- •1. Поняття та зміст управлінської діяльності.
- •2. Поняття та зміст державного управління.
- •3. Поняття принципів державного управління, їх система.
- •4. Метод адміністративно-правового регулювання.
- •5,6. Предмет адміністративного права. Поняття та зміст.
- •7. Поняття джерела адміністративного права.
- •8. Адміністративне право як наука і як галузь права.
- •9. Поняття норми адміністративного права, її особливості.
- •12. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі і за колом осіб.
- •13. Поняття адміністративно-правових відносин та їх особливості
- •10. Зміст імперативного характеру адміністративно-правових норм.
- •15. Правовий статус Секретаріату Президента України.
- •16. Поняття органу державного управління та органу виконавчої влади.
- •18. Система органів виконавчої влади.
- •19. Акти, які регулюють діяльність окремих органів виконавчої влади та статус державних службовців.
- •20. Поняття державної служби.
- •25. Види державних службовців.
- •29. Поняття, зміст та ознаки патронатної служби.
- •Відсторонення: зміст, строки. Службове розслідування
- •Особливості відповідальності державних службовців, які встановленні зу „Про боротьбу з корупцією”.
- •Поняття і види об'єднань громадян та їх ознаки
- •Порядок легалізації об'єднань громадян.
- •Правовий статус релігійних організацій.
- •Складові системи місцевого самоврядування.
- •Порядок формування та взаємодії органів місцевого самоврядування.
- •Поняття адміністративно-правового статусу громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземних громадян.
- •41. Статус біженця.
- •44. Поняття форми державного управління.
- •45. Поняття методів державного управління.
- •Адміністративний метод державного управління.
- •Переконання і примус у державному управління.
- •Види актів державного управління.
- •Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •Підстави зміни, припинення і скасування актів державного управління.
- •53. Поняття і види дефектних актів управління.
- •Поняття та зміст адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного правопорушення.
- •63. Види та зміст адміністративних стягнень.
- •Пом'якшуючі вину обставини.
- •Інститут звільнення від адміністративної відповідальності.
- •Поняття адміністративного процесу.
- •Принципи адміністративного процесу.
- •Суб'єкти адміністративного процесу.
- •Види проваджень.
- •Контроль в управлінні. Мета та завдання контролю. Види.
- •Відмінність контролю від нагляду.
Правовий статус релігійних організацій.
“Про свободу совісті та релігійні організації”. Релігійні організації в Україні утворюються з метою
задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями). Для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим. У реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству. Релігійні організації мають право засновувати і утримувати вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва). Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою адміністрації.
Складові системи місцевого самоврядування.
Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереситериторіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюютьсвої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету. Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільногооб'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл),селища, міста. 2. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямоговиборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири рокив порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження напостійній основі. 3. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчийкомітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує наїї засіданнях.