31. Екологічні проблеми харчування людини (хімічне, радіаційне та бактеріальне забруднення продуктів харчування та питної води) та основні шляхи їх подолання.

Харчування і здоров'я.

Якість харчування безпосередньо пов'язано із здоров'ям людини і його імунітетом.

Харчовий фактор відіграє важливу роль не тільки в профілактиці, але і в лікуванні багатьох захворювань. Для нормального росту, розвитку і підтримки життєдіяльності організму необхідні білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі в потрібному йому кількості.

Неправильне харчування є однією з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань, захворювань органів травлення, хвороб, пов'язаних з порушенням обміну речовин, ураження серцево-судинної, дихальної, травної та інших систем, різко знижується працездатність і стійкість до захворювань, що скорочує тривалість життя в середньому на 8-10 років.

У натуральних продуктах багато біологічно активні речовини виявляються у рівних, а іноді і в більш високих концентраціях, ніж в застосовуваних лікарських засобах. Ось чому з найдавніших часів багато продуктів, в першу чергу овочі, фрукти, насіння, зелень, застосовують при лікуванні різних хвороб.

Багато продуктів харчування надають бактерицидні дії, пригнічуючи ріст і розвиток різних мікроорганізмів. Так, яблучний сік затримує розвиток стафілокока, сік граната пригнічує ріст сальмонел, сік журавлини активний відносно різних кишкових, гнильних та інших мікроорганізмів. Всім відомі антимікробні властивості цибулі, часнику та інших продуктів. Тому сьогодні в світі гостро постало питання про екологічну чистоту їжі.

Нітрати і нітрити.

Нітрати - це солі азотної кислоти, з якими в рослини з грунту надходить азот - необхідний елемент для синтезу білків, амінокислот, хлорофілу й інших органічних сполук.

Азот - складова частина життєво важливих для рослин, а також для тварин організмів сполук, наприклад білків. У рослини азот надходить з грунту, а потім через продовольчі та кормові культури потрапляє в організми тварин і людини. Зараз сільськогосподарські культури мало не повністю отримують мінеральний азот з хімічних добрив, тому що деяких органічних добрив не вистачає для збіднених азотом грунтів. Однак на відміну від органічних добрив у хімічних добривах не відбувається вільного виділення в природних умовах поживних речовин.

Значить, не виходить і "гармонійного" харчування сільськогосподарських культур, що задовольняє вимоги їх зростання. У результаті відбувається надлишкове азотне живлення рослин і внаслідок цього накопичення в ньому нітратів

Генномодифіковані продукти.

До основних ризиків промислового обробітку ГМ-культур відносяться:

-Управління перенесенням генів з ГМ-культур у сорту традиційної селекції;

-Управління практично неконтрольованим поширенням ГМ-культур за межі --- дозволених для їх посівів площ;

-Правильні оцінка та планування ротації ГМ-культур;

-Контроль біологічної повноцінності та безпеки врожаю ГМ-культур;

-Міжтериторіальні і міждержавні потоки насіння ГМ-культур

У сортах, створюваних традиційними методами, створювана стійкість співвідноситься з іншими її типами і, відповідно, може регулюватися. У разі ГМ - культур це неможливо. Ця небезпека може виявитися дуже великий при створенні сортів ГМ-культур, високо стійких до однієї хвороби. При домінуванні в агроценозах вони будуть створювати сильний тиск відбору на користь штамів патогенів, що долають стійкість.

Радіоактивне забруднення.

У Російському державному медико-дозиметричному відомстві зафіксовано майже півмільйона людей, зазнали радіаційного впливу внаслідок катастрофи на ЧАЕС.

Зростає число випадків раку щитовидної залози серед населення забруднених територій. Причиною могло стати опромінення щитовидної залози дітей і дорослих внаслідок йодовая удару. Який був найбільш інтенсивний в Брянської, Орловської, Калузької і Тульської областях. Близько 1000 осіб піддаються додаткового опромінення в дозах понад 1 мЗв / рік.

Радіоактивного забруднення після аварії в Росії зазнали 2.955.000 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 171.000 га - з щільністю 15 Кі / км 2 і вище.

Скорочення обсягів спеціальних агрозаходів у 1993-1994 роках викликало підвищення вміст радіоактивного цезію в рослинницької продукції та кормах.

У Новозибківська районі, наприклад, рівень забруднення сіна і кормів у 1994 в порівнянні з 1992 роком зріс у середньому в 1.5 рази.

Найбільш гігієнічно значимим на обстежених територіях, як вже зазначалося, є радіоцезій - довгоживучий РН, період напіврозпаду, якого складає 30 років. Оскільки ефективний період напіввиведення 137 Cs дорівнює в середньому 70 діб, його зміст в організмі практично повністю визначається надходження аліментарним шляхом і, отже, накопичення даного ізотопу залежить від рівня забрудненості їм продуктів харчування.

Аналіз результатів виявив певну залежність між вмістом в продуктах 137 Cs, місцем їх виробництва і щільністю забруднення території. Більша кількість радіоцезію виявлялося в продуктах харчування, вироблених в приватному секторі (м'ясо, молоко, овочі) і в дикорослих плодах (ягоди, гриби), яке при високій щільності забруднення нерідко перевищувало встановлені в 1988 році тимчасові допустимі рівні (ВДУ - 88).