§ 1. Загальна характеристика екологічних прав громадян

Питання про екологічні права людини і громадянина є цент­ральним у національному й міжнародному екологічному праві. Воно тісно пов'язане з правом на життя та охорону здоров'я насе­лення.

Щоправда, у Загальній декларації прав людини — першому міжнародно-правовому документі, що проголосив основні права та свободи людини, — було виділено право на життя, але прямо нічо­го не говорилося про екологічні права. На це світове співтоварист­во звернуло увагу тільки на початку 70-х років минулого століття. Перший принцип Стокгольмської декларації ООН з навколишнь­ого середовища проголосив, що людина має основне право на «сприятливі умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дає змогу вести гідне благополучне життя»¹.

Більш повно екологічні права людини відображені в Орхуській конвенції ООН про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, схваленій на Нараді міністрів охорони навколишнього середовища в місті Орхусі (Данія) у червні 1998 р. і ратифікованій Верховною Радою України.

¹ Збірник міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля. — Львів, 2002.-С. 11.

39

Розділ III. Екологічні права та обов'язки громадян

К онвенція проголосила права людини на: сприятливе навко­лишнє середовище; екологічну інформацію; участь у прийнятті екологічних рішень, проведенні екологічної експертизи, розробці екологічних програм, планів, політики, проектів нормативних актів тощо.

В Україні екологічні права належать до конституційних. Стат­тя 50 Конституції України закріпила право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої пору­шенням цього права шкоди. З метою забезпечення цього права кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бу­ти засекречена.

Найбільш повний перелік екологічних прав громадян міститься у Законі України «Про охорону навколишнього природного сере­довища», який уперше закріпив екологічні права та обов'язки гро­мадян як правову категорію. Відповідно до ст. 9 закону кожен гро­мадянин України має право на:

• безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середо­ вище (право на екологічну безпеку);

• участь в обговоренні та на внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будів­ ництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропози­ цій до органів державної влади та місцевого самоврядування, юри­ дичних осіб, які беруть участь у прийнятті рішень із цих питань (право на участь в обговоренні проектів екологічно значущих рішень);

• участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навко­ лишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

• здійснення загального і спеціального використання природ­ них ресурсів;

• об'єднання в громадські природоохоронні формування;

• вільний доступ до інформації про стан навколишнього при­ родного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за ви­ нятком обмежень, встановлених законом (право на екологічну інформацію);

40