47. Назвіть основні проблеми забезпечення високої якості трудового життя в Україні

У 2004—2005 рр. учені Інституту економіки промисловості НАН України

провели експертне опитування фахівців України з проблем управління, праці й

соціальної політики, за результатами якого оцінено системи управління трудо-

вою сферою на державному, регіональному та виробничому рівнях, результати

цього опитування узагальнили в спеціальній монографії1. Зокрема, причини ни-

зького рівня якості трудового життя в Україні експерти назвали (проранжиру-

вали) в такому порядку:

1) відсутність матеріальної бази відтворення і розвитку трудового потенціа-

лу, значний рівень бідності серед населення, що працює;

2) незахищеність прав та інтересів людини в праці, наявність значних пору-

шень трудового законодавства;

3) неефективність системи стимулювання і мотивації до продуктивної праці;

4) неадаптованість населення, що працює, до ринкових умов;

5) значна диференціація заробітної плати;

6) нестабільність зайнятості, загрози втрати робочого місця;

7) відсутність умов та механізмів забезпечення рівних стартових можливос-

тей у професійному розвитку, кар’єрному зростанні;

8) зневажання гідності людини в праці, загрози фізичного і психологічного тиску;

9) нерозвиненість виробничої демократії;

10) підвищена інтенсивність, несприятливі умови праці, ризики виробничого травматизму і професійної захворюваності, відсутність умов повноц відпочинку;

11) неможливість гармонійного поєднання роботи, виконання сімейних обо-

в’язків, дозвілля;

12) соціальне напруження, конфліктність у праці, несправедливість соціаль-

но-трудових відносин2.

2006 року за спеціальною програмою Держкомстат України провів вибіркове

спостереження під назвою «Базова захищеність населення України», яке дало дуже корисну інформацію для оцінювання рівня якості трудового життя та параметрів гідної праці в нашій країні. Деякі результати цього спостереження наведені в табл. 10.2. Як бачимо, небезпечно низьку оцінку дістали вельми важливі параметри якості трудового життя: задоволених рівнем заробітку лише 27,84 %, рівнем соціальної захищеності на роботі — 23,03 %, рівнем розвитку на підприємствах соціального партнерства — 31,45 %. Невтішні й інші як суб’єктивні, так і об’єктивні показники, наведені в таблиці за статистичними даними

48. Охарактеризуйте якість трудового життя як чинник людського розвитку й ек зростання.

якість трудового життя — це інтегральне поняття, яке всебічно характеризує рівень добробуту, соціального та духовного розвитку людини через її діяльність в організації. Якість трудового життя слід розуміти як міру поєднання й односпрямованості умов трудового процесу та життя людини, задоволення працівників умовами праці й міжособистісними відносинами в колективі.

Вона відбиває наявність умов для ефективного використання труд потенціалу, підвищ продуктивн праці та забезпеч на цій основі високих стандартів життя1.

Важливе значення цієї категорії для прогресивного розвитку соціально-тру-

дових відносин професор Л. В. Шаульська пояснює так. Якість трудового життя

це міра розвиненості умов використання трудового потенціалу, що визначається

потребами сторін соціально-трудових відносин. Досягнення високої якості трудо-

вого життя забезпечується завдяки конструктивній взаємодії суб’єктів соціально-

трудових відносин, чиї інтереси збігаються за такого рівня якості трудового життя, котрий дозволяє працівникові реалізувати свій потенціал, одержати за це гідну винагороду, забезпечити важливий для роботодавця рівень продуктивності, інноваційності праці та реалізувати державні інтереси щодо створення сприятливих умов демографічного відтвор населення, соц розвитку суспільства2.

Основу концепції якості трудового життя становлять:

• положення про значущість високої якості трудового життя не тільки для

задоволення потреб найманих працівників, але й для реалізації інтересів робото-

давців у підвищенні ефективності виробництва, інноваційності трудової діяль-

ності, конкурентоспроможності підприємства;

• положення про забезпечення в ході самореалізації працівника його задоволен досягнен в праці як головним мотиватором порівняно з зарплатою та кар’єрою;

• принцип трудової демократії (демократії на виробництві), що на рівні під-

приємства означає розширення автономії особистості працівника та можливості

його участі в управлінні підприємством та у власності;

• розвиток працівника в концепції якості трудового життя передбачає мож-

ливості постійного професійного зростання, удосконалення його найрізноманіт-

ніших здібностей, реалізації цих здібностей у процесі праці.

Зростання рівня якості трудового життя є логічним наслідком соціально-еконо-

мічного розвитку. Удосконалення техніки й технології, підвищення родуктивн

праці, розвиток організації й управління виробництвом, зростання частки інтелектуальної, творчої компоненти у трудовій діяльності стають дійовим чинником поліпшення якості трудового життя. Водночас діє і зворотний зв’язок: висока якість трудового життя активно впливає на всі перелічені раніше прогресивні процеси на підприємстві, підвищуючи його ефективність і забезпечуючи конкурентоспроможність.

Важливе значення зростання якості трудового життя має і для країни, суспі-

льства загалом. Від рівня якості трудового життя залежить реалізація стратегіч-

них пріоритетів соціально-економічного розвитку країни: побудова соціально

орієнтованої ринкової економіки, зростання її конкурентоспроможності на ос-

нові інноваційного розвитку, розширення можливостей продуктивної зайнятос-

ті й людського розвитку, активізація соціального партнерства.