- •Повсякденне життя робітників усрр. 1920-ті рр.
- •Розділ і умови праці
- •Тривалість відпусток, що надавалися робітникам різних країн Західної Європи у середині 1920-х рр.
- •Кількість правопорушень по охороні праці неповнолітніх, виявлених Інспекцією праці усрр у 1922-1924 рр.
- •Динаміка тривалості середнього робочого дня робітників, зайнятих на підприємствах державної промисловості срср у 19131926 рр.
- •Тривалість понаднормових робіт та частка робітників, котрі до них залучалися, в промисловості усрр у 1925/26 — першій половині 1927/28 рр.
- •Виробничий травматизм на шахтах Донбасу (з розрахунку на 10 тис. Робітників)
- •Виробничий травматизм у промисловості усрр у 1924/25-1926/27 рр.
- •Розділ іі працевлаштування
- •Р. По 1 жовтня 1924 р. Збільшилася на 229,5%, з 55,8 тис. До 167,1 тис. Осіб, то промислових робітників — на 305,6%, з 16,7 тис до 51,1 тис. Осіб43.
- •Серпня 1927 р.) констатував значне безробіття переважно серед некваліфікованих робітників, а також радянських та торговельних службовців62.
- •Розділ ііі соціальне страхування
- •Червня 1920 р.
- •Розділ IV медичне обслуговування
- •Показники стану лікарської допомоги в Артемівській окрузі у 1913-1928 рр.
- •Показники медичного обслуговування в Донбасі й інших регіонах усрр (із розрахунку на 1 робітника на рік)
- •Травня 1930 р.41
- •Тис. 703 куб. Сажні житла (Див. Додатки, табл. 18).92
- •20% Городян, до яких належали і низькооплачувані робітники, припинили користування водогоном125.
- •Частка робітників усрр, забезпечених житлом,по промислових трестах на 1925 р. (за житловою нормою в 9,1 кв. М)
- •Забезпеченість населення України житловою площею в 1926-1928 рр. Залежно від розмірів житлового фонду, який займали робітники, і чисельності робітничого населення
- •Забезпеченість житловою площею різних соціальних груп усрр у 1927-1930 рр. ( в кв. М на особу)
- •Структура житлового фонду усрр у 1927-1930 рр. Залежно від його розподілу між окремими соціальними групами населення
- •Середній рівень забезпеченості житловою площею різних соціальних груп населення усрр із розрахунку на одну особу в кв. М у 1927-1929 рр.
- •Диференціація житлової площі, яку займали робітники, по різних категоріях домоволодінь
- •Частка квартплати (в %) за житлову площу в 20,02 кв. М щодо зарплати робітників усрр у 1926 р.*
- •Будівельна програма промислових трестів України, прийнята у травні 1925 р.
- •Середньодобове виробництво води в найбільших містах Україні
- •Середні тарифи на електроенергію по окремих містах України у коп. За 1 кВт
- •Види тарифів на електроенергію по окремих містах України в коп. За 1 кВт
- •Розділ VI джерела існування: зарплата, пайок й інші прибутки
- •Р. Вона становила лише 2%.
- •Р. Таке перевищення сягнуло майже 250%. Ця різниця була такою ж, як й у 1917 р.41
- •Додатки
- •Прибутки сімейних бюджетів робітників Харкова в 1923/24 р.
- •Структура прибуткового бюджету родин робітників усрр (у%) за 1925-1927 рр.
- •Структура інших надходжень бюджетів робітничих родин усрр у 1925 1927 рр. (у черв. Руб.)
- •Тис. Т), у тому числі по хлібофуражу — на 48%, інших рослинних продуктах — на 41% та по м’ясу — на 25%72.
- •9% Більше, ніж у попередньому році. Через кооперативи вони задовольняли половину потреб у споживанні м’яса та круп, 4/5 — картоплі, 70% — олії, 40% — яєць і 16% — масла77.
- •Руб.1 До того ж, незважаючи на високу ціну, якість пташиного м’яса, як і ковбаси, була низькою: тушки погано оброблялися й зберігалися.
- •Висновки
Розділ ііі соціальне страхування
Проблема соціального страхування робітників УСРР у добу нової економічної політики до останнього часу істориками спеціально не досліджувалася. В 1920-ті рр. її вивченням займалися теоретики і практики цієї справи — радянські прав- ники та керівники органів соцстраху1. Надалі, відповідно до курсу на заміну соціального страхування соцзабезпеченням, система соцстраху почала розглядатися як буржуазний інститут, тимчасово використаний владою, що не має перспективи розвитку й не заслуговує на дослідження. Вивчення радянської системи соціального страхування було згорнуто. В 1940-1950-ті рр. з’явилися нечисленні публікації, в яких проблема соцстраху висвітлювалася з правової точки зору у порівнянні із зарубіжним законодавством2. У 1960-1980-ті рр. цією проблемою врешті-решт зацікавилися дослідники історії радянського робітничого класу. Але її висвітлення мало фрагментарний характер і скоріше було винятком, аніж правилом. Так, у монографії Г. Діденка, який започаткував вивчення цієї проблеми в хронологічних межах відбудовного періоду, який у радянській історіографії датувався 1921-1925 рр., цитувався ленінський декрет про впровадження соціального страхування у СРСР та наводилися статистичні дані, що мали демонструвати досягнення радянської системи соцстраху в Україні, а саме збільшення кількості страхових кас, розмірів асигнувань на цю справу й чисельності застрахованих3. Аналогічний підхід був властивий і фундаментальним працям з історії УСРР, що з’явилися пізніше.
У сучасній українській історіографії інтерес до історії соціального страхування посилився. Дослідник соціальної політики українських урядів доби української революції 1917-1920 рр. Б.Андрусишин проаналізував витоки радянської системи соцстраху.4 У працях В. Шарпатого, присвячених історії соціального забезпечення в УСРР-УРСР, висвітлено систему пенсійного забезпечення інвалідів праці на початку 1920-х рр.5 З’явилися й спеціальні дослідження з історії радянського соцстраху в Україні, автором яких є О. Мельничук.6 Одночасно з ним цю проблему у більш вузьких тематичних межах, що відповідають темі даного дослідження, а саме на прикладі соціального страхування робітників УСРР у перше десятиріччя радянської влади, почала вивчати авторка даної монографії7.
Зважаючи на стан розробки проблеми у цьому розділі поставлено завдання висвітлити нормативну базу соціального страхування в Україні та показати реальні результати його запровадження.
Соціальна політика уряду УСРР у 1920-1921 рр. відбивала особливості політичної ситуації в Україні. У зв’язку з пізнішим (порівняно з Росією) встановленням радянської влади на її території процес переходу від системи соцстраху, яка формувалася в дорадянський період, до системи соцзабезу, що визначила сутність соціальної політики воєнного комунізму, здійснювався триваліше. З цієї причини вона в УСРР зберігала пережитки соціального страхування. Зокрема в Україні залишалися чинними законодавчі акти щодо соціального страхування найманих працівників на випадок безробіття, а також хвороби, запроваджені в 1917 р. Їх дію підтвердила постанова РНК УСРР від