55. Роль єбрр у кредитуванні національних економік

Угоду про створення ЄБРР було підписано 29 травня 1990 р.

Здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, інвестуючи кошти в нові виробництва і в діючі фірми.

Найбільші частки в капіталі Банку мають США - 10%; Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія - по 8,5 %. Частка України в статутному капіталі ЄБРР - 0,8 %, Росії – 4%.

Термін повернення кредиту становить 5-10 років в залежності від умов проекту.

Цілі ЄБРР

1. Підтримка економічного розвитку і реконструкції країн Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;

2. Підтримка країн в проведенні структурних економічних реформ з метою інтеграції їхніх економік у світову економіку;

3. Сприяння інвестиціям у виробництво (до 60% коштів), а також у сферу послуг і фінансового сектору та пов’язану з ним інфраструктуру (40% коштів);

4. Стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів, надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і реалізації проектів;

5. Фінансування приватних підприємств, а також підприємств, що приватизуються і роблять внесок у розвиток приватного сектору;

6. Сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі;

7. Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору.

Банк фінансує різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу.

ЄБРР здійснює такі види фінансування: кредити для комерційних підприємств; кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури; інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії.

Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн. дол. США, максимальна ставка відсотку – 16-18% річних.

На сьогодні є 30 країн, в яких здійснюються операції ЄБРР: Угорщина, Литва, Латвія, Польща Албанія, Болгарія, Боснія та Герцеговина Казахстан, Киргизія, Таджикистан і т.д. За даними річного звіту ЄБРР за 1991- 2009 роки найбільша частка асигнувань припадає на держави Центральної Європи та Балтії (13 319 млн. євро)

ЄБРР є найбільшим інвестором в Україні. Загальна кількість проектів профінансована ЄБРР становить 184 проекти, на загальну суму 7.964.9 млн євро. Етап співпраці з ЄБРР 2011 року характеризується позитивною динамікою. З початку 2011 року було оголошено про початок Програми фінансування альтернативної енергетики, також розробляється нова стратегія ЄБРР в Україні на період 2011-2014 рр

56. Види та умови кредитування мвф

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р., а розпочав працювати з 1947 р. Має статус спеціалізованого закладу ООН. Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Кредити надаються у формі продажу іноземної валюти за національну, а погашають їх, викуповуючи національну валюту за іноземну.

МВФ надає кредити декількох видів:

1. Резервні кредити (“стенд-бай”) – для стабілізації платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий або циклічний характер, в межах одного-двох років з можливим його продовженням до 4-5 років, за середньою ставкою 3,25%.

2. Розширене кредитування (ЕФФ) – для підтримки середньострокових програм (3-4 роки) подолання труднощів платіжного балансу, причиною яких є макроекономічні та структурні проблеми, звичайно за ставкою 4,5% річних.

3. Компенсаційні та надзвичайні кредити (ССФФ) – для компенсації скорочення експортного виторгу за незалежними від країни-позичальника причинами (на 3-5 років). Викуп національної валюти здійснюється у строк до 5 років, звичайно - на умовах 3,25% річних.

4. Фінансування системних перетворень (СТФ) – цей механізм запроваджений у 1993-1995 рр. для країн з перехідною економікою, які мали значні проблеми з платіжним балансом внаслідок переходу від торгівлі на базу неринкових цін до торгівлі на ринковій основі.

5. Стабілізаційний (“буферний”) кредит (БСФФ) – для фінансування запасів сировини в звязку з несприятливою конюнктурою на світових ринках (на 3-5 років). Починаючи з 1984 р. цей механізм не використовувався.

6. Фінансування структурної перебудови (САФ) – для надання пільгової допомоги найменш забезпеченим країнам-членам Фонду. Сума, яка може бути надана країні, становить не більше 50% квоти з річними лімітами 15, 20 та 15% для першого, другого та третього року відповідно. Кредити надаються за 0,5% річних на строк до 10 років.

7. Розширене фінансування (ЕСАФ) – для структурної перебудови зовнішніх розрахунків, якщо наявні серйозні порушення платіжного балансу (до 3 років), відсоткова ставка 0,5%.

Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки. Країни-члени зобовязані надавати МВФ інформацію про офіційні запаси золота і валютні резерви, стан економіки, платіжний баланс, іноземні інвестиції та грошовий обіг тощо. Умови стабілізаційної програми МВФ включають 4 компоненти:

1. відміна або лібералізація валютного та імпортного контролю;

2. зниження обмінного курсу місцевої валюти;

3. жорстка внутрішня антиінфляційна програма (контроль за кредитами банків, за видатками державного бюджету, за дефіцитом державного бюджету, за ростом заробітної плати, зняття контролю за цінами);

4. стимулювання іноземних інвестицій і відкриття економіки країни світовому господарству.