4. Законодавча база функціонування метрології та метрологічної діяльності в Україні

Восьмого жовтня 1901 р. у Харкові було відкрито першу в Україні повірочну палатку для повірки й таврування торговельних мір та ваг. Із цієї події бере початок історія метрології й стандартизації в Україні. В Україні зберігається унікальний робочий еталон маси – позолочена гиря масою 1 кг, що очолювала повірочну систему засобів вимірювання маси в Україні з перших місяців роботи повірочної палатки, тобто з 1901 до 1939 роки; маятниковий годинник Ріфлера з точністю ходу 0,01 с/добу, який використовувався у службі часу й частоти в період 1925-1941 р.р.; довжини – метр, що застосовувався в метрологічній практиці до 1973 року .

За час існування незалежної держави України було багато зроблено для розвитку метрології та створення законодавчих, організаційних, технічних і нормативних основ національної метрологічної системи. З 2005 року в Україні діє новий Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», положення якого максимально наближені до міжнародних та європейських вимог у цій сфері. Цей Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

У ННЦ «Інститут метрології» розроблено та внесено до Державного реєстру 49 державних, первинних, національних еталонів з 59 існуючих в Україні. Створено національну еталонну базу: внесено до Державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання (Постановивід 01.04.1999 р. № 527, від 19.12.2001 р. № 1709).

Тема 2. Основи теорії вимірювань.

2.1. Елементи процессу вимірювань.

2.2. Видисистемивимірювань.

2.3. Фактори, що впливають на якість вимірювань.

2.4. Вимірювальні шкали.

2.5. Точність вимірювання.

Теоретичні відомості

2.1. Елементи процесу вимірювань

Метод вимірювання – це прийом порівняння вимірюваної фізичної величини з її одиницею у відповідності до реалізованих принципів вимірювання. Методи вимірювання за можливості повинні мати мінімальну похибку.

Засіб вимірювання – це технічні засоби, що використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні властивості. До засобів вимірювання відносяться міра та вимірювальні прилади.

Міра – засіб вимірювання, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру (гиря – міра маси).

Вимірювальний прилад – це засіб вимірювання, який дозволяє одержати вимірювальну інформацію у формі, що є доступною для безпосереднього сприйняття її спостерігачем.

До елементів вимірювання відносять:

• завдання вимірювання, в якому визначається, яка фізична величина повинна бути виміряна та допустима похибка вимірювань у певних умовах;

• об’єкт вимірювання в теоретичній метрології є реальний фізичний об’єкт, властивості якого характеризуються однією чи декількома вимірювальними фізичними величинами (об’єктом вимірювання може бути певна рухова здібність, властивості якої визначають шляхом вимірювань її складових);

• суб’єктом вимірювання в спортивній метрології є людина.

Принципи вимірювання:

• об’єктивності вимірювання, який вирішує проблему співвідношення об’єктивного і суб’єктивного компонентів у науковому пізнанні;

• багаторівневого вимірювання об’єкту (визначення сутності об’єкту можуть стосуватись різних рівнів його існування);

• вивчення явищ в їх розвитку,який ґрунтується на розумінні природи особистості як динамічного явища, реалізація цього принципу дає можливість шляхом екстраполяції прогнозувати розвиток явищ у майбутньому;

• творчий підхід у реалізації етапності вимірювань, підборі методів вимірювань.

Еталон – це засіб вимірювання, який слугує для збереження та передачи розміра одиниці фізичної величини іншим засобам вимірювання.

Види еталонів:

• первинний – забезпечує відтворення і збереження одиниці з найвищою в країні точністю; це унікальні схеми вимірювань, що нерідко представляють собою складні вимірювальні комплекси, створенні з урахуванням досягнень науки та техніки;

• спеціальний – забезпечує відтворення одиниці в особливих умовах, у яких пряма передача одиниці від первинного еталона з відповідною точністю нездійсненна, і служить для цих умов первинним еталоном;

• державний – первинний або спеціальний еталон, офіційно затверджений у якості вихідного для країни;

• вторинний – зберігає розміри одиниці, одержаної шляхом порівняння з первинним еталоном відповідної фізичної величини.

Точність вимірювання – якість вимірювання, яка характеризує близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної величини. Дане поняття асоціюється з такими поняттями спортивної метрології як достовірність, правильність вимірювання, відтворюваність результатів вимірювання.

Достовірність вимірювань визначається ступенем довіри до результату вимірювання і характеризується ймовірністю того, що істинне значення вимірюваної величини знаходиться у вказаних межах.

Правильність вимірювань – це якість вимірювання, що відображає близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних на однакових умовах.

Відтворюваність результатів вимірювання – це якість вимірювання, що відображає близькість один до одного результатів вимірювання, одержаних за різних умов.

У результаті вимірювань результатів рухової діяльності людини можуть бути похибки. Похибки вимірювань є відхиленням результатів вимірювання від істинного значення вимірюваної величини.