62. Охарактеризуйте основні соціально-економічні результати ефективного управління продуктивністю праці.

висока продуктивність праці часто не є метою, оскільки має використовуватись як інструмент управління для досягнення соціально-економічної ефективності на різних рівнях. Тому можна назвати основні соціально-економічні результати ефективного управління продуктивністю праці на різних рівнях:

􀀹соціальні результати: забезпечення оптимальної інтенсивності праці, можливість підвищення рівня заробітної плати, поліпшення умов праці, розширення соціальних

програм (проектів, заходів тощо), підвищення іміджу країни (організації) тощо;

􀀹економічні результати: зниження собівартості продукції; зростання розмі-

рів прибутку, збільшення джерел розширення виробництва, розроблення і впро-

вадження новацій.

3Назвіть класифікації методів вимірювання продуктивності праці.

усі методи вимірювання продуктивності праці можна згрупувати в та-

кий спосіб:

􀀹 натуральні;

􀀹 трудовий;

􀀹 вартісні.

Натуральні методи передбачають вимірювання обсягу виробництва продукції

у фізичних одиницях (штуках, кілограмах тощо). Ці методи найбільш точні, однак мають обмежену сферу застосування, оскільки більшість підприємств випускають різнорідну продукцію. Тому натуральні вимірники обсягів виробництва (і це їхній основний недолік) не прийнятні для більшості підприємств. Крім того, натуральні методи не враховують обсягів незавершеного виробництва, які на деяких підприємствах значні за масштабами суднобудування, літакобудування). Іноді для вимірювання продуктивності праці використовують умовно-натуральні методи, що базуються на приведенні різних виробів до одного вимірника. Наприклад, різні види мила перераховують в єдиний вид мила з 40 %-вим вмістом жиру; різні види палива перераховують в умовне паливо з теплотворною здатністю 7 · 106 ккал тощо.

Трудовий метод базується на використанні для характеристики обсягів ви-

робництва норм затрат праці — нормо-годин. Він застосовується для оцінюван-

ня рівня продуктивності праці на окремих дільницях виробництва, у цехах, але

потребує високої якості норм і широкого їх застосування. За різної напруженос-

ті норм такий метод дає суттєві викривлення, тому його застосовують досить

рідко. Крім того, обмеженість цього методу пов’язана з тим, що він передбачає

використання незмінних норм, тимчасом як вони мають систематично перегля-

датись у міру здійснення організаційно-технічних заходів.

Вартісні методи передбачають використання вартісних показників обсягу

продукції, до яких відносять валову, товарну продукцію, нормативну вартість

обробки, чисту та умовно-чисту продукцію.

Використання тривалий час показника валової продукції в розрахунку про-

дуктивності праці пояснюється тим, що продукція різних підприємств за різні

періоди вимірювалася в єдиних оптових цінах станом на певний період. Це да-

вало можливість нівелювати зміни цін у різні періоди і досягати зіставності по-

казників. Основними вадами цього методу є те, що вартість продукції відобра-

жала не тільки затрати праці, але й вартість сировини, матеріалів, кооперованих

поставок. Тобто збільшення останніх збільшувало продуктивність праці без

будь-якої участі працівників підприємства. Крім того, продуктивність праці в

разі використання цього показника може завищуватись у зв’язку зі збільшенням

обсягів незавершеного виробництва.

Показник вартості товарної продукції є вільним від впливу обсягів незавер-

шеного виробництва, але зберігає інші недоліки, притаманні показнику валової

продукції__