- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
Для запису частотних характеристик КСХН і послаблення досліджуваних об'єктів, що спостерігаються на екрані ЕПТ, встановіть повільне перестроювання частоти ГХЧ (10, 40 с) і режим її ручного перестроювання.
Підготовку самописа до роботи слід проводити відповідно до інструкції по експлуатації самописа. При записуванні горизонтальне розгорнення самописа і перестроювання частоти ГХЧ вмикаються одночасно.
Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
При вимірюванні послаблення неузгоджених чотириполюсників додаткову похибку вимірювання визначіть за графіком (рис. Д.2.4).
Рис.Д.2.4. Визначення додаткової похибки при вимірюванні послаблення неузгоджених чотириполюсників
Додаток 3
Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
1. Генератори сигналів високочастотні Г4-ІІІ, Г4-Ш/а, Г4-ІІІ/6 призначені для випробування різноманітних радіоелектронних пристроїв.
2. Генератори можуть працювати як в лабораторних, так 1 в польових умовах.
Робочі умови експлуатації:
- температура навколишнього середовища – (р – 10...+50)°С (263...323К);
- відносна вологість 95% при температурі до +30°С;
- напруга мережі (220 ± 22) В.
3. Генератори є джерелом НВЧ-коливань з некаліброваним за потужністю виходом. Вони можуть працювати в режимах немодульованих коливань (безперервної генерації) і амплітудно-імпульсної модуляції, а також синхронізуватись від зовнішнього високостабільного джерела сигналу. За допомогою даних приладів можна здійснювати живлення НВЧ енергією вимірювальних ліній, весь комплекс трактових вимірювань (Кст, імпендансів та ін.), а також калібрування вимірювачів потужності, вимірювання втрат і послаблень. Генератора можна широко застосувати при перевірці радіо- електронних пристроїв і виявленні каналів побічного приймання, а також при випробуваннях напівпровідникових пристроїв типу змішувальних і помножувальних діодів, варакторів і т.д. Функціональну схему генератора Г4-ІІІ/6 зображено на рис. Д.3.1.
Рис. Д.3.1. Функціональна схема генератора Г4-ІІІ/6: 1 – автогенератор клістронний; 2 – блок генераторів меандра і пилкоподібної напругм; 3 – блок живлення; 4 – індикаторний пристрій (запас по краях діапазону – не менше 1%)
Д.3.2. Технічні дані
1. Діапазон частот генераторів відповідає наведеному в табл. Д.3.1.
Таблиця Д.3.1
-
Тип приладу
Дiапазон частот, ГГц
Г4-III
6...17,85
Г4-III/а
6...9
Г4-III/б
9...11,7
2. Основна похибка встановлення частоти за шкалою генераторів і похибка в робочих умовах – не більше 1%.
3. Нестабільність частоти при незмінних зовнішніх умовах і напрузі живлення за будь-який вибраний довільно 15-хвилинний інтервал часу після 30 хв встановлення робочого режиму при роботі приладів у нормальних умовах – не більше ±10n (n = – 4) від робочого значення частоти. Додатковий час встановлення робочого режиму після перестроювання на іншу частоту для одержання вказаної нестабільності – не більше 15 хв.
4. Паразитна девіація частоти в режимі немодульованих коливань у смузі частот 50 Гц...20 КГц – не більше ±10n (n = – 5) від несучої частоти. Паразитна амплітуда в режимі немодульованих коливань – не більше 0,3%.
5. Основна похибка встановлення частоти в режимі зовнішньої амплітудно-імпульсної модуляції на частоті 1000 Гц не перевищуе ±1,2% від встановленого значення частоти.
Таблиця Д.З.2
-
Тип приладу
Дiапазон частот, ГГц
Вихiдна потужнiсть, мВт
Г4-III/б
9...12,05
20
12,05...12,7
8
6. Вихідна потужність приладів на вихідному роз'ємі "ВЬІХОД" при навантаженні 50 Ом з Κст – не більше 1,6, в нормальних умовах – не менше величин, указаних у табл. Д.3.2.
