87.Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції

Міжнародна економічна інтеграція – це:

якісно новий етап розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств;

відносини, що будуються на відсутності будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік. У такому плані міжнародна економічна інтеграція розглядається як найвищий рівень розвитку МЕВ;

процес, що проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.

Характерні риси міжнародної економічної інтеграції

1) зміна завдань та цілей економічної взаємодії держав, формування міжнародного економічного комплексу;

2) спільне вирішення соціально-економічних проблем у подоланні проблеми обмежених ресурсів;

3) виникає потреба у колективному регулюванні відтворювальних процесів, пошуку нових інтеграційних форм та методів управління економічною взаємодією;

Міжнародна економічна інтеграція має декілька рівнів свого розвитку:

І. Мікроінтеграційний рівень – це рівень, на якому обов’язковою умовою є створення наднаціональним органів, яким віддається право прийняття рішення та частина суверенітету; утворення умов інтеграційних процесів державними структурами; безпосередньою участю державних підприємств та організацій у міжнародному економічному співробітництві (ЄС, СНД);

ІІ. Макроінтеграційний рівень – це рівень, на якому відбувається розгортанні інтеграційних процесів через активізацію міграції капіталу та спеціалізації й кооперації компаній. Основною рушійною силою регіоналізації тут стали не держави, а ТНК (НАФТА, АТЕС)

Мікроінтеграція формується шляхом:

2.1) горизонтальна інтеграція виникає при злитті фірм, які виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу й отримання при цьому додаткового прибутку, і супроводжується виробництвом за кордоном товарів, аналогічних тим, що виробляються в країні базування (Chrisler, General Motors, Volkswagen, Toyota, Honda);

2.2) вертикальна інтеграція передбачає об'єднання фірм, які функціонують у різних виробничих циклах (Exoon, Mobil, Texaco). Розрізняють три форми вертикальної інтеграції:

• інтеграція «вниз» (наприклад, приєднання заводу-виробника сировини чи напівфабрикатів до компанії, яка веде головне виробництво);

• виробнича інтеграція «вгору» (наприклад, придбання сталеплавильною компанією заводу, що виробляє металоконструкції);

• невиробнича інтеграція «вгору», що включає сферу розподілу.

88 Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика

1. Преференційні угоди – зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або декілька країн зменшують взаємні тарифи з імпорту товарів, зберігаючи рівень тарифів в торгівлі з іншими країнами;

2. Зона вільної торгівлі – зона, де діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при їх збереженні в торгівлі з іншими країнами;

3. Митний союз - це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу;

4. Спільний ринок – ринок, де ліквідуються будь-які обмеження на переміщення товарів, послуг, а також виробничих факторів – капіталу і робочої сили

5. Економічний союз доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики;

6. Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти;

7. Політичний союз – створення єдиної політичної системи.

8. Континентальна інтеграція – розширення інтеграційного об'єднання до меж континенту

9. Міжконтинентальна інтеграція – створення зони вільної торгівлі між двома і більше інтеграційними об'єднаннями, які знаходяться на різних континентах

10. Глобальна інтеграція – створення єдиного інтеграційного об'єднання на основі світової тріади