25. Кількісна оцінка результатів спостереження. Проблема узгодження даних спостереження.

Даний етап передбачає застосування математичного апарату – використання різних статистичних прийомів, формул, способів кількісних розрахунків та основних положень теорії ймовірностей з метою узагальнення, зведення в систему, виявлення прихованих закономірностей серед кількісних показників, що отримані в ході експерименту. Методи статистичної обробки дають можливість зробити висновки про достовірність здобутих результатів стосовно підтвердження гіпотези, що була висунута на початку. Первинні методи дають можливість отримати показники, що безпосередньо характеризують результати вимірювань, здійснених в ході педагогічного експерименту. Статистична обробка на цьому етапі передбачає ранжування (тобто вибудовування фактів у певну послідовність), шкалювання, що дає можливість систематизувати дані відповідно до рівнів - високий, низький, середній тощо. Крім того, характеризують параметри отриманого розподілу випадкових величин - вибіркове середнє, вибіркову дисперсію, моду, медіану, а також його вид, форму, тип (наприклад, нормальний розподіл) тощо торинні методи застосовуються для того, щоб на базі зібраних даних виявити приховані в них статистичні закономірності. Наприклад, методи дисперсійного, регресійного аналізу застосовуються для того, щоб визначити динаміку зміни окремих параметрів вибірки. Кореляційний, факторний аналіз здійснюється для встановлення статистичних зв’язків, що існують між змінними величинами, вимірюваними в експерименті. Методи тестування статистичних гіпотез та визначення довірчих інтервалів дозволяють теоретично обґрунтувати висновки стосовно параметрів та вигляду отриманого розподілу

Існують два основних способи одержання кількісних даних у ході спостереження: 1) психологічне шкалювання, що використовується в основному у вигляді бальних оцінок; 2) вимір часу, або хронометраж. Хронометраж лежить в основі застосування так званої методики тимчасових проміжків.

Другим видом його є методика тимчасових вибірок, коли з цілісного спостережуваного процесу для фіксації даних вибираються окремі певні проміжки часу, що вважаються представницькими - репрезентативними - для більш тривалого періоду спостереження. У реальних дослідженнях якісне і кількісне опису подій спостерігачем зазвичай використовуються в комбінаціях.

Кількісні оцінки можуть фіксуватися безпосередньо в ході спостереження, а можуть виставлятися після завершення спостережень, включаючись у так званий ретроспективний звіт. Основою ретроспективних оцінок є загальні враження спостерігача, які при тривалому спостереженні можуть, наприклад, включати частоту тих чи інших спостерігалися епізодів. Кількісні характеристики можуть бути прямо включені в оціночні судження спостерігачів. Наприклад: "він часто не ходить до школи", "він завжди втрачає свої речі" і т.д.

26. Фіксація результатів психологічного спостереження. Тренування спостережливості.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для

цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

• Бланк для фіксації результатів спостереження

• За яких умов здійснювалось спостереження

• Що виявлено у процесі спостереження

• Пояснення даних спостереження

• Що спостерігалося

• Дата спостереження

В ході спостереження експериментатор не втручається в психічне явище, що вивчається, а тільки фіксує. Є дві важливі вимоги до спостереження: 1) наявність продуманого плану, 2) фіксація результатів спостереження в щоденнику. Необхідно заздалегідь спланувати що саме і як Ви фіксуватимете в щоденнику. У фіксації результатів спостереження власні думки і переживання спостерігача можуть не дозволити описати спостережувані події досить адекватно. Цей опис може відбутися за аналогією з власними думками і почуттями. використовують технічні засоби фіксації (магнітофон, фото-, кіно-, телеустаткування). Недоліки цього методу: пасивність спостерігача, фіксація тільки зовнішніх проявів певних дій і вчинків, складність кількісної обробки одержаних даних. Спостережливість як сукупність особистісних якостей, означає що на процес спостереження впливають ініціативність , допитливість, кмітливість та наполегливість. Ініціативність передбачає розвиненість розуму та волі, щ о забезпечує активний пошук фактів, які необхідні для розуміння явища, що спостерігається. Допитливість обумовлює установку на фіксацію фактів. Від розвитку кмітливості залежить уміння швидко розмірковувати, аналізувати для того, щоб помітити необхідне.