40 Венчурне підприємство його особливості. Стан розвитку венчурного підприємства в Україні.

Венчурне підприємництво в Україні. Венчурне підприємництво в Україні стало зароджуватися при переході України на нові організаційно-правові форми підприємницької діяльності в інноваційній сфері та, порівняно з розвинутими країнами, значно поступається у своєму розвитку.

Відповідно до українського законодавства венчурний фонд відноситься до інвестиційних фондів закритого типу. Структура його активів формується без значних обмежень, а вкладниками можуть бути виключно юридичні особи. Активами венчурного фонду управляє компанія з управління активами (управляюча компанія), а відповідальне збереження активів забезпечується спеціальною охоронною компанією.

Венчурним фондам заборонено залучати кошти фізичних осіб, що значно обмежує можливості інститутів спільного інвестування. Враховуючи недостатню обізнаність населення щодо принципів функціонування фінансових інструментів, таке обмеження, можливо, нині є виправданим. Але рано чи пізно повинні бути внесені відповідні зміни в цей закон і венчурні фонди мають стати доступними також для фізичних осіб, що, у свою чергу, значно розширить „аудиторію” венчурного інвестування.

За інвестором постійно зберігається право власності на вкладені ним кошти, що підвищує захищеність його вкладу.

41 Інвестиційний ринок, основні його елементи, ринкова кон’юнктура.

Інвестиційний ринок – це ринок інвестиційних товарів та інвестиційних послуг. Інвестиційний ринок складається з: - ринок об’єктів реального інвестування: 1) ринок прямих капітальних вкладень; 2) ринок об’єктів нерухомості; 3) ринок об’єктів приватизації; 4) ринок інших об’єктів реального інвестування. - ринок інструментів фінансового інвестування: 1) грошовий ринок; 2) фондовий ринок (первинний і вторинний ).

Ступінь активності інвестиційного ринку і співвідношення окремих його елементів визначається шляхом вивчення ринкової кон’юнктури. Для кон’юнктури інвестиційного ринку в цілому і окремих його сегментів характерні 4 стадії: 1) підйом кон’юнктури; 2) кон. бум; 3) послаблення кон. 4) кон. спад.Процес вивчення інвестиційного ринку складається з ряду послідовних етапів: На 1 етапі здійснюється оцінка і прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку. Результат цієї оцінки дозволяє визначити інвестиційний клімат в країні. 2 етап: оцінка і прогнозування інвестиційних галузей і підгалузей. Результат цієї оцінки використовується для галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності. 3 етап: оцінка інвестиційної привабливості регіонів. Результат цієї оцінки використовується для регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності, особливо при реальному інвестуванні. 4 етап: оцінка інвестиційної привабливості окремих підприємств і фірм.

42 Основні учасники ринку цінних паперів, їх характеристика.

В процесі продажу цінних паперів, як правило приймає участь декілька людей (але 2 інвестори також можуть укласти угоду один з одним). Брокер виступає як посередник (агент інвестора, який діє від його імені і за його дорученням) і отримує винагороду у вигляді комісій-х. Співробітники брокерських фірм, як відповідальні за обслуговування індивідуальних інв-в називається адміністративними по рахунках і заявках. Інституціональні інв-ри такі як КБ та інв-ні фонди також мають справу з великими брокерськими фірмами. Крім великих брокерських фірм існують регіон-ні брокерські фірми та брокери з пониженою емісією. Перші в основному займаються угодами в межах тієї чи іншої географ-ї зони, це означає, що ЦП, якими вони торгують мають спец-не відношення до даної географ-ї зони країни. Брокери з пониженою комісією надають обмежений спектр послуг за спец-ю ціною, тобто здійснюють просте виконання заявки інв-ра. Винагорода адміністратора по рахунках як правило визнач-ся в розмірі комісійних, які оплачують його клієнти. Ця сума прямо пропорційна загальному обороту коштів на рахунку інвестора. Відкрити рахунок брокерської фірми досить просто. При звертанні у брокерську фірму інвестору призначають адміністратора по рахунках з підписанням угоди про співпрацю. Після цього зв’язок з адміністратором може здійснюватися по телефону чи поштою. При цьому інвестор подає брокеру фірми інформацію, яка називається специфікацією заявки. Для операцій з звичайними акціями у специф-й заявці інв-р повинен вказати: 1) назва брокерської фірми;2)стосується дана заявка купівлі чи продажу акцій; 3)розмір заявки; 4)максим-й строку заявки; 5)тип заявки. Розміри заявки визначається обсягом купівлі або продажу акцій. Інвестор розміщує заявки на повний лот, неповний лот, або те і інше разом. Повний лот означає, що заявка подана на 100 акцій, або на кратне 100.Неповний лот – заявка на кількість акцій від 1-го до 99-ти. Всі заявки поділ-ся на строкові чи безстрокові. В строкових заявках інвестор повинен вказати час протягом якого ця заявка виконана. Якщо це одноденна заявка, то брокер буде намагатися виконати її лише протягом того дня, коли вона прийшла. Якщо до кінця дня заявка не могла бути виконана, вона анулюються. Якщо строк виконання інвестором не вказувався, брокер буде розглядати як одноденну. Тижнева та місячна заявка втрачає силу в кінці відпов-но того тижня чи місяця коли вони надійшли. Заявки на розсуд дозволяють брокеру самостійно встановити спец-ю тієї чи іншої заявки. Брокеру надається або повна свобода дій, коли він визначає всі специф-ї заявки, або ж обмежена свобода дій коли він визначає ціну виконаня, або сток дії заявки. До безстрокових відноситься також відкриті заявки. Вони дійсні до тих пір поки не будуть виконані або відмінені інв-м. Однак протягом всього строку до виконання заявки брокер може періодично просити інв-ра підтвердити заявку. На відміну від відкритих заявок, існують заявки, які повинні бути негайно виконані. У випадку неможливості їх негайного виконання брокером ці заявки анулюються