21. Поняття та форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах.

Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.

Виділяють декілька форм протекціонізму: селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів; галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства; колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання; прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.

Рівні регулювання:

1) фірмовий (корпоративний);

2) національний;

3) міжнаціональний, міждержавний: преференційний торговельний режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни; дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн. Дискримінаційні заходи стосуються майже всіх інструментів регулювання торговельно-економічних відносин і можуть реалізовуватися через реторсії та репресалії.

Реторсії — обмежувальні заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій. Репресалії — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої. Сукупність реторсій і репресалій у двосторонніх торговельних відносинах призводить до ситуації «торговельної війни» між країнами;

4) наднаціональний рівень; 5) глобальний.

22. Митний тариф, його функції та види.

Митний тариф - інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком; конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

Класифікація митного тарифу:

1) За об’єктом:

- транзитний тариф – використовується по відношенню до товарів, які проходять через дану країну

- імпортний тариф – використовується при ввезенні товару, з метою захисту внутрішнього ринку від іноземного конкурента;

- експортний тариф – використовується при вивозі товару з метою захисту внутрішнього ринку, від утворення а ньому дефіциту товарів, які експортуються;

2) За типами ставок:

- постійні – митний тариф, ставка якого встановлена органами державної влади і не може змінюватися;

- змінні – митний тариф, що змінюється при зміні рівня ставок або рівня внутрішньої ціни, або рівня державних субсидій (наприклад, використовує ЄС на с/г продукцію).

Функції:

1.Митний тариф, як податок на товари, котрі ввозяться та вивозяться, виконує фіскальну функцію. Митні доходи - являються однією із статей доходної частини бюджету держави.

2. Митний тариф, як інструмент торговельної політики, а також державного регулювання виконує захисну, протекціоністську функцію.

3.За допомогою митних тарифів держава надає національну підтримку товаровиробникам та відповідним галузям виробництва.

4.Митний тариф встановлений в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, він створює ширші можливості для імпорту товарів а до того ж, виконує стимулюючу функцію .

5.Митний тариф може виконувати стабілізуючу функцію, в свою чергу вирівнюючи умови конкуренції для вітчизняних та іноземних виробників при цьому не створюючи переваг ні для одної з сторін.

6.Митний тариф являється предметом переговорів для отримання торговельних преференцій, пільгових кредитів та ін. Роль мита у економічному контексті полягає в створенні вартісного бар’єра, завдяки якому підвищується ціна на товари, незалежно від застосованого раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також стимулюється державний розвиток окремих галузей економіки чи підприємств та надходження коштів до державного бюджету країни.