Тема 4 Держава і право античного світу

1. Виникнення держави та права в античному світі.

Ранні вогнища цивілізації і перші протодержави середземноморського басейну у ІІІ-ІІ тис. до н.е. Завоювання греками-ахейцями автохтонного населення на півдні Балкан і островах Егейського моря (пеласгів, мінойців). Крито-мікенська цивілізація. Кноське, мікенське царства. Монархічний характер держав. Крупне державно-храмове господарство. Землеробська община. Царський палац як верховний господарчий організатор. Дорійське вторгнення у ХІІ ст. до н.е. та його негативний вплив на розвиток державності. “Темні віки” (ХІІ ст. до н.е.-перша половина VІІ ст. до н.е.). Архаїчний період. Особливості становлення державності в античному світі. Індивідуалізація праці, торгівля, ринкове господарство, приватна власність, політична боротьба та її вплив на темпи розвитку державності. Міста-держави – поліси, як унікальна риса державності. Географічна та політична залежність полісу. Вплив морської торгівлі на розвиток античної цивілізації. Внутрішня організація античного полісу. Республіканська форма полісів – аристократія, демократія, олігархія, плутократія і т.п. Посилення влади царя. Деспотичні риси методів його правління. Ліквідація монархії і перемога республіканського ладу. Полісна система організації держави. Загострення боротьби між аристократією і демосом. Тиранії.

Вплив полісної системи на розвиток права. Визнання законодавства, а не звичаю, як основної форми правотворчості (Греція), та його утвердження як найважливішого джерела права (Рим). Координація звичаїв Залевка (Італія), Харонда (Сицилія), Драконта (Афіни). Процедура прийняття законів народними зборами. Ідеї правової держави. Традиціоналізм, формалізм і складний обряд римського права на ранніх етапах державності.

2. Держава і право у Стародавніх Афінах.

Племена на території Аттики. Рада старійшин, народні збори, базилевс та їх функції. Суспільні відносини. Фети. Заміна потестарної організації державною у VІІ-VІ ст. до н.е. Формування держави за часів Тезея. Утворення центрального управління. Поділ населення на групи. Архонт. Ареопаг. Територіальні округи – наукрії. Реформа Солона 594 р. до н.е. Сісафія. Викуп співвітчизників з рабства. Поділ населення на розряди. Геліея. Реформа Клісфена 509 р. до н.е. Філи. Титрії. Деми. Рада 500. Остракізм. Колегія стратегів. Органи державної влади. Рада (буле). Народні збори (агора). Виборні посадові особи – стратеги, архонти та ін. Геліея. Ареопаг. Характеристика Афін за типом і формою правління. Метеки та раби і їх правовий статус. Літургії.

Основні риси Афінського права. Джерела права. Закон, зводи законів, звичай, переконання в роботі гілеї. Система власності: приватна, державна, громадська. Юридичний характер зобов’язань. Договори. Делікти та їх види. Заклад. Правовий статус жінки. Шлюбний договір та порядок його укладення. Спадкове право. Свобода заповіту. Кримінальне право. Кровна помста. Державні злочини та покарання за них. Злочини проти релігії. Навмисне і ненавмисне, випадкове і необережне вбивство. Замах, підбурювання, співучасть. Слідство. Права сторін. Судді і присяжні. Порядок визначення покарань.

Суспільно-політичний лад Спарти. Об’єднання дорійських та ахейських племен і утворення аристократичної республіки у ХІІ-ХІ ст. до н.е. Спартіати. Періеки. Держава як верховний власник землі. Пережитки родового ладу. Система управління. Царі (архагети) та їх функції. Рада старійшин (герусія), її склад і функції. Народні збори (апела). Колегія ефорів та її функції. Характеристика суспільних відносин. Система землеволодіння. Спартіати. Періеки. Гіпомейони. Раби – ілоти та їх повинності. Криптії. Підкорення Спарти Римом 146 р. до н.е.