Тема 17 Історія держави та права Німеччини у новий час

1. Державний лад Німеччини до об’єднання.

Утворення “Рейнського союзу” (1806 р.) і розпад “Священної римської імперії німецької нації”. Відміна станових привілеїв, кріпацтва, реорганізація судової і правової системи. Введення в дію Французького цивільного кодексу 1804 р. Поразка Прусії у війні із Францією (1807 р.) і її наслідки. Нова серія буржуазних реформ. Зміни в державному апараті: введення міністерств, міського самоврядування, територіального поділу на провінції. Реорганізація армії. Введення загальної військової повинності (1814 р.). Союзний акт 1815 р. і утворення Німецького союзу. Склад і характер союзу. Союзний сейм. Перші конституції німецьких держав. Форма правління. Конституційні права і свободи. Перетворення абсолютистських монархій Німецького союзу в обмежені. Формування ліберальної опозиції. Причини німецького сепаратизму. Конституційні комісії. Королівські укази 1823-1824 рр. про створення місцевих ландтагів. Ліберально-буржуазна і мілкобуржуазно-демократична течії та їх ідеологія державності. Повстання в столиці Прусії Берлині (березень 1848 р.) і укази Фрідріха-Вільгельма IV. Поразка революції та її значення. Конституція Прусії 1850 р. Закон про осадне положення 1851 р. Вищі органи державної влади за конституцією Прусії 1850 р. Король. Уряд. Міністр-президент. Ландтаг. Способи формування нижньої палати. Загальнонімецькі Національні збори (травень 1848 р.). Франкфуртська Конституція Німецької імперії 1849 р. Федерація і її суб’єкти та їх компетенція. Імперська влада та її завдання. Система органів федеральної влади. Монарх. Міністри. Порядок видання, відміни і зміни імперських законів. Рейхстаг і його палати: палата держав і палата народів. Конституційні права. Спроби об'єднання Німеччини шляхом заключення унії Прусії, Саксонії і Ганновера. Боротьба Прусії за гегемонію в Німеччині. Прийняття Прусського нового таможенного закону (1818 р. ) і спроби його поширення на весь Союз. Утворення Таможенного союзу німецьких держав як результат об'єднавчої політики Прусії. Уніфікація торгового і вексельного права. Загальнонімецький вексельний статут 1847 р. і посилення позиції Прусії. Розробка й прийняття Загальнонімецького торгового укладення 1861 р. “Малонімецький” шлях об'єднання Німеччини. Ліквідація Німецького союзу й утворення Північно-Німецького союзу з 28 держав (1866 р.). Конституція союзу 1867 р. Президент. Загальносоюзний рейхстаг. Канцлер. Управління і відомства. Міністри. Війна з Францією і об’єднання Німеччини. Перетворення її в імперію (1871 р.). Проголошення імператором Вільгельма I.

2. Конституція і розвиток державного ладу німецької імперії.

Конституція 1871 р. Права держав Баварії і Вюртембергу. Федеративно-адміністративне політичне улаштування. Федеральні збори (Союзна рада – бундесрат і рейхстаг) і їх компетенція. Союзна рада (бундесрат) як “союз нерівних”, “Гегемоністська федерація”. Імператор і його повноваження. Канцлер, його статус і повноваження. Рейхстаг, бундесрат, бундестаг та коло їх компетенції. Порядок прийняття законів. Політичний режим кайзерівської Німеччини. Політичні партії. Національно-ліберальна, Прогресистська, Свободомисляча, Католицька, СДРП, СЄП. Поворот вправо. “Виключний закон проти соціалістів” 1878 р. Соціальне законодавство. Лібералізація режиму в 90-х рр. XIX ст. Закон 1874 р. (правило септенату). Активізація мілітаристської політики Вільгельма II. Військова програма Гінденбурга. Мілітаризація праці. “Парламентаризація влади”. Конституційні закони (жовтень 1918 р.). Зречення Вільгельма II.

3. Право Німеччини у новий час.

Цивільне право. Німецький цивільний кодекс 1896 р. як перша загальнонімецька кодифікація цивільного права. Партикулярне право. Загальне право і його складові: імперські закони і пандектне римське право. Систематизоване місцеве право. Прусське земське укладення (Прусський ландрехт) 1794 р. і Саксонський цивільний кодекс 1863 р. як партикулярні правові зводи. Кодекс Наполеона 1804 р. Проблеми кодифікації цивільного права. Попередня комісія 1874 р. Утворення комісії 2 липня 1874 р. і робота по підготовці проекту кодексу. Утворення другої комісії 1890 р., підготовка (1896 р.) й прийняття рейхстагом цивільного кодексу (18 серпня 1896 р.). Припинення дії пандектного права. Характеристика кодексу. Вступний закон і його положення. Загальна частина. Зобов'язальне, речове, шлюбно-сімейне і спадкове право. Характерні риси цивільного кодексу. Основні види юридичних осіб: ферейни (товариства, союзи) і заклади.