- •1. Поняття та зміст управлінської діяльності.
- •2. Поняття та зміст державного управління.
- •3. Поняття принципів державного управління, їх система.
- •4. Метод адміністративно-правового регулювання.
- •5,6. Предмет адміністративного права. Поняття та зміст.
- •7. Поняття джерела адміністративного права.
- •8. Адміністративне право як наука і як галузь права.
- •9. Поняття норми адміністративного права, її особливості.
- •12. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі і за колом осіб.
- •13. Поняття адміністративно-правових відносин та їх особливості
- •10. Зміст імперативного характеру адміністративно-правових норм.
- •15. Правовий статус Секретаріату Президента України.
- •16. Поняття органу державного управління та органу виконавчої влади.
- •18. Система органів виконавчої влади.
- •19. Акти, які регулюють діяльність окремих органів виконавчої влади та статус державних службовців.
- •20. Поняття державної служби.
- •25. Види державних службовців.
- •29. Поняття, зміст та ознаки патронатної служби.
- •Відсторонення: зміст, строки. Службове розслідування
- •Особливості відповідальності державних службовців, які встановленні зу „Про боротьбу з корупцією”.
- •Поняття і види об'єднань громадян та їх ознаки
- •Порядок легалізації об'єднань громадян.
- •Правовий статус релігійних організацій.
- •Складові системи місцевого самоврядування.
- •Порядок формування та взаємодії органів місцевого самоврядування.
- •Поняття адміністративно-правового статусу громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземних громадян.
- •41. Статус біженця.
- •44. Поняття форми державного управління.
- •45. Поняття методів державного управління.
- •Адміністративний метод державного управління.
- •Переконання і примус у державному управління.
- •Види актів державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •Підстави зміни, припинення і скасування актів державного управління.
- •53. Поняття і види дефектних актів управління.
- •Поняття та зміст адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного правопорушення.
- •63. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •Пом'якшуючі вину обставини.
- •Інститут звільнення від адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного процесу.
- •Принципи адміністративного процесу.
- •Суб'єкти адміністративного процесу.
- •Види проваджень.
- •Контроль в управлінні. Мета та завдання контролю. Види.
- •Відмінність контролю від нагляду.
15. Правовий статус Секретаріату Президента України.
. З метою належного організаційного, правового, консультативного, інформаційного, експертно-аналітичного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення виконання главою держави конституційних повноважень, відповідно до КУ указом ПУ „Питання Секретаріаату ПУ” 27.01.2005 було створено Секретаріат ПУ.Секретаріат ПУ є постійно діючим органом, що утворюється ПУ відповідно до ст 106 Конституції України для здійснення його повноважень. Секретаріат у своїй діяльності керується КУ, законами У, актами ПУ та КМУ. Основним завданням Секретаріату є забезпечення виконання Президентом його конституційних обов'язків та повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості. Для виконання основного завдання Секретаріат здійснює організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та інші види забезпечення ефективної реалізації Президентом України визначених КУ повноважень Глави держави. Секретаріат координує роботу з підготовки, розстановки, підвищення кваліфікації та оцінки кадрів центральних та місцевих органів державної влади, які призначаються та звільняються ПУ. Секретаріат у процесі виконання покладених на нього завдань відстоює позиції ПУ у взаємодії з ВРУ, КМУ, КСУ , правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями. До складу Секретаріату входять: Державний секретар України, Перший помічник Президента України, перші заступники Державного секретаря України, заступники Державного секретаря України; Кабінет ПУ, Прес-секретар ПУ; Групи радників та наукових консультантів ПУ; Постійний представник ПУ у ВРУ, Постійний представник ПУ у КМУ, у КСУ, на ЧАЕС та інші постійні представники ПУ.та інші структурні підрозділи. Гранична чисельність працівників Секретаріату ПУ становить 565 штатних одиниць. Державний секретар України призначається на посаду і звільняються з посад Президентом України. Державний секретар України: здійснює загальне керівництво Секретаріатом, координує діяльність усіх його структурних підрозділів, представляє за дорученням ПУ Секретаріат у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями, організовує та контролює виконання доручень ПУ тощо. Секретаріат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
16. Поняття органу державного управління та органу виконавчої влади.
Орган державного управління – структура, яка реалізує управлінські функції держави. Орган виконавчої влади – це носій державної виконавчої влади, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління і має юридичний статус органу державної виконавчої влади. Звідси випливає, що органи вик влади водночас є органами державного управління. Проте не всі органи державного управління є органами виконавчої влади. Сьогодні найбільш чітким критерієм їх розмежування є нормативне закріплення статусу органів вик влади за останніми. Так, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації у відповідних документах визнані як органи виконавчої влади. Однак цього не можна сказати про адміністрації державних підприємств, установ і організацій. Вони є лише органами державного управління. Таким чином, можна стверджувати, що органом виконавчої влади є орган державного управління, офіційно визнаний органом виконавчої влади.
Класифікація органів виконавчої влади.
Среди органов государственной власти важное место занимают органы исполнительной власти, осуществляющие функции государственного управления экономическим, социально-культурным и административно-политическим строительством. Именно эти органы выступают основным субъектом административного права. Орган виконавчої влади – це носій державної виконавчої влади, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління і має юридичний статус органу державної виконавчої влади.
Органи вик влади Укр поділяються на а) вищий(КМУ), б) центральні(міністерства, комітети, орг вк вл з спец статусом), в) місцеві, г) спеціальні. До спец належить Рада міністрів АРК і міліція. В зависимости от того, какой объем и характер компетенции имеют органы исполнительной власти, они делятся на органы общей, отраслевой, специальной (функциональной) и предметной компетенции.Органы общей компетенции— это органы, которые в пределах подведомственной им территории осуществляют государственное управление и координацию всех либо большинства подчиненных или подконтрольных им органов отраслевой либо функциональной компетенции. относятся: Кабинет Министров Украины, Совет министров АРК, местные государственные администрации. Органы отраслевой компетенции реализуют государственную политику в соответствующей отрасли. Органы специальной (функциональной) компетенции обеспечивают реализацию государственной политики в определенной сфере, осуществляют руководство по вопросам, имеющим общий характер для всех или многих отраслей хозяйства, социально-культурного строительства. Органами предметной компетенции являются администрации государственных предприятий, учреждений, руководящие деятельностью соответствующих предприятий, учреждений. В зависимости от порядка решения подведомственных вопросов .органы исполнительной власти делятся на единоначальные (Во главе одно лицо) и коллегиальные(группа лиц).
