відповідальність кабінету перед нижньою палатою, незмінність суддів. Однопалатні парламенти (Сербія, Греція, Болгарія). Конституція палат. Посилення нижніх палат (Франція, Бельгія, Нідерланди та ін.). Тенденція зниження ролі парламентів. Набуття парламентами права на законодавчу ініціативу, контроль над урядом, узаконення невідповідальності депутатів за критику уряду. Визнання політичної (партійної) опозиції елементом парламентської системи. Зменшення інтересу парламентарів до парламентських дебатів. Посилення урядової влади. Набуття урядами права видання постанов, минаючи парламент. Свобода дій “на розсуд” як частина законодавчого процесу. Перетворення контролю палати над урядом у ряді випадків у фікцію. Контроль уряду над палатою. Збільшення числа чиновників як показник посилення уряду. Чиновники і їх статус. Чиновництво і бюрократія як противага демократичним формам управління і самоврядування. Відміна обмежень і заборон, що перешкоджають чиновникам бути депутатом парламенту. Посилення палати, яка за всіх обставин залишається вірною уряду. Поліція, проблеми комплектування і забезпечення її надійності. Воєнщина. Панування цензових систем у виборчому праві. Майновий ценз. Проблема активного виборчого права. Вимога грамотності у конституціях. Віковий ценз активного і пасивного виборчого права. Заперечення жіночого виборчого права та спроби його лібералізації. Набуття жінками виборчого права. Система відносної більшості. Голосування у 2 тури. Пропорційна система. Таємне голосування. Закриті кабіни для голосування.

2. Дві головні системи буржуазного права.

Пристосування старого феодального права до нових буржуазних відносин. Законодавче перетворення феодального права земельної власності у буржуазну. Збереження прецедентної системи (на прикладі Англії). Реформи 1873-1875 рр. в Англії і злиття судів справедливості з судами загального права. Виникнення єдиного прецедентного права та його переваги. Надання законом переваги нормам права справедливості. Утворення судами справедливості інститутів права, що сприяли буржуазним відносинам. Інститут довірчої власності. Правова основа для утворення об’єднань капіталістів. Корінна ламка феодального права у ході Французької буржуазної революції. Припинення дії канонічного права у сімейних відносинах. Визнання цивільного шлюбу, права розлучення, відміна батьківської влади над повнолітніми дітьми. Прийняття сторони найближчих родичів спадкодавця у спадковому праві. Принципи кримінального права: гуманність, немає злочину без згадки про те в законі, відповідність покарання злочину та його визначеність. Відмова від уявних злочинів, скорочене застосування смертної кари, виключення членоушкоджувальних покарань. Впровадження суду присяжних (1791 р.), змагальницької форми процесу, презумпції невинуватості. Регулювання майнових відносин у буржуазній Франції. Застосування римського права і французького звичаєвого права у цивільному кодексі Франції (1804 р.). Кодекс Наполеона та його значення. Кримінально-процесуальний кодекс (1818 р.) і кримінальний кодекс (1810 р.) як класичні зразки буржуазного кримінального права. Вплив кодексу на кримінальне законодавство в інших країнах. Вплив на континентальну Європу французького права. Поширення англійської системи права на США. Формування двох різних правових систем як результат різних шляхів розвитку буржуазної революції. Дві світові системи буржуазного права: континентальна і англосаксонська та їх основні відмінності. Фактори, що визначають однакову сутність систем і їх розвиток. Особливий шлях правового розвитку Японії. Особливості буржуазної кодифікації права в Японії та її етапи.

3. Розвиток буржуазного цивільного права.

Німецьке цивільне укладення (НЦУ) 1900 р. та його значення для кодифікації права. Ступінь розробки цивільного права у загальнонімецьких законах. Загальний характер норм римського економічного права для Німеччини. Характеристика місцевого (партикулярного) права. Прусське земське уложення (1794 р.). Об’єднання Німеччини як передумова складання загальноімперського зводу цивільного права. Пандектна система як основа НЦУ. Характеристика укладення: обсяг, структура, мова, термінологічний інструментарій, невизначеність формулювань. Специфічні обставини, що визначають суттєві риси кодексу. Право власності у кодексі Наполеона. Відчуження власності. Поділ речей на рухомі і нерухомі. Умови розторгнення договору продажі. Обставини, що обмежували право власності. Корективи статті про право земельної власності. Закон 1810 р. Володіння рухомістю. Надання земельній власності пріоритетного захисту. Збереження ленів і спадкової оренди у НЦУ. Захист інтересів крупних підприємств у НЦУ і кодексі Наполеона. Англійське право власності та його особливості. Оренда земельних ділянок як категорія “рухомих речей” та її захист “персональним позовом”. Рухомі (тілесні) речі як персональна власність і нерухома (земельна) власність. Володіння як фактичне панування особи над річчю в англійському праві. Правомірність всякого фактичного володіння. Захист державою неправомірних володінь. Статус акціонерних кампаній у французькому законодавстві й заборона їх діяльності у 1793 р. Заміна концесійного порядку реєстрації акціонерних товариств нормативним (1867 р.). Набуття акціонерними кампаніями Англії статусу юридичних осіб (1844 р.). Солідарна відповідальність акціонерів ( до 1856 р.). Акції іменні і на пред’явника. Дивіденди. “Контрольний пакет”. Фактична вартість акції. Юридичні особи і акціонерні товариства в Німеччині. Різновиди кампаній. Договір, його суть і головна умова. Конструювання принципу “свободи договору”. Формальна рівність у договірних відносинах. Відмінність німецького зобов’язального права від французького та англійського договірного права від континентального. Принцип строгого виконання договору у Французькому кодексі. Розторгнення договору. Принцип цивільного шлюбу у Кодексі 1804 р. Права і обов’язки сторін. Розлучення і права сторін. Поліпшення правового статусу жінки. Шлюбно-сімейне право у НЦУ. Англійське шлюбно-сімейне право. Закріплення буржуазного принципу єдності спадкової маси. Законні спадкоємці. Ступені родства. Принцип “обов’язкового спадкування”. Спадкове право в Німеччині. Два різні порядки спадкування в Англії. Спадкування маєтків. “Персональний спадок”. Повна свобода заповітного розпорядження.

4. Розвиток буржуазного кримінального права.

Накази депутатам Генеральних штатів 1789 р. і реформування кримінального права. Кримінальний кодекс 1791 р. Загальні принципи кримінального права. Застосування смертної кари. Відсутність пом’якшувальних вину обставин. Проблема вибору засобів покарання. Кримінальний кодекс 1810 р. Зміни в кодексі після революції 1830 р. Відмова європейськими країнами від “цивільної смерті”. Вплив КК Франції на інші країни. Лібералізація кримінального права Англії. Смертна кара та її обмеження з 1841р. Новий етап буржуазного кримінального права. Німецький КК 1871 р. і його особливості. Вплив німецького кримінального законодавства на Японію, Грецію, Румунію. Посилення репресій за політичні злочини. Зміна визначення санкцій на початку і в кінці століття. Спроби пов’язати у XVIII ст. тюремне ув’язнення з мірами виправного характеру. Досвід застосування одиночного ув’язнення. Пенсільванська, англо-ірландська, пенітенціарна (тюремна), оборнська системи. Заміна тюремного ув’язнення засланням у колонії. Обмеження застосування смертної кари. Відмова від тілесних покарань. Невизначеність віку з якого особа несла відповідальність. Динаміка зростання кримінальних злочинів і рецидивів. Кримінальне засудження. Превентивне ув’язнення. Умовне засудження в Англії (1887 р.), Франції (1891 р.). Превентивне покарання та особливості його застосування. Попередня ізоляція.

5. Судоустрій і процес.

Французька революція і відокремлення судової влади від виконавчої. Ліквідація провінційних судових палат. Конституція 1791 р. і припинення принципу виборності суддів. Введення суду присяжних. Судова система та її вдосконалення Наполеоном. Мировий суддя, “трибунал першої інстанції” (трибунал виправної поліції), апеляційний суд, касаційний суд та сфера їх компетенції. Судова система Англії (мирові судді, суди ассізів, Вищий суд та його відділи). Судова система у Франції та її вплив на європейські країни. Принцип незмінності суддів. Петиція Довгого парламенту 1640 р. і Закон 1701 р. в Англії. Принцип виборності суддів у Франції. Проблеми впровадження принципу незмінності суддів. Суд присяжних та особливості його застосування у різних країнах. Особливості участі присяжних у цивільних спорах у різних країнах. Обрання до складу присяжних. Порядок прийняття рішення присяжними. Французька доктрина суду присяжних. Принцип порушення кримінального переслідування. Звуження сфери приватного звинувачення і розширення сфери державного переслідування. Правила попереднього розслідування. Участь адвокатури з кінця XIX ст. у попередньому слідстві. Змагальний характер судового розслідування. Права підсудного. Арифметичний розрахунок “повного доведення” та припинення його існування. Вільна оцінка доказів та її поширення в європейських країнах. Право підсудного давати показання та його застосування в різних країнах. Французька доктрина показань звинуваченого. Правило “презумпція невинуватості”, особливості застосування та його критика.

6. Соціальне законодавство.

Історія виникнення соціального законодавства. Узаконення існування профспілок англійським парламентом (1871 р.). Права профспілок. Відміна кримінального покарання за страйки. Виникнення робітничого законодавства у Франції і Англії. Закон Лє Шапельє та його відміна (1884 р.). Встановлення максимальної тривалості робочого дня і обов’язкового щонедільного відпочинку. Соціальне забезпечення по хворобі, нещасному випадку і по старості. Законодавство про санітарні умови на виробництві. Третейські суди і примирливі камери. Заборона політичної діяльності профспілок. Пенсійне забезпечення по старості. Допомога по безробіттю, хворобі, вагітності та ін.