Хворий 54 р. Клінічний діагноз ІХС: стабільна стенокардія напруження та спокою IV ФК, есенціальна АГ ІІ стадії, 3 ступеня, шлуночкова екстрасистолія, СН ІІА стадії із збереженою систолічною функцією ЛШ, ІІІ ФК; аліментарне ожиріння 3 ст., неалкогольний стеатогепатит. Дані обстежень: індекс маси тіла 45,0 кг/м², обвід талії 136 см, частота пульсу 67/хв. АТ 170/110 мм рт. ст.; ЕКГ – ритм синусовий, неправильний, частота 67/хв., шлуночкові екстрасистоли, гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ), ішемії передньо-перегородкової стінки ЛШ; ехокардіографія – гіпертрофія ЛШ, зона ішемії передньої стінки і перегородки, діастолічна дисфункція ЛШ, фракція викиду 45%. УЗД печінки – ознаки жирової хвороби. Лабораторні обстеження: гемоглобін 132 г/л, кількість лейкоцитів 5,2 × 10⁹ /л, кількість тромбоцитів 186 × 10⁹ /л, ШОЕ 3 мм/год., глюкоза натще 6,48 ммоль/л, інсулін 30,0 мкМО/мл (норма 2,1-22 мкМО/мл), ліпідний обмін не порушений.

1. Чи можна встановити у пацієнта діагноз метаболічного синдрому? Обґрунтуйте.

2. Визначте індекс інсулінорезистентності HOMA.

3. Яка ще хвороба може виникнути в пацієнта невдовзі?

4. Призначте та обґрунтуйте лікування.

5. Намалюйте ЕКГ хворого відповідно до опису.

Пацієнт 50 р., звернувся до дільничного терапевта з приводу болів голови. Дані обстежень: маса тіла 97 кг, зріст 177 см, обвід талії 109 см, частота пульсу 80/хв. АТ 160/100 мм рт. ст.; ЕКГ – варіант норми; ехокардіографія – незначна гіпертрофія ЛШ, діастолічна дисфункція ЛШ, фракція викиду 62%, сегментарних порушень скоротливости немає. УЗД печінки – ознаки жирової хвороби. Лабораторні обстеження: гемоглобін 130 г/л, кількість лейкоцитів 6,3×10⁹/л, ШОЕ 34 мм/год., глюкоза натще 4,95 ммоль/л, інсулін 15,0 мкМО/мл (норма 2,1-22 мкМО/мл), загальний холестерин 16,9 ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів високої густини 0,9 ммоль/л, тригліцериди 27,0 ммоль/л (сироватка хільозна на вигляд, при стоянні розділялася на верхній вершкоподібний та нижній мутний шари), фібриноген 4,5 ммоль/л.

1. Визначте індекс маси тіла. Чи можна діагностувати в пацієнта ожиріння, а якщо так, то якого ступеня й типу?

2. Скільки критеріїв метаболічного синдрому є в пацієнта? Чи це достатньо для його встановлення?

3. Чи є в пацієнта гіперліпідемія, а якщо є, чи потрібно коригувати ліпідний обмін у даному випадку і якими препаратами?

4. Про що свідчать підвищені ШОЕ та фібриноген у даному випадку?

5. Опишіть спосіб життя та дієту, рекомендовані для пацієнта. Призначте гіпотензивну терапію.

Пацієнт 42 р., знаходиться на амбулаторному лікуванні. Дані обстежень: маса тіла 102 кг, зріст 172 см, обвід талії 105 см, частота пульсу 75/хв. АТ 190/110 мм рт. ст.; ЕКГ – ритм синусовий, правильний, згладжений Т у І, aVL; ехокардіографія – початковий кальциноз кільця аортального клапана, фракція викиду 60%, сегментарних порушень скоротливості немає. УЗД печінки – ознаки жирової хвороби. Лабораторні обстеження: гемоглобін 134 г/л, лейкоцит 5,2×10⁹/л, ШОЕ 8 мм/год., глюкоза натще 4,44 ммоль/л, інсулін 26,0 мкМО/мл (норма 2,1-22 мкМО/мл), загальний холестерин 4,75 ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької густини 3,2 ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів високої густини 0,8 ммоль/л, тригліцериди 1,7 ммоль/л (без гіполіпідемічних засобів), фібриноген 4,5 ммоль/л.

1. Визначте індекс маси тіла. Ожиріння якого ступеня й типу слід діагностувати в пацієнта? Чи можна встановити у пацієнта метаболічний синдром? Обґрунтуйте.

2. Який ваш прогноз щодо порушень вуглеводного обміну в пацієнта? Обґрунтуйте.

3. Охарактеризуйте подані показники обміну ліпідів.

4. Призначте комплексне лікування та обґрунтуйте його.

5. Опишіть детально ваші дієтичні рекомендації