- •0.1. Правила виконання лабораторних робіт
- •0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії нвч
- •0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Загальні відомості
- •1.2. Вимірювання ксх навантажень
- •1.3. Вимірювання довжини хвилі у хвилеводі
- •1.4. Вимірювання повних опорів
- •1.6. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •1.5. Опис вимірювальної установки
- •1.7. Порядок виконання роботи
- •1.8. Контрольні запитання
- •1.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •1.10. Розв'язання практичних задач за допомогою кругової діаграми повних опорів (провідностей)
- •Лабораторна робота № 2
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Потужність, що надходить у навантаження
- •2.3. Електрична міцність лінії при неузгодженому навантаженні
- •2.4. Втрати в лінії з неузгодженим навантаженням
- •2.5. Робота електронних приладів нвч при неузгодженому навантаженні
- •2.6. Методи та пристрої узгодження в трактах нвч
- •2.7. Узгодження за допомогою реактивних трансформаторів
- •2.8. Опис вимірювальної установки
- •2.9. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •2.10. Порядок виконання роботи
- •2.11. Контрольні запитання
- •2.12. Розв'язання практичних задач
- •2.13. Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Опис вимірювальної установки
- •3.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •3.4. Порядок виконання роботи
- •3.5. Контрольні запитання
- •3.6, Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Щілинний хвилеводний міст
- •4.3. Подвійний хвилеводний трійник
- •4.4. Опис вимірювальної установка
- •4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •4.6. Порядок виконання роботи
- •4.7. Контрольні запитання
- •4.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Загальні відомості
- •5.2. Опис вимірювальної установки
- •5.3. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •5.4. Порядок виконання роботи
- •5.5. Контрольні запитання
- •5.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6
- •6.1. Загальні відомості
- •6.2. Властивості феритів. Резонансний феритовий вентиль
- •6.3. Опис вимірювальної установки. Методика вимірювання параметрів феритового резонансного вентиля
- •6.4. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •6.5. Порядок виконання роботи
- •6.6. Контрольні запитання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №7 дослідження хвилеводних смугових фільтрів
- •7.1. Загальні відомості
- •7.2 Принцип роботи і конструкції фільтрів
- •7.3. Порядок розрахунку смугового фільтра
- •7.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •Параметри основного фільтра
- •7.5. Опис вимірювальної установки і порядок виконання роботи
- •7.6. Контрольні запитання
- •7.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 8 дослідження oб'ємних резонаторів нвч
- •8.1. Загальні відомості
- •8.2. Прохідний об'ємний резонатор
- •8.3. Опис вимірювальної установки
- •8.4. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •8.5. Порядок виконання роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •8.7. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота №9 дослідження направленого відгалужувача
- •9.1. Загальні відомості
- •9.2. Опис вимірювальної установки
- •9.3. Завдання на експериментальну і розрахункову частини
- •9.4. Порядок виконання роботи а. Дослідження багатодіркового відгалужувача
- •9.5. Контрольні запитання
- •9.6. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Дослідження фільтрів нижніх частот на смужкових лініях
- •10.1. Загальні відомості
- •10.1.1. Несиметрична смужкова лінія передачі (нсл)
- •10.1.2. Мікросмужкова лінія (мсл)
- •10.2. Порядок розрахунку фільтрів нижніх частот (фнч)
- •10.3. Реалізація еквівалентної схеми фнч у діапазоні нвч
- •10.4. Порядок розрахунку фнч для діапазону нвч
- •Вихідні дані для розрахунку фнч
- •10.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
- •10.6. Порядок виконання роботи
- •Результати експерименту
- •10.7. Контрольні запитання
- •10.8. Список використаної та рекомендованої літератури
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2.Призначення і принцип дії короткозамкнутого рухомого навантаження нкп-8
- •11.3. Основні джерела похибок I задачі градуювання вимірювальної лінії
- •11.4. Розрахунок випадкових похибок при прямих вимірюваннях
- •11.6. Завдання на експериментальну частину
- •11.5. Опис вимірювальної установки
- •11.7. Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань
- •Результати вимірювань
- •11.8. Контрольні запитання
- •11.9. Список використаної та рекомендованої літератури
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Основні характеристики атенюаторів
- •12.3. Методи вимірювання послаблення
- •12.3.1. Метод послідовного заміщення на нвч(рис. 12.1)
- •12.3.2. Метод паралельного заміщення на нвч (рис. 12.2)
- •12.3.3. Метод послідовного заміщання на проміжній частоті(супергетеродинний метод) (рис. 12.3)
- •12.4. Конструкція та принцип роботи поляризаційного атенюатора
- •12.5. Оцінка випадкових похибок прямих рівноточних вимірювань
- •12.6. Опис вимірювальної установки
- •12.7. Завдання до експериментальної та розрахункової частин
- •12.8. Порядок виконання роботи
- •12.9. Контрольні запитання
- •12.10. Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Д.2.1. Вступ
- •Д.2.2. Призначення
- •Д.2.3. Технічні дані
- •Параметра панорамного вимірювача ксхн
- •Д.2.5. Підготовка до роботи
- •Д.2.6.2. Встановлення рівня потужності гхч
- •Д.2.6.5. Режим роботи вимірювача
- •Д.2.6.6. Панорамне вимірювання ксхн I послаблення в смузі частот
- •Д.2.6.10. Додаткові можливості приладу
- •Д.2.6.11. Вимірювання в логарифмічному режимі
- •Д.2.6.13. Контрольний рівень
- •Д.2.6.14. Запис частотних характеристик на самописі
- •Д.2.6.15. Послаблення неузгоджених чотириполюсників
- •Генератор сигналів г4-ііі/6 д.3.1. Призначення
- •Д.3.2. Технічні дані
- •Д.3.3. Підготовка до роботи
- •Д.3.4. Порядок роботи д.3.4.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.3.4.2. Проведення вимірювань
- •Д.4.1. Призначення
- •Д.4.2. Технічні дані
- •Д.4.5. Підготовка до роботи
- •Д.4.6. Порядок роботи д.4.6.1. Підготовка до проведення вимірювань
- •Д.4.6.2. Проведення вимірювань
- •Сергій Володимирович Хуторненко
- •310070, Харків-70, вул. Чкалова, 17
- •310310, Харків-70, вул. Чкалова, 17
4.4. Опис вимірювальної установка
Схему вимірювальної установки зображено на рис. 4.8.
На виході генератора, який працює в діапазоні частот 8,9...12,8 ГГц, включені атенюатор, вимірювальна лінія з підсилювачем та iндикатором, хвилвводний перехід, відгалужувач направлений з детектором та індикатором і міст а детекторними секціями та індикаторами в двох плечах. Відгалужувач направлений і міст об'єднані в єдиний вузол і підключаються по мірі їх дослідження до вихідного фланця переходу.
Вимірювання характеристик моста зводиться до вимірювання рівня сигналу, пропорційного потужності, індикаторами плечей 3 і 4 щілинного моста і подвійного хвилеводного трійника. Рівень сигналу в плечі 1 контролюється однотапним індикатором з детекторною секцією, встановленою в одному із плечей відгалужувача направленого.
4.5. Завдання на експериментальну та розрахункову частини
1. Розрахуйте довжину щілини l щілинного моста, яка б забезпечила поділ потужності навпіл на частоті f0.
2. Побудуйте перехідну характеристику моста з довжиною щілини, розрахованою в п.1, в діапазоні частот f0(1 ± 0,3). При розрахунках слід враховувати, що хвилевід мас переріз 23х10 мм.
Частоту f0 видирають з табл. 4.1 (номер варіанта збігається з порядковим номером прізвища студента в журналі).
Τаблиця 4.1
№ п/п |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
f, ГГц |
9 |
9,1 |
9,2 |
9,3 |
9,4 |
9,5 |
9,6 |
9,7 |
9,8 |
9,9 |
10 |
10,1 |
10,2 |
№ п/п |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
f, ГГц |
10,3 |
10,4 |
10,5 |
10,6 |
10,7 |
10,8 |
10,9 |
11,0 |
11,1 |
11,5 |
12,0 |
12,5 |
3. У робочому діапазоні частот ганератора виміряйте амплітудно-частотні та перехідні характеристики на виходах 3,4 шілинного моста і подвійного хвилеводного трійника.
4. За одержаними експериментальними результатами розрахуйте коефіцієнт поділу потужності робочого діапазону щілинного моста.
5. Виконайте вимірювання КСХ у трьох точках.
4.6. Порядок виконання роботи
1. Скласти схему відповідно рис. 4.8. Увімкнути генератор та вимірювальний підсилювач для 15-хвилянного розігріву.
2. Підтримуючи рівень сигналу на вході моста постійним, виконати необхідні вимірювання сигналів, пропорційних потужності в плечах 3 і 4.
3. Настроюючи вимірювальну лінію на відповідну частоту діапазону, виміряти КСХ у робочому діапазоні моста.
4.7. Контрольні запитання
1. Що Ви називаєте мостом НВЧ?
2. Який фізичний сенс мають елементи матриці розсіювання?
3. Якими параметрами характеризуються мости?
4. Поясніть принцип дії щілинного моста.
5. Які типи хвиль поширюються у ділянці щілини щілинного моста?
6. Яким чином визначається довжина щілини у щілинного моста?
7. Нарисуйте і поясніть частотну характеристику щілини моста.
8. Накресліть векторні діаграми полів у вихідних плечі узгодженого моста.
9. Чому у щілинному мості треба вмикати узгоджуючі елементи?
10. В якому з вихідних плечей щілинного моста хвиля запізнюється і чому?
11. Нарисуйте графік зміни коефіцієнта поділу узгодженого щілинного моста від частоти.
12. Як розподілиться потужність у щілинному мості, якщо його вихідних плечах на однаковій відстані від щілини поставлені короткозамикачі?
13. Пояснити принцип дії Т-моста.
14. Як працюють Е- і Н-трійники?
15. Який взаємний зсув фаз між полями у вихідних плечах моста при живленні з боку Ε-плеча? з боку Н-плеча?
16. Як розподілиться потужність в узгодженому Т-мості якщо генератор вмикається в Η-плече? Е-плече? в одне з бокових плечей?
17. Куди надійде потужність двох синфазних або двох протифазних хвиль однакової амплітуди А, поданих в бокові плечі узгодженого Τ-моста?
18. Як увімкнути пару генераторів однакової потужності якою мав бути фаза збуджених ними полів, щоб потужність склалась в бокових плечах 4 і 3 Т-моста?
19. У Т-міст, який живиться з боку Η-плеча, в бокові плечі ввімкнено короткозамикачі, які віддалені від площини симетрії на відстань ℓ2 i ℓ3. Куди надійде потужність, якщо:
i
(
λX
– довжина
хвилi
H10)?
