26. Розкрийте роль трудової мобільності у формуванні попиту і пропонування на ринку праці та в перерозподілі праці в економіці.

Механізм функціонування ринку праці як спосіб взаємодії попиту та пропо-

нування, а отже, установлення ціни праці для свого здійснення передбачає два

інші неодмінних елементи: досконалу конкуренцію та вільну трудову мобіль-

ність, тобто можливість переливів робочої сили між різними видами діяльності,

різними робочими місцями. Вирізняють потенційну та реальну, внутрішню та

зовнішню мобільність (у межах певної території, країни або поза їх межами),

професійну та кар’єрну, внутрішньо- та міжфірмову, постійну та тимчасову мо-

більність. У реальному житті і конкуренція, і мобільність на ринку праці значно

обмежені, що, ясна річ, впливає на механізм функціонування ринку праці. Фор-

мування попиту і пропонування, утворення ціни має відмінності на ринках мо-

нополії та монопсонії з необмеженою владою одного продавця або одного по-

купця. Крім того, у процесі утворення ціни послуг праці бере участь держава,

яка запобігає її зменшенню нижче від установленого мінімального рівня заробіт-

ної плати.

Механізм функціонування ринку праці як відкритої системи повинен містити

засоби пристосування до змін та коливань у суспільстві, економіці або вироб-

ництві. Ступінь швидкості пристосування визначає жорсткість або гнучкість

ринку праці. Жорсткий ринок праці реагує на зовнішні зміни зниженням або

зростанням зайнятості та заробітної плати, проте характеризується гарантією та

стабільністю зайнятості, більш стійкими доходами, незмінністю змісту роботи,

безпекою праці, вищим ступенем соціального захисту, ніж гнучкий. З іншого

боку, перевагами гнучкого ринку праці є різноманіття соціально-правових та

організаційно-економічних заходів для забезпечення швидкої адаптації як робо-

тодавців, так і працівників до нових умов. Відповідно до адаптаційних стратегій

на ринку праці виокремлюють такі типи його гнучкості:

• гнучкість зовнішнього для підприємства ринку праці, яка дозволяє викори-

стовувати, поряд з кадровим ядром, тимчасових працівників, чисельність яких

коливається залежно від потреб підприємства;

• гнучкість внутрішнього для підприємства ринку праці, яка дозволяє запро-

ваджувати робочий час (неповний робочий день, тиждень, відпустки, ненормо-

ваний робочий час тощо);

• функціональна, або організаційна, гнучкість, яка означає перерозподіл за-

вдань та функцій усередині підприємства з ротацією працівників;

• фінансова гнучкість, яка дозволяє варіювати форми і системи заробітної

плати, додаткового матеріального стимулювання, структуру витрат на робочу

силу, методи і форми матеріальної допомоги;

• просторова гнучкість, або гнучкість розміщення робочих місць (надомна

праця, робота за викликом, телеробота);

• гнучкість форм професійно-кваліфікаційної підготовки та перепідготовки

працівників.

27. Визначте соціально-економічний зміст зайнятості населення. Назвіть основні види суспільно корисної діяльності.

Зайнятість населення — це найважливіший результат функціонування ринку праці, який означає, що внаслідок взаємодії попиту і пропонування, ціноутворення та конкуренції потреба частини економічно активного населення в робочих місцях є задоволеною, тобто попит і пропонування на ринку праці в певному обсязі збігаються. Проте значення зайнятості виходить далеко за межі ринку праці. Зайнятість населення є фундаментом економічного зростання країни, вирішальним фактором створення валового національного продукту, матеріального й духовного добробуту людей, провідною сферою реалізації їх життєвих інтересів, основним засобом задоволення різноманітних потреб. Забезпечення зайнятості населення є найвищим пріоритетом соціально-трудових відносин та їх регулювання.

Уточнити зміст зайнятості дають змогу концепції, що висвітлюють її різні аспекти. Це концепції повної, продуктивної, ефективної та раціональної зайнятос.

Зайнятість повна — це надання суспільством усьому економічно активному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім’ї) та колективне (за участі фірм, омпаній, держави) відтворення робочої сили і задоволення всієї сукупності потреб. Повна зайнятість віддзеркалює найважливіше право людини — на працю.

продуктивна зайнятість характеризується високою інтенсивністю икористання факторів виробництва, максимізацією новостворюваних результатів, що мають суспільну корисність. Отже, продуктивна зайнятість означає не просто забезпеченість тих, хто бажає працювати, робочими місцями, але й продуктивність їх використання, створення суспільно корисних матеріальних і духовних благ.

Зайнятість ефективна — якісний (інтенсивний) аспект зайнятості, пов’язаний з ефективністю праці, що дозволяє в кожний момент одержувати найбільший приріст матеріальних і духовних благ, створювати й одержувати прибутки від праці, більші за витрати на неї.

Концепція раціональної зайнятості передбачає забезпечення всіх, хто бажає

працювати, економічно та соціально доцільними робочими місцями відповідно до раціональної структури зайнятості та збалансованої структури суспільних потреб, що забезпечує якісне використання та всебічний розвиток людських ресурсів. Раціональна зайнятість існує в суспільстві, коли ураховуються доцільність перерозподілу та використання людських ресурсів, їх статево-вікова та освітня структура.