- •Валеологія як комплексна дисципліна про здоров’я людини, її предмет та завдання.
- •Валеологічна культура вчителя як невід’ємний елемент професійно-педагогічної культури та передумова його адаптації до гуманістичної навчально-виховного процесу.
- •Законодавча та нормативно-правова база України як підстава для реалізації прав дитини на життя і здоров’я.
- •Валефілософія як наука про філософське осмислення здоров’я та здорового способу життя.
- •Поняття про здоров’я, його інтегративний зміст. Здоров’я як основна життєва цінність. Складники та критерії здоров’я.
- •Індивідуальне та суспільне здоров’я.
- •Здоров’я і хвороба. Донозологічний, або пограничний стан між здоров’ям і хворобою.
- •Фактори, що визначають здоров’я.
- •Основні шляхи формування індивідуального здоров’я, поняття про здоровий спосіб життя.
- •Сучасний стан здоров’я населення України, негативні та позитивні тенденції.
- •Демографічна криза в Україні, шляхи її подолання. Здоров’я дітей і підлітків як основа збереження генофонду населення України.
- •Адаптивна, реактивна і резистентна здатність організму людини як фізіологічний механізм і умова виживання в процесі підсилення впливу негативних чинників довкілля.
- •Поняття про біологічні ритми людини. Ендогенні та екзогенні біоритми. Явище десинхронозу.
- •Формування культури здоров’я як соціальна, особистісна та педагогічна проблема.
- •Поняття про валеологічний моніторинг та валеодіагностику, їх мета та основні завдання.
- •Поняття про фізичне здоров’я. Основні антропометричні показники.
- •Рухова активність і здоров’я. Недостатній рівень рухової активності - гіподинамія як фактор ризику.
- •Види порушень постави та склепіння стопи, їх профілактика.
- •Фізична культура як профілактика розвитку гіподинамічного синдрому.
- •Необхідний рівень фізичного навантаження, його критерії. Добова норма рухової активності дітей різного віку. Формування та корекція осанки учнів.
- •Поняття про акселерацію та ретардацію.
- •Основні методи тестування фізичного здоров’я школярів.
- •Валеологічні аспекти роботи з комп’ютером.
- •Загартування, його принципи, умови і правила. Види загартування.
- •Повітряні та водні процедури, їх значення, оздоровче значення та техніка виконання.
- •Харчування і здоров’я. Критерії раціонального харчування. Поняття про дієти.
- •Незбалансоване харчування як причина порушень обміну речовин.
- •Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання.
- •Основні причини виникнення та профілактика захворювань зубів. Гігєна ротової порожнини.
- •Екологічні проблеми харчування людини (хімічне, радіаційне та бактеріальне забруднення продуктів харчування та питної води) та основні шляхи їх подолання.
- •Особиста гігієна та її значення.
- •Попередження порушень гостроти зору. Короткозорість та далекозорість, їх профілактика.
- •Вплив на серцево-судинну систему гіподинамії, нераціонального харчування, стресів та шкідливих звичок. Шляхи подолання їхнього впливу.
- •Валеологічні аспекти і засоби активного довголіття.
- •Долікарська діагностика та невідкладна допомога при загрозливих для життя станах. Склад шкільної та туристичної аптечки. Основні лікарські засоби.
- •Травми грудної клітки і живота (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Епілептичний напад (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Класифікація кровотеч. Небезпека крововтрати. Способи тимчасової зупинки кровотеч.
- •Потрапляння сторонніх тіл в око, зовнішній слуховий прохід (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи (ознаки та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Гострі отруєння (причини та шляхи потрапляння токсичних речовин в організм, ознаки, можливі ускладнення та основні принципи невідкладної долікарської допомоги).
- •Нетравматичні кровотечі: носова, легенева, шлункова, кишкова, маткова (ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Заходи невідкладної долікарської допомоги при укусах отруйних тварин.
- •Травми голови (види, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної допомоги).
- •Біль в ділянці серця (причини, характер болю, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Зомління (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Діабет. Причини захворювання, основні ознаки, ускладнення. Гіперглікемічний та гіпоглікемічний стани. Заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Артеріальний тиск (визначення, прилади для вимірювання, оцінка показників, нормативи для людей різного віку).
- •Втоплення (основні причини та заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Найбільш поширені травми кінцівок (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Сонячний та тепловий удари (причини, ознаки, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Опіки (види, можливі ускладнення, заходи невідкладної долікарської допомоги).
- •Роль вчителя у профілактиці нещасних випадків у дітей і підлітків. Профілактика дитячого травматизму.
- •Поняття психічного здоров’я і проблеми його комплексного вивчення. Фізіологічні основи психічної діяльності. Взаємовплив біологічного і соціального у психічному розвитку індивіда.
- •Що таке інформаційне перевантаження і чим вона небезпечна?
- •Фізіологічні зміни в організмі у відповідь на дію стресорів
- •Саморегуляція, її види та аспекти. Психогігієна. Роль загальнозміцнюючих заходів у формуванні психічного здоров’я. Сучасні методи психоемоційного розвантаження.
- •Психоемоційна перенапруга. Неврози, їх види та корекція. Зняття психоемоційної перенапруги.
- •Валеологічні аспекти подолання конфліктних ситуацій.
- •Оптимальний режим дня. Значення режиму для здоров’я. Основні шляхи раціональної організації праці і відпочинку школяра.
- •Поняття про соціальне здоров’я. Залежність соціального здоров’я від умов життя людини в суспільстві.
- •Загальна характеристика заразних хвороб, що набули соціального значення, досягнення сучасної медицини в боротьбі з ними. Значення санітарного просвітництва серед населення.
- •Особливості інфекційних хвороб. Інфекційний процес, його періоди. Поняття епідемії та пандемії. Основні групи інфекційних хвороб.
- •Поняття про вакцини та сироватки, особливості їх застосування.
- •Кишкові інфекції. Харчові токсикоінфекції (сальмонельоз, ботулізм), холера, дизентерія. Особливості розповсюдження кишкових інфекцій та профілактичні заходи.
- •Поняття про висипний тиф та малярію.
- •Інфекційні захворювання шкіри. Грибкові захворювання шкіри та її похідних.
- •Паразитарні хвороби. Короста, педикульоз та їх профілактика. Гельмінтози та заходи щодо обмеження їх розповсюдження.
- •Поняття про духовне здоров’я. Сенс життя. Світогляд, ціннісні орієнтації та ідеали особистості, їх вплив на здоров’я. Духовна криза як фактор зниження рівня здоров’я населення України.
- •Механізм дії наркотичних речовин на організм та формування наркозалежності. Основні групи наркотичних речовин – алкоголь, тютюн, наркотики.
- •Наркомани як група ризику щодо захворювання па снід. Шляхи подолання розповсюдження віл серед ін’єкційних наркоманів.
- •Способи раннього виявлення наркотизації. Превентивна просвітницька робота з молоддю як основна форма профілактики вживання наркотичних речовин.
- •Статеве і репродуктивне здоров’я людини. Стан проблеми в Україні.
- •Охорона здоров’я матері і дитини в Україні: сучасний стан проблеми та основні тенденції.
- •Гігієна дітей і підлітків як наука. Основні завдання шкільної гігієни.
- •Психолого-педагогічні засади статевого виховання дітей та підлітків.
- •Вплив навчального процесу на здоров’я учнів. “Шкільний стрес” (дидактогенія) як один з основних чинників погіршення здоров’я учнів.
- •Поняття про здоров’язбережувальне освітнє середовище. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів у навчально-виховному процесі.
- •Попередження “професійного вигорання” учителя. Культура здоров’я вчителя.
- •Здоров’язбережувальні педагогічні технології. Досвід видатних педагогів щодо питань збереження здоров’я учнів.
- •Методика викладання валеології як наука, її предмет та завдання.
- •Принципи та методи викладання валеології.
- •Методи педагогічного дослідження у викладанні валеології.
- •Основні форми і методи валеологічної освіти та виховання.
- •Психолого-педагогічні підходи до фзвп (формування, зміцнення, відтворення та передачі здоров’я нащадкам).
Екологічні проблеми харчування людини (хімічне, радіаційне та бактеріальне забруднення продуктів харчування та питної води) та основні шляхи їх подолання.
Харчування і здоров'я.
Якість харчування безпосередньо пов'язано із здоров'ям людини і його імунітетом.
Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки в профілактиці, але і в лікуванні багатьох захворювань. Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі в потрібному йому кількості.
Неправильне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин, ураження серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем, різко знижується працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.
У натуральних продуктах багато біологічно активні речовини виявляються у рівних, а іноді і в більш високих концентраціях, ніж в застосовуваних лікарських засобах. Ось чому з найдавніших часів багато продуктів, в першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.
Багато продуктів харчування надають бактерицидні дії, пригнічуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сік граната пригнічує ріст сальмонел, сік журавлини активний відносно різних кишкових, гнильних та інших мікроорганізмів. Всім відомі антимікробні властивості цибулі, часнику та інших продуктів. Тому сьогодні в світі гостро постало питання про екологічну чистоту їжі.
Нітрати і нітрити.
Нітрати - це солі азотної кислоти, з якими в рослини з грунту надходить азот - необхідний елемент для синтезу білків, амінокислот, хлорофілу й інших органічних сполук.
Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тварин організмів сполук, наприклад білків. У рослини азот надходить з грунту, а потім через продовольчі та кормові культури потрапляє в організми тварин і людини. Зараз сільськогосподарські культури мало не повністю отримують мінеральний азот з хімічних добрив, тому що деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом грунтів. Однак на відміну від органічних добрив у хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах поживних речовин.
Значить, не виходить і "гармонійного" харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їх зростання. У результаті відбувається надлишкове азотне живлення рослин і внаслідок цього накопичення в ньому нітратів
Генномодифіковані продукти.
До основних ризиків промислового обробітку ГМ-культур відносяться:
-Управління перенесенням генів з ГМ-культур у сорту традиційної селекції;
-Управління практично неконтрольованим поширенням ГМ-культур за межі --- дозволених для їх посівів площ;
-Правильні оцінка та планування ротації ГМ-культур;
-Контроль біологічної повноцінності та безпеки врожаю ГМ-культур;
-Міжтериторіальні і міждержавні потоки насіння ГМ-культур
У сортах, створюваних традиційними методами, створювана стійкість співвідноситься з іншими її типами і, відповідно, може регулюватися. У разі ГМ - культур це неможливо. Ця небезпека може виявитися дуже великий при створенні сортів ГМ-культур, високо стійких до однієї хвороби. При домінуванні в агроценозах вони будуть створювати сильний тиск відбору на користь штамів патогенів, що долають стійкість.
Радіоактивне забруднення.
У Російському державному медико-дозиметричному відомстві зафіксовано майже півмільйона людей, зазнали радіаційного впливу внаслідок катастрофи на ЧАЕС.
Зростає число випадків раку щитовидної залози серед населення забруднених територій. Причиною могло стати опромінення щитовидної залози дітей і дорослих внаслідок йодовая удару. Який був найбільш інтенсивний в Брянської, Орловської, Калузької і Тульської областях. Близько 1000 осіб піддаються додаткового опромінення в дозах понад 1 мЗв / рік.
Радіоактивного забруднення після аварії в Росії зазнали 2.955.000 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 171.000 га - з щільністю 15 Кі / км 2 і вище.
Скорочення обсягів спеціальних агрозаходів у 1993-1994 роках викликало підвищення вміст радіоактивного цезію в рослинницької продукції та кормах.
У Новозибківська районі, наприклад, рівень забруднення сіна і кормів у 1994 в порівнянні з 1992 роком зріс у середньому в 1.5 рази.
Найбільш гігієнічно значимим на обстежених територіях, як вже зазначалося, є радіоцезій - довгоживучий РН, період напіврозпаду, якого складає 30 років. Оскільки ефективний період напіввиведення 137 Cs дорівнює в середньому 70 діб, його зміст в організмі практично повністю визначається надходження аліментарним шляхом і, отже, накопичення даного ізотопу залежить від рівня забрудненості їм продуктів харчування.
Аналіз результатів виявив певну залежність між вмістом в продуктах 137 Cs, місцем їх виробництва і щільністю забруднення території. Більша кількість радіоцезію виявлялося в продуктах харчування, вироблених в приватному секторі (м'ясо, молоко, овочі) і в дикорослих плодах (ягоди, гриби), яке при високій щільності забруднення нерідко перевищувало встановлені в 1988 році тимчасові допустимі рівні (ВДУ - 88).
