52. Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.

Виділяють декілька основних видів плану побудови груп:

Дослідження з експериментальною і контрольною групами, які ставляться в різні умови.

Дослідження з експериментальною і контрольною групами із залученням стратегії попарного відбору

Дослідження з використанням тільки однієї групи — експериментальною.

Дослідження з використанням змішаного (чинника) плану — всі групи ставляться в різні умови. Відбір груп для їх участі в медичних та психологічних експериментах здійснюється за допомогою різних стратегій, які потрібні для того, щоб забезпечити максимально можливе дотримання внутрішньої і зовнішньої валідності.

Рандомізація (випадковий відбір)

Попарний відбір

Стратометрічний відбір

Наближене моделювання

Залучення реальних груп. Вибір об'єкта дослідження - наступне завдання, яке варто вирішувати психологу після визначення залежної і незалежної змінних. Психолог може вибирати той об'єкт, який більше відповідає завданням дослідження. Ідеальним об'єктом психологічного дослідження може виступати або окремий індивід, або група. У першому випадку ми говоримо про загально-психологічний експеримент, у другому - про соціально-психологічний. Але в конкретному експерименті не тільки реальний об'єкт повинен відповідати своїми характеристиками ідеального об'єкту, але і результати, отримані за його участю, повинні застосовуватися до інших об'єктів. Якби всі люди (чи тварини) були схожі один на одного, а ще краще - виявилися абсолютно однаковими, то не виникло б жодних проблем. Експеримент можна провести за участю одного досліджуваного, а отримані результати застосувати для пояснення поведінки всіх інших людей. Але люди розрізняються за статтю, віком, расою, національністю, приналежності до тієї чи іншої культури або релігії, соціальному та економічним станом і т.д. Отже, проста генералізація (узагальнення) даних, отриманих при дослідженні одного випробуваного, неможлива. Однак на практиці, наприклад в лабораторних експериментах з дослідження сенсорних процесів, пам'яті, уваги і т.д., цими відмінностями нехтують, вважаючи, що наш випробуваний може представляти будь-якого індивіда з Homo sapiens. Експеримент з одним випробуваним проводиться тоді, коли: 1) індивідуальними відмінностями можна нехтувати, дослідження надзвичайно велике за обсягом і включає безліч експериментальних проб, 2) випробуваний - унікальний об'єкт, наприклад геніальний музикант або творчо обдарований шахіст, 3) від випробуваного потрібна особлива компетентність при проведення дослідження (експеримент з навченими випробовуваними), 4) повторення даного експерименту з участю інших піддослідних неможливо.

Отже, формування вибірки випробовуваних - експериментальної групи - має підпорядковуватися низці правил.

1. Змістовий критерій (критерій операціонально валідності). Нагадаєм, що операційна валідність визначається відповідністю експериментального методу перевіряється гіпотезі. Підбір експериментальної групи повинен визначатися предметом і гіпотезою дослідження. 2. Критерій еквівалентності випробуваних (критерій внутрішньої валідності). Результати, отримані при дослідженні експериментальної вибірки, повинні поширюватися на кожного її члена. Тобто ми повинні врахувати всі значимі характеристики об'єкта дослідження, відмінності у вираженості яких можуть істотно вплинути на залежну змінну. 3. Критерій репрезентативності (критерій зовнішньої валідності). Існують теоретичні статистичні критерії репрезентативності (представленості) вибірки випробуваних. Група осіб, що беруть участь в експерименті, повинна представляти всю частину популяції, стосовно якої ми можемо застосовувати дані, отримані в експерименті. Величина експериментальної вибірки визначається видом статистичних заходів та обраної точністю (вірогідністю) прийняття або відхилення експериментальної гіпотези. Вона може бути дорівнює безлічі індивідів, чия поведінка нас цікавить. Експериментальна вибірка може представляти лише частина даного нас множини. Головна проблема полягає в тому, щоб визначити, на які інші цікаві для нас групи можна распространяти результати проведеного нами дослідження. Підбір експериментальної групи здійснюється за допомогою різних стратегій. Нагадуємо, для чого потрібна стратегія відбору груп. Завдання зводиться, по-перше, до усунення вже розглянутого у попередніх розділах «ефекту змінності». Під цим терміном розуміється вплив індивідуальних розходжень між випробуваними на зв'язок незалежної та залежної змінних. Наприклад, на публічне заохочення за хорошу роботу люди різного темпераменту реагують неоднаково. Тим самим контролюється вплив побічної змінної на внутрішню валідність. По-друге, експериментальна група повинна представляти виввчайму популяцію, тобто забезпечувати зовнішню валідність експерименту.

Використання реально існуючих груп породжує систематичне змішування незалежної змінної з індивідуальними властивостями досліджуваних.

При моделюванні популяції методом випадкового вибору, або рандомізації, експериментальну вибірку складають так, що кожної особистості надає ¬ ся рівний шанс для участі в експерименті. Кожному індивіду присвоюється номер; за допомогою таблиці випадкових чисел виробляється формування експериментальної вибірки. Процедура дуже трудноосуществима, оскільки кожен представник цікавить нас популяції повинен бути врахований. На практиці вдаються до більш простих способів випадкового відбору. Відбирають будь-яку групу піддослідних, потім вимірюють у них значуще для експерименту індивідуальне властивість. Після цього піддослідних розподіляють по групах методом Монте-Карло так, що ймовірність потрапити до групи для кожного випробуваного рівна. Квотна вибірка - вибірка будується як модель, яка відтворює структуру генеральної сукупності у вигляді квот (пропорцій) досліджуваних ознак. Кількість елементів вибірки з різним поєднанням досліджуваних ознак визначається з таким розрахунком, щоб воно відповідало їх частці (пропорції) у генеральній сукупності. Так, наприклад, якщо генеральна сукупність у нас представлена ​​5000 осіб, з них 2000 жінок та 3000 чоловіків, тоді в квотною вибіркою у нас будуть 20 жінок і 30 чоловіків, або 200 жінок і 300 чоловіків. Квотованим вибірки найчастіше грунтуються на демографічних критеріях: стать, вік, регіон, дохід, освіта і інших. Мінуси: зазвичай такі вибірки нерепрезентативним, т.к. не можна врахувати відразу кілька соціальних параметрів. Плюси: легкодоступний матеріал.