- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
3.5. Контрольні запитання
1. Які властивості напівпровідників, що використовуються для діодів Ганна?
2. Пояснити причини виникнення падаючої ділянки на вольт-амперній характеристиці діода Ганна.
3. Який принцип виникнення коливань НВЧ у діоді Ганна?
4. Які режими роботи генераторів на діодах Ганна Ви знаєте?
5. Режим OHOЗ, переваги 1 недоліки.
6. Які основні вимоги до електромагнітних кіл діодного генератора?
7. Описати конструкції діодних генераторів на різних лініях передачі.
3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
Давидова Н.С., Данюшевский Ю.3. Диодные генераторы и усилители СВЧ. Μ., 1986.
Царапкин Д.П. Генератори СВЧ на диодах Ганна. Μ., 1962. Левитский С.М., Кошевская С.В. Вакуумная и твердотельная электроника СВЧ. Киев, 1986.
Зи С. Физика полупроводниковых приборов. М., 1984.
Гассанов Л.Г., Липатов А.А., Марков В.В., Могильченко Н.А. Твердотельнне устройства СВЧ в технике сзязи. Μ., 1988.
Лабораторна робота № 4
ДОСЛІДЖЕННЯ МОСТОВИХ СХЕМ НВЧ
Мета роботи – ознайомлення з принципом дії основних мостових cxeм, що використовуються в діапазоні НВЧ, дослідження основннх характеристик щілинного моста і подвійного хвилеводного трійника.
4.1. Загальні відомості
Мостом у техніці НВЧ називається чотириплечовий пристрій (восьмиполюсник), в якому енергія, підведена до будь-якого плеча, ділиться порівну між двома іншими, не надходячи в четверте. Таке плече розв'язане відносно того, яке живиться.
На рис. 4.1 зображені схема моста і розподіл потужності, де І – плече, що живиться; ІІ – розв'язане плече; III і IV – вихідні плечі.
Рис. 4.1. Розподіл потужності в мостовому пристрої
Мостові схеми широко застосовуються в техніці НВЧ як елементи фільтрів, балансних детекторів, модуляторів, антенних перемикачів, як подільники або пристрої складання потужності від декількох генераторів.
У загальному випадку в кожній підвідній лінії моста, розрахованій на поширення хвилі єдиного типу, існують хвилі як біжучі (падаючі) до багатополюсника, так і відбиті, які поширюються в протилежному напрямку Тому кожне плече багатополюсника може бути охарактеризовано відношенням комплексних амплітуд відбитої та падаючої хвиль, тобто коефіцієнтом відбиття.
Іншою важливою характеристикою багатополюсника є рівень зв’язку між окремими його плечима, який визначається відношенням комплексних амплітуд хвиль в плечах і називається коефіцієнтом передачі.
Аналіз багатополюсників НВЧ, який базується на методах теорії кіл і теорії електромагнітного поля, показує, що всі властивості багатополюсника можуть бути описані, якщо відомі падаючі та відбиті хвилі в усіх плечах, тобто всі коефіцієнти від биття та передачі.
Сукупність усіх коефіцієнтів відбиття та передачі, розміщених у вигляді прямокутної таблиці, називається матрицею розсіювання багатополюсника НВЧ.
Для восьмиполюсника матриця розсіювання має вигляд таблиці із шістнадцяти коефіцієнтів, яка складається із чотирьох рядків і чотирьох стовпців:
. (4.1)
Елемент Sрр матриці, що стоїть на перетині р-го стовпця і р-го рядка, є коефіцієнтом відбиття в р-му плечі, якщо інші плечі узгоджені.
Елемент Spq матриці, що стоїть на перетині р-го рядка q-го стовпця, є коефіцієнтом передачі по напрузі з q-гo леча в р-те плече за тих самих умов.
Отже,
,
, (4.2)
де Uвідб, Uпад – комплексні амплітуди падаючої та відбитої хвиль.
Нижче наведено характеристики, які використовуються при дослідженні мостів НВЧ.
1. Перехідна характеристика – величина, що характеризується відношенням потужності, яка підводиться до моста, до потужності в одному із вхідних плечей при повністю узгоджених. Інших плечах моста (див. рис.4.1):
, (4.3)
де P1, P4 – потужності а плечах 1 і 4;
S41 – коефіцієнт передачі з плеча 1 в плече 4.
В ідеально узгодженому мості Р4 = 0,5 Р1; С41 = 3 dB.
Якщо С41 = 3 dB, то потужність, що надходить на вхід моста, не ділиться порівну між вихідними плечима. За величиною відхилення перехідної характеристики від 3 dB можна визначити ступінь ідеальності моста.
2. У літературі мости іноді характеризуються коефіцієнтом поділу:
. (4.4)
Коефіцієнт поділу може бути виражений в децибелах:
У ідеально узгодженого моста Δ = I, ΔдБ = 0.
3. Загасання (розв'язка) характеризується відношенням пoтужностей в плечах 1 і 2:
. (4.5)
У ідеально виконаного моста розв’язка повинна бути нескінченно великою. Величина С21 показує, яка доля потужності, що надходить в плече 1 моста, потрапляє в розв'язане плече.
4. Робоча смуга частот визначається залежністю перехідної характеристики від частоти. При цьому граничні частоти смуги f1 і f2 знаходять за заданим відхиленням перехідної характеристики від 3 dВ. Наприклад, якщо припустиме відхилення складає 0,5 dВ, то частоти F1 і F2 знаходять з умови:
. (4.6)
Звідси виходить, що ширину робочої смуги частот визначають частотного залежністю коефіцієнта S41 даного моста.
