59. Методичні основи проведення комплексної оцінки фін стану підпр

Загалом для з'ясування специфіки управління комплексним фінансовим аналізом на етапі обробки вхідної інформаційної бази, інтерпретації результатів обробки та формування трендів подаль­шого розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства доцільно ознайомитись з існуючими методиками [16; 28], що взяті за основу. Для спрощення розуміння методик та алгоритмів, які

пропонуються для розгляду, подамо їх у формі практичного при­кладу їх використання.

Модель комплексного аналізу на основі формуванняранжованого ряду фінансових показників та коефіцієнтів можна розглянути на одному з наведених нижче алгоритмів.

Ранжування фінансових показників та коефіцієнтів забезпе­чується відповідно до таких припущень (результуючі дані першо­го та другого етапів):

• об'єктом дослідження є ВАТ «Галактон»;

• визначено напрямки дослідження:

• майновий стан (А),

• ліквідність та платоспроможність (Ь),

• рентабельність (К),

• акціонерний капітал (Е);

• сформовано сукупність цільових показників;

• визначено інтервали для ранжування розрахункових значень кожного із цільових показників (межі інтервалів залежать від специфіки підприємства; вони можуть вільно варіювати відповідно до цілей та завдань комплексного аналізу, які став­ляться його замовниками. При цьому основою для обгрунту­вання встановлення тих чи інших меж інтервалів може слугу­вати досвід попередніх комплексних досліджень підприєм­ства, нормативно-правові вимоги, індикативні показники, розроблені вітчизняними і зарубіжними практиками та нау­ковцями тощо);

визначення рангу кожного інтервалу — порядок рангу того чи іншого інтервалу має враховувати поточну ринкову позицію підприємства та його цілей у довгостроковому періоді.

60. Визначення узагальнюючого показника фін стану

Розглянемо методику, за допомогою якої можна одержати об’єктивну,

науково обґрунтовану узагальнюючу оцінку фінансового ста-ну

підприємства. Послідовність її застосування така:

1. Для кожного і-го показника фіксується його найкраще значення a f

серед значень, отриманих різними підприємствами. Обмежень щодо кількості

аналізованих показників і підприємств немає.

2. Обчислюється ступінь відхилення показника конкретного під-приємства

від найкращого значення для групи підприємств:

3. Визначається рейтингова оцінка для кожного підприємства. При цьому

можна використовувати формули, спільне в яких поняття

середньоквадратичного відхилення:

де к1 ,к2 , ..., кп - вагові коефіцієнти і-то показника, які задає

експерт;

4. Підприємства ранжують відповідно до рейтингової оцінки.

При визначенні рейтингової оцінки за показниками r1j та R2j ран-жування

відбувається в порядку від меншої оцінки до більшої; якщо ж оцінка

визначається за показниками R та Rj , підприємства ранжуються у порядку

від більшої рейтингової оцінки до меншої.

1