- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
9.2. Опис вимірювальної установки
Схему вимірювальної установки зображено на рис. 9.6. Вона складається з генератора, змінного атенюатора, вентиля, вимірювальної лінії, направленого відгалужувача з узгодженим навантаженням і детекторної секції з вимірювальним підсилювачем. Основний хвилевід направленого відгалужувача включається між генератором i навантаженням так, щоб вiдгалужувач приймав падаючу хвилю (пряме включення).
На вихід відгалужувача включається детекторна секція з вимірювальним підсилювачем, яка служить для індикації величини напруги, пропорційної потужності на виході відгалужувача.
9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
1. Виміряйте і обчисліть коефіцієнт передачі та коефіцієнт загасання багатодіркового направленого відгалужувача в діапазоні частот 9...11 ГГц.
2. Виміряйте і визначіть направленість і коефіцієнт просочування багатодіркового направленого відгалужувача на частоті 10 ГГц.
З. Виміряйте коефіцієнт загасання п'ятидіркового направленого відгалужувача в діапазоні частот 9...11 ГГц.
4. Виміряйте КСХ для п'яти- і багатодіркового відгалужувачів, включених у прямому і зворотному напрямках з узгодженим навантаженням на частоті 10 ГГц методами заміщення та "максимуму-мінімуму".
9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
1. Зібрати схему за рис. 9.6. До плеча 4 направленого відгалужувача підключити узгоджене навантаження, до плеча 2 приєднати хвилеводно-коаксіальний перехід з детекторною секцією.
2. Ввімкнути генератор і підсилювач у мережу для десятихвилинного прогріву.
3. Настроїти генератор на частоту 9 ГГц.
4. Визначити залежність коефіцієнта передачі η і коефіцієнта загасання В від частоти таким чином:
а) виміряти рівень потужності в плечі 2 (Рпрям), вважаючи показання вольтметра підсилювача величиною, пропорційною цьому рівню;
б) поміняти місцями детекторну секцію та узгоджене навантаження плечей 2 і 4;
в) виміряти рівень відгалуженої потужності в плечі 4;
г) обчислити коефіцієнт передачі η і коефіцієнт загасання В за формулами:
,
;
д) виконати вимірювання та обчислити за п. 4, а-г для частот: 9; 9.5; 10; 10.5; 11 ГГц, підтримуючи однаковим рівень вихідної потужності генератора на всіх частотах;
с) провести вимірювання коефіцієнта загасання для вказаних частот методом заміщення (див. Б, п.2);
5.Визначити коефіцієнт просочування ξ і направленість D;
а) настроїти генератор на частоту 10 ГГц і встановити максимальний рівень вихідного сигналу генератора;
б) до плеча 4 підключити детекторну секцію, а до плеча 2-узгоджене навантаження;
в) виміряти рівень відгалуженої потужності Рпрям;
г) включити відгалужувач у зворотному напрямку, тобто включити плече 2 до виходу вимірювальної лінії, а до плеча 1 підключити узгоджене навантаження (див. рис. 9.6);
д) виміряти рівень відгалуженої потужності при зворотному вмиканні Pзвop;
e) обчислити направленість ξ і коефіцієнт просочування D за формулами:
,
Б. Дослідження п'ятидiркового відгалужувача
1. Увімкнути відгалужувач у прямому напрямку (частота генератора 9 ГГц).
2. Вимірювання коефіцієнта загасання B провести методом заміщення:
а) підключити детекторну секцію до плеча 2, а узгоджене навантаження – до плеча 4;
б) встановити максимальне загасання атенюатора, зупинивши стрілку iндикатора підсилювача, наприклад, на позначці "10" шкали 1,5...5 mV;
в) поміняти місцями детекторну секцію та узгоджене навантаження (плечі 2 i 4 );
г) зменшуючи загасання атенюатора, підвести стрілку iндикатора підсилювача до раніше зафіксованого рівня;
д) різниця показань атенюатора дорівнюватиме коефіцієнту загасання В відгалужувача;
3. Виконати вимірювання за п.2 для частот 9; 9.5; 10; 10.5; 11 ГГц.
4. На частоті 10 ГГц провести вимірювання КСХ для кожного відгалужувача при прямому і зворотному включеннях методами максимуму і заміщення.
5. За експериментальними даними скласти таблиці та побудувати графіки.
