- •1. Поняття та зміст управлінської діяльності.
- •2. Поняття та зміст державного управління.
- •3. Поняття принципів державного управління, їх система.
- •4. Метод адміністративно-правового регулювання.
- •5,6. Предмет адміністративного права. Поняття та зміст.
- •7. Поняття джерела адміністративного права.
- •8. Адміністративне право як наука і як галузь права.
- •9. Поняття норми адміністративного права, її особливості.
- •12. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі і за колом осіб.
- •13. Поняття адміністративно-правових відносин та їх особливості
- •10. Зміст імперативного характеру адміністративно-правових норм.
- •15. Правовий статус Секретаріату Президента України.
- •16. Поняття органу державного управління та органу виконавчої влади.
- •18. Система органів виконавчої влади.
- •19. Акти, які регулюють діяльність окремих органів виконавчої влади та статус державних службовців.
- •20. Поняття державної служби.
- •25. Види державних службовців.
- •29. Поняття, зміст та ознаки патронатної служби.
- •Відсторонення: зміст, строки. Службове розслідування
- •Особливості відповідальності державних службовців, які встановленні зу „Про боротьбу з корупцією”.
- •Поняття і види об'єднань громадян та їх ознаки
- •Порядок легалізації об'єднань громадян.
- •Правовий статус релігійних організацій.
- •Складові системи місцевого самоврядування.
- •Порядок формування та взаємодії органів місцевого самоврядування.
- •Поняття адміністративно-правового статусу громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземних громадян.
- •41. Статус біженця.
- •44. Поняття форми державного управління.
- •45. Поняття методів державного управління.
- •Адміністративний метод державного управління.
- •Переконання і примус у державному управління.
- •Види актів державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •Підстави зміни, припинення і скасування актів державного управління.
- •53. Поняття і види дефектних актів управління.
- •Поняття та зміст адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного правопорушення.
- •63. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •Пом'якшуючі вину обставини.
- •Інститут звільнення від адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного процесу.
- •Принципи адміністративного процесу.
- •Суб'єкти адміністративного процесу.
- •Види проваджень.
- •Контроль в управлінні. Мета та завдання контролю. Види.
- •Відмінність контролю від нагляду.
Порядок легалізації об'єднань громадян.
Легалізація є функцією виконавчої влади і здійснюється чітко зафіксованими у законодавстві органами (легалізуючими органами):Міністерство юстиції;Місцеві органи державної виконавчої влади;Виконкоми сільських, селищних, міських рад.
Політичні партії та міжнародні громадські організації легалізуються тільки шляхом реєстрації в Міністерстві юстиції . Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підписами не менше однієї тисячі громадян України, що мають виборче право.
Внаслідок легалізації шляхом реєстрації об’єднання набуває статусу юридичної особи. Порядок легалізації (реєстрації чи повідомлення про заснування ) регламентований Законом “ Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 року та Положенням “ Про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26 лютого 1993 року.
Реєстрації підлягає символіка об’єднань громадян . Її порядок визначається Кабінетом Міністрів.
Для реєстрації об’єднання громадян його засновники подають заяву. Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України , які мають виборче право. До заяви додаються : статут( положення), протокол установчого з’їзду ( конференції) або загальних зборів, відомості установчого з’їзду, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору.
Політичні партії подають також свої програмні документи. Заява про реєстрацію розглядається у двомісячний строк з дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію , проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ні подаються письмово в 10-денний строк.
Про зміни , що сталися в статутних документах , об’єднання громадян повідомляє в 5-денний строк у реєструючий орган.
У реєстрації об’єднанню громадян може бути відмовлено , якщо його статутні документи або інші документи, подані для реєстрації об’єднання , суперечать законодавству України. Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржене у судовому порядку. Про відмову у реєстрації об’єднання громадян реєструючий орган повідомляє у засобах масової інформації.
Для здійснення цілей і завдань , визначених у статутних документах , зареєстровані об’єднання громадян користуються правом:
виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнових і немайнових прав;
представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах;
брати участь у політичній діяльності , проводити масові заходи;
ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян , надавати допомогу в їх створенні;
створювати установи та організації;
одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей та завдань;
вносити пропозиції до органів влади і управління ;
розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі, засновувати засоби масової інформації.
У порядку , передбаченому законодавством , політичні партії також мають право:
брати участь у виробленні державної політики;
брати участь у формуванні органів влади, представництва в їх складі;
доступу під час виборчої кампанії до державних засобів масової інформації.
Об’єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно , необхідне для здіснення його статутної діяльності.
