- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
При передачі енергії генератора до навантаження втрати в лінії визначаються за виразом:
,
дБ, (2.15)
де ℓ – геометрична довжина лінії між генератором і навантаженням;
α – стала загасання хвилі, що розглядається.
За відсутності відбиття за формулою (2.15) втрати дорівнюють:
,
дБ. (2.16)
Чим більше величина |Г|, тим, згідно з виразом (2.7), більші втрати і менший коефіцієнт корисної дії передачі.
Стала загасання для хвилі основного типу H10 може бути визначена за рівнянням:
, (2.17)
де σсm – провідність матеріалу стінки хвилеводу;
ε0 – діелєктрична проникність вакууму.
За співвідношенням (2.17) можна розрахувати загасання в хвилеводах, виконаних з неферомагнітного матеріалу.
2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
Залежність пробивної потужності і втрат у лінії передачі від узгодження з навантаженням сама по собі вказує на необхідність роботи активних приладів НВЧ при узгодженому навантаженні. Узгодження відіграє особливо важливу роль для якісної роботи потужних джерел НВЧ коливань. Однак існують і інші причини, через які вимоги до узгодження навантажень активних приладів стають жорсткими.
При зміні опору навантаження, на яке працюють активні прилади, в більшості випадків спостерігаються зміни як потужності, так і частоти, що генерується. Це явище прийнято називати затягуванням частоти. Так, наприклад, при КСХ, яка дорівнює 1,5, частота коливань, що генеруються магнетроном трисантиметрового діапазону, може змінитися на 15 МГц.
Максимально допустима величина КСХ для багатьох потужних генераторів не перевищує 1,5. У цьому режимі стабільність частоти знаходиться в допустимих границях при достатній величині потужності, яка віддається.
З викладеного випливає, що у більшості випадків доводиться вирішувати проблеми одержання найкращого узгодження окремих ланок і високочастотних трактів у цілому.
2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
Забезпечення узгодження є однією з найпоширеніших задач техніки надвисоких частот. Необхідність узгодження має місце у тих випадках, коли з передавальною лінією з'єднується неузгоджене навантаження або при з'єднанні ліній з різними хвильовими опорами.
Принципи узгодження можна пояснити за допомогою рис. 2.1.
Якщо опір навантаження не дорівнює хвильовому опору, то поблизу навантаження треба ввімкнути узгоджуючий чотириполюсник, що трансформує активний 1 реактивний опори навантаження з перерізу "вг" у
переріз "аб" до величини:
Рис. 2.1. Узгоджуючий чотириполюсник в лінії передачі з довільним навантаженням
Таку трансформацію, що усуває відбиті хвилі, можна виконати двома методами:
1. Метод створення додаткових відбиттів, сумарна амплітуд яких дорівнює амплітуді відбитої хвилі від пристрою, що узгоджується, а фаза відрізняється на 180°, тобто Uвідб = U′відб = U″відб = 0
Такий метод реалізує недисипативний чотириполюсник, який має властивості ідеального трансформатора, що перетворює високочастотні напруги, струми та повні опори з перерізу "вг" у переріз "аб" (див. рис. 2.1) без внесення активних втрат. Такий вид узгоджуючих пристроїв одержав назву трансформаторів повних опорів.
Як найпростіші фіксовані трансформатори типу шунтуючих реактивних провідностей застосовуються індуктивні та ємнісні діафрагми, індуктивні, ємнісні та резонансні штирі, одно- і багатошлейфові трансформатори, а також пластинчасті діелектричні трансформатори повних опорів.
Для узгодження ліній передачі з різними хвильовими опорами використовуються чвертьхвильові трансформатори (переходи). Для такого узгодження часто також застосовуються фіксовані трансформатори у вигляді відрізка неоднорідних ліній передачі. Прикладом таких трансформаторів є конічний і експоненціальний переходи, які можна віднести до граничного випадку багатосхідчаотого чвертьхвильового трансформатора.
2. Метод поглинання відбитої хвилі, який базується на ввімкненні перед навантаженням або іншим пристроєм, що узгоджується, поглинаючого чотириполюсника. Чотириполюсник може бути як взаємним (наприклад фіксований атенюатор), так і невзаємним (феритовий вентиль). Узгодження за допомогою поглинаючого чотириполюсника (взаємного) можна застосовувати лише у тому випадку, коли втрати потужності в тракті не відіграють вирішальної ролі, наприклад, у вимірювальних трактах. Значно кращі результати з енергетичної точки зору дає невзаємний чотириполюсник, наприклад феритовий вентиль. Загасання, яке вноситься вентилем для хвилі, що падає у прямому напрямку (до навантаження), у багато разів менше, ніж для хвилі відбитої, яка поширюється у зворотному напрямку (до генератора).
