33. Особливості відповідальності державних службовців, які встановленні зу „Про боротьбу з корупцією”.

Особливості відповідальності держслужбовців.

Корупція - діяльність осіб,уповноважених на виконання функцій держави, спрямована напротиправне використання наданих їм повноважень для одержанняматеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Корупційними діяннями є: а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконанняфункцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальнихблаг, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чиодержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною(тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної)вартості; б) одержання особою, уповноваженою на виконання функційдержави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів,нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чипереваг, не передбачених чинним законодавством. Подарунок (винагорода), отриманий зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом "а", у тому числі такий, що надійшов без їх відома, а також вартість незаконно одержаних послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в доход держави. Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: а) сприяти, використовуючи своє службове становище,фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницькоїдіяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій,кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг; б) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чичерез посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осібу справах державного органу, в якому вона працює, а такожвиконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової,викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики); в) входити самостійно до складу правлінь п-в. Державний службовець, який є посадовою особою, не має такожправа: а) сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичнимта юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної,кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконногоодержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або іншихпереваг; б) неправомірно втручатися, використовуючи своє посадовестановище, у діяльність інших державних органів чи посадових осібз метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень; в) бути повіреним третіх осіб у справах державного органу,діяльність якого він контролює; г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особампід час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чирішень.

33. Поняття і види об'єднань громадян та їх ознаки

Конституція України в частині 1 ст.36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задовольняння політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об’єднання в політичні партії і громадські організації.

Нормативні акти:

• Закон “Про об’єднання громадян”;

• Положення “Про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26 лютого 1993

• Положення “Про порядок реєстрації символіки об’єднань” від 26 лютого 1993

• Закон “Про захист прав споживачів” 12 травня 1991 (Громадські організації споживачів)

• Закон “Про благодійництво та благодійні організації” 16 вересня 1997

Ст. 1 Закону “Про об’єднання громадян”: об’єднання громадян є добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Ст. 12 Закону: членами політичних партій можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, які досягли 18-річного віку. Членами громадських організацій можуть бути особи, яким виповнилося 14 років.

Види об’єднань громадян:

1. Залежно від цілей створення і діяльності об’єднання громадян визнається: а) політичною партією; б)громадською організацією. При цьому назва об’єднання (рух, конгрес, асоціація, фонд, союз тощо) для вирішення даного питання не має значення.

Політична партія – об’єднання прихильників певно загальнонаціональної програми суспільного розвитку (мета: участь у виробленні державної політики, формування органів влади, формування органів місцевого самоврядування, представництво у складі органів місцевого самоврядування).

Громадська організація – це об’єднання громадян для забезпечення і захисту власних законних соціальних, економічних, творчих вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

2. За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації (всеукраїнські, місцеві, міжнародні).

3. За способом обліку членів, громадські організації поділяються на такі: а) що мають фіксоване індивідуальне членство; б) що не мають фіксованого індивідуального членства.

4. За шляхами легалізації (офіційного визнання) об’єднання громадян класифікуються на легалізовані шляхом а)реєстрації (ст.15); б) повідомлення про заснування (ст.17).

5. Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об’єднання громадян, можна виділити політичні партії, громадські організації дорослого населення, молодіжні та дитячі громадські об‘єднання.