25 Визначення майбутньої вартості інвестицій

В інвестиційній практиці, як правило, необхідно порівнювати суму грошей, що вкладається в проект з сумою грошей, які інвестор сподівається отримати після завершення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою грошей, яка буде одержана використовують поняття майбутня та теперішня вартість грошей. Майбутня вартість грошей – це та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час, вкладені сьогодні під процент гроші. Розрахунок майбутньої вартості грошей пов’язаний з процесом нарощування (компаундування) початкової суми. Нарощування – це збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до неї суми процентних платежів. Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів: FV = P(1+r)n , де: FV – майбутня вартість грошей ; Р – початкова інвестована сума; r- ставка %, або ставка дохідності; n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти; (1+r)n - множник нарощування. Складний процент – це сума доходу, яку отримає інвестор в результаті інвестування певної суми грошей за умов, що простий процент не сплачується наприкінці кожного періоду, а додається до суми основного вкладу і в наступному періоді також приносить доход.

Процентна ставка використовується не тільки як інструмент нарощування вартості грошових коштів, але і як норма дохідності інвестиційних операцій. Множник нарощування - майбутня вартість однієї грошової одиниці на даний час, інвестованої на певний період під відсоткову ставку.

26 Непрямі інвестиції, як об’єкт реального інвестування, їх сукупність та значення

За характером участі в інвестуванні бувають прямі та не прямі інвестиції.

Непрямі інвестиції – це опосередкована участь у виборі об’єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.

Непрямі портфельні інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками). Не усі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування та подальшого управління ними. У цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів або інвестиційних компаній), а останні розміщують зібрані таким чином інвестиційні кошти на власний розсуд у найбільш ефективні об'єкти інвестування, беруть участь в управлінні ними, а отримані доходи розподіляють серед своїх клієнтів. Портфельна інвестиція передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50% загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій.

27 Характеристика цінних паперів другого порядку

Цінні папери другого порядку (варрант, ф’ючерс, опціон). Варрант – це сертифікат який дає право його власнику купити один вид цінних паперів за фіксованою ціною у визначені строки. Ф’ючерс – це угода за якою одна сторона зобов’язана купити а інша продати цінні папери за певною ціною та певний строк. Опціон – це контракт який вважається не обов’язковим надається право вибору виконання строкової угоди чи ні. До них відносять: - опціони; - свопи; - фючесрні і форвардні контракти. Опціо́н, опціо́нний контра́кт — стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. Своп (фінанси) - є угодою про обмін активів, процентних виплат, процентних ставок або інших характеристик, вказаних в угоді, з метою оптимізації структури капіталу компанії і отримання додаткового доходу. Фючерсний контракт – стандартний документ, що свідчить про зобов’язання однієї сторони продати й іншої сторони купити відповідну кількість базового активу в певний строк у майбутньому з фіксацією ф’ючерса, ціни базового активу сторонами під час укладання контрактів на біржі. Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого Форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту. має право відмовитися від його виконання винятково за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання Ф. к. можуть пред'являтися винятково емітенту такого. Форвардного контракту Продавець Форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця Ф. к. Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації). форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту