- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
3.2. Опис вимірювальної установки
Функціональну схему вимірювальної установки зображено на рис. 3.7.
Генератор Ганна, який являє собою відрізок прямокутного хвилеводу з розміщеними у ньому діодом і елементом настроювання, з'єднаним через узгоджувальну трьохелементну секцію і плавний хвилеводний перехід із затягуючим об’емиим резонатором. Режим живлення по постійному струму контролюється міліамперметром:і цифровим вольтметром. Секція "генератор – узгоджувальний пристрій – резонатор" з'єднана через вентиль, Е-трійник, атенюатор і вимірювальну лінію з навантаженням, яке являє собою тем місторний перетворювач ватметра потужності, що поглинається. Як індикатор використовується термісторний міст типу П2М-64. плеча Е-трійника через атенюатор і хвилеводно-коаксіальний перехід підключено електронно-лічильний частотомір.
3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
1. Зніміть вольт-амперну характеристику діода Ганна.
2. Одержіть експериментальну залежність вихідної потужності та частоти генерації від напруги живлення діода.
3. Розрахуйте потужність, що споживається, і коефіцієнт корисної дії у діапазоні зміни напруги живлення (від 6,5 до 8,5 В).
4. Зніміть характеристику затягування частоти генератора об'ємним резонатором при зміні його настроювання.
5. Одержіть залежність рівня вихідної потужності генератора від частоти настроювання стабілізуючого резонатора, тобто від положення елемента настроювання резонатора, при його пересуванні в бік збільшення і зменшення резонансної частоти.
6. Визначіть КСХ у тракті при вихідній потужності від 7 до 1 мВт і настроюванні стабілізуючого резонатора на резонансну частоту.
3.4. Порядок виконання роботи
1. Підготувати вимірювальну апаратуру до роботи:
- встановити ручки регулювання U та І блока живлення в крайнє ліве положення, перемикач меж'вимірювання мосту вимірю вача потужності – в положення "Выкл.";
- атенюатор Д5-5 встановити в положення максимального загасання;
- увімкнути вентилятор обдуву секції генератора.
2. Увімкнути тумблер "Сеть" всіх вимірювальних приладів і прогріти їх протягом 30 хв.
3. Встановити перемикач меж вимірювань ватметра в положення, яке відповідає верхній межі вимірювань. Користуючись ручками "Установка нуля", встановити нуль ватметра (при повні відсутності НВЧ сигналу на вході перетворювача).
При вимірюваннях на межах, менших від 5 мВт, необхідно попередньо встановити нуль на межі 5 мВт, після чого ввімкнути послідовно межі 1,5; 0,5; 0,15 мВт з добалансуванням мосту ручками "Установка нуля" і "Точно".
4. Для зняття вольт-амперної характеристики діода Ганна ручку і блока живлення повернути приблизно на 1/8 оберта вправо і ручкою U встановити робочу напругу 8,5 В i робочий струм 430 А. Переконавшись у наявності генерації по частотоміру і ватметру, зняти вольт-амперну характеристику в межах 2...8,5 В.
5. При зміні вихідної потужності слід пам'ятати, що термісторний перетворювач М5-42 мав максимальний рівень вимірювання потужності не більше 10 мВт. Тому введення необхідного загасання атенюатором Д5-5 ОБОВ'ЯЗКОВЕ. При використанні атенюатора потужність, що вимірюється, можна розрахувати за формулою:
де Pвідрах – потужність, яка визначається за шкалою мосту; В
Κеф – коефіцієнт ефективності перетворювача (для перетворювача М5-42 Κеф= 1 ± 0,05);
Pвим – послаблення атенюатора.
Виміряти частоту ЕЛЧ 43-38, для чого встановити:
- перемикач "Род работы" – в положення "Блок";
- перемикач "Аттенюатор" – в положення "Частота";
- ручку "Уровень" – в середнє положення;
- ручку настроювання перетворювача "ГГц" – в положення 8,5 ГГц.
Плавно обертаючи ручку настроювання перетворювача "ГΓц" (за годинниковою стрілкою), добитись максимального відхилення стрілки стрілочного індикатора настроювання, яке має бути не менше 20 мкА. За допомогою лімба приладу і цифрового табло частотоміра розрахувати частоту:
де f χ – частота, що вимірюється;
f пер – покази на лімбі блоку перетворювача;
fчacrn – різницева частота, виміряна частотоміром.
