Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді!!!!!!!.doc
Скачиваний:
114
Добавлен:
02.08.2019
Размер:
418 Кб
Скачать
☆
  1. Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.

Обов’язки і права психолога

  1. Психолог повинен приймати активну участь у вирішенні питань наукового, соціального, виробничого життя.

    1. Підвищувати засобами психології продуктивність праці та якість продукції,знижувати матеріальні, енергетичні, часові затрати та затрати робочої сили.

    2. Сприяти психологічними засобами впровадження соціальних, технічних і технологічних нововведень.

    3. Покращувати якість підготовки спеціалістів шляхом застосування психологічної профорієнтації, профконсультації, профвідбору,профнавчання, профпрофілактики.

    4. Добиватися зниження плинності кадрів, формування стабільних колективів,регулювати міграції населення, спираючись на психологічні закономірності цих явищ.

    5. Добиватися повернення до активного соціального і трудового життя людей, які потребують психологічної реабілітації, психологічної консультації з професійних питань та проблем особистого та суспільного життя.

1.7. Прогнозувати соціально-психологічні наслідки соціальних, наукових і технічних інновацій.

Етика роботи психолога грунтується на загальнолюдських моральних і етичних цінностях. Етичні принципи та правила роботи психолога формулюють умови, за яких зберігаються і усталюються його професіоналізм, гуманність його дій, повагу людей, з якими він працює, реальна користь від його зусиль.

  1. Стратегії формування експериментальних груп.

Відбір груп для їх участі в медичних та психологічних експериментах здійснюється за допомогою різних стратегій, які потрібні для того, щоб забезпечити максимально можливе дотримання внутрішньої і зовнішньої валідності.

  • Рандомізація (випадковий відбір)

  • Попарний відбір

  • Стратометрічний відбір

  • Наближене моделювання

  • Залучення реальних груп

Рандомізація, або випадковий відбір, використовується для створення простих випадкових вибірок. Використання такої вибірки ґрунтується на припущенні, що кожен член популяції з рівною імовірністю може потрапити у вибірку. Наприклад, щоб зробити випадкову вибірку з 100 студентів внз, можна скласти папірці з іменами всіх студентів вузу в капелюх, а потім дістати з неї 100 папірців — це буде випадковим відбором (Гудвін Дж., з. 147).

Попарний відбір — стратегія побудови груп вибірки, при якому групи випробовуваних складаються з суб'єктів/об'єктів, еквівалентних по значущих для експерименту побічних параметрах. Дана стратегія ефективна для експериментів з використанням експериментальних і контрольних груп з кращим варіантом у випадку психологічних дослідженнях — залученням близнюкових пар (моно- і дізіготних).

Стратометричний відбір — рандомізація з виділенням страт (або кластерів). При даному способі формування вибірки, генеральна сукупність ділиться на групи (страти), що володіють певними характеристиками (у випадку психологічних досліджень — стать, вік, політичні переваги, освіта, рівень доходів і ін.), і відбираються випробовувані з відповідними характеристиками.

Наближене моделювання — складання обмежених вибірок і узагальнення виводів про цю вибірку на ширшу популяцію. Наприклад, при участі в медичному/психологічному дослідженні студентів 2-го курсу університету, дані цього дослідження розповсюджуються на «людей у віці від 17 до 21 року». Допустимість подібних узагальнень украй обмежена.