49 Внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту, її зміст, значення, методика розрахунку

Одним з найважливіших і найбільш розповсюджених показників оцінки ефективності підприємницького проекту є показник внутрішньої норми прибутковості, що найбільше повно відбиває абсолютну оцінку прибутковості конкретного підприємницького проекту. Його суть полягає в тім, що внутрішня норма прибутковості характеризує величину чистого прибутку, що приходиться на одиницю інвестиційних вкладень, одержаного інвестором у кожнім часовім інтервалі життєвого циклу проекту. Розрахувавши показник внутрішньої норми прибутковості, інвестор сам визначає багато це, чи мало, добре це, чи погано, тому що даний показник відноситься до розряду абсолютних оцінок прибутковості проекту. Якщо інвестор вважає, що такий дохід за кожен квартал життєвого циклу проекту його цілком улаштовує, то він буде такий проект реалізовувати чи включить його в список для конкурсного відбору. Показник внутрішньої норми прибутковості застосовується на багатьох підприємствах і багатьма інвесторами, але особливо важливий цей показник для великих виробництв, для масштабних проектів, при реалізації яких оцінюється їх стратегічність і життєвий цикл, протягом якого проект буде приносити високий дохід.

50 Способи оцінки окупності інвестиційних проектів, їх сутність

Прийняття підприємством рішення про інвестування проекту зумовлюється цілями, які воно ставить перед собою. Ієрархія інвестиційних цілей у порядку зменшення має такий вигляд: - прибутковість інвестиційного заходу, визначена як норма прибутку на інвестиції. Кап вкладення здійснюються лише в тому випадку, якщо прибуток від них сягає визначеного, заздалегідь заданого мінімуму. – ріст підприємства шляхом щорічного збільшення обороту та частки контрольованого ринку. – підтримання високої репутації підприємства серед споживачів та збереження контрольованої частки ринку. – зростання продуктивності праці. – виробництво нової продукції. Весь процес проектування можна розбити на 2 частини: - перед проектні дослідження; - безпосередньо проектування.

В 1 частині здійснюється попередня оцінка кошторису видатків згідно із фін можливостями замовника, вибір найраціональніших технічних та технологічних рішень проекту з метою максимально можливої економії ресурсів. У результаті формується остаточне рішення та виявляються необхідні вихідні дані для розробки попереднього проекту, а також розробляються конкретні рекомендації щодо раціональної організації майбутнього виробництва.

Друга частина передбачає 2 етапи: - попередній проект; - остаточний проект. Попередній проект є найвідповідальнішою частиною. Тут проробляються всі принципові питання будівництва нового об’єкту (від генерального плану до архітектурних та конструкторських рішень), порівняння попереднього кошторису з оцінкою витрат у основних видах будівництва. Розробка попереднього проекту містить: - детальні технічні, технологічні, архітектурні будівельні рішення; - обсяг буд робіт у натуральних показниках за видами робіт; - номенклатуру та обсяги необхідних буд матеріалів, конструкцій, обладнання; - детальну пояснювальну записку; - креслення основних рівнів та фасадів; - плани та схеми фундаменту, несучих конструкцій; - розміщення основного обладнання та комунікацій.

Після схвалення попереднього проекту замовником починається стадія опрацювання остаточного проекту шляхом розробки робочих креслень, організації буд робіт та укладання остаточного кошторису проекту. Початковою і-цією для розробки проекту є інформація про; - попит на товар; - виробнича інформація; - фінансова інформація.