2.2. Види вимірювань

У спортивній метрології визначено декілька класифікацій видів вимірювань:

• засновані на використанні органів відчуття (органолептичні);

• виконувані за допомогою спеціальних технічних засобів;

• класифіковані за способом одержання числового значення вимірювань;

• класифіковані за характером вимірюваної величин в процесі вимірювань;

• класифіковані за кількістю вимірюваної інформації;

• класифіковані по відношенню до основних одиниць вимірювання;

Види вимірювань, засновані на використанні органів відчуття людини. Вимірювання, в основі яких використовуються зорове, слухове, нюхове, дотикове і смакове сприйняття, називаються органолептичними. Розвиток психомоторних здібностей людини засновано на реалізації контрольних функцій органів відчуття. Так, наприклад, в теорії спорту для розвитку простої рухової реакції спортсмена існує метод, який умовно названо «сенсомоторний», який засновано на здібності людини розрізняти невеликі інтервали часу і відповідно вимірювати тривалість рухової реакції. Ця методика спрямована на те, щоб розвивати здібність точно сприймати час і за допомогою цього підвищити швидкість реагування.

Види вимірювань, виконувані за допомогою спеціальних технічних засобів.Такі вимірювання називають інструментальними. Дослідник може реєструвати дані приладу і заносити їх до журналу, обробляти їх найпростішим способом і за допомогою обчислювальних засобів. На якість цих операцій впливає рівень професійної підготовки, мотивація, внутрішній стан особи.

Види вимірювань, класифіковані за способом одержання числового значення фізичної величини:

• прямі вимірювання – вимірювання, при яких вимірюється безпосередньо певна фізична величина, які виконуються за допомогою певної вимірювальної апаратури;

• при непрямих вимірюваннях значення величини встановлюють за результатами прямих вимірювань тих величин, які пов’язані певною залежністю з тими, які потрібно виміряти;

• сукупними вимірюваннями називають такі, в яких значення вимірюваних величини знаходять за даними повторних вимірювань однією або декількох одноіменних величин;

• сумісні вимірювання – це одночасно вимірювання двох або більшої кількості неоднорідних фізичних величин для визначення функціональної залежності між ними.

Види вимірювань, класифіковані за характером вимірюваної величини.

• динамічні вимірювання пов’язані з такими величинами, які в процесі вимірювання мають певні зміни;

• статичні вимірювання мають місце тоді, коли вимірювала величина практично постійна(вага диску);

• статистичні вимірювання пов’язані з певними характеристиками випадкових процесів.

Види вимірювань, класифіковані за кількістю вимірюваної інформації.

• одноразові вимірювання – це одне вимірювання однієї величини;в зв’язку з тим, що одноразові вимірювання часто мають певні помилки, слід проводити декілька одноразових вимірювань, а кінцевий результат знаходити як середнє арифметичне значення;

• багаторазові вимірювання характеризуються перевищенням кількості вимірюваних величин.

Види вимірювань, класифіковані по відношенню до основних одиниць вимірювання:

• в абсолютних вимірюваннях використовуються вимірювання однієї основної величини;

• відносні вимірювання базуються на встановленні відношення вимірюваної величини до однорідної, що використовується в якості одиниці.

Основні етапи процесу вимірювань.Вимірювання – це послідовність складних і різноманітних дій, які складаються із ряду етапів.

Першим етапом будь-якого вимірювання є постановка вимірювальних завдань, що включає:збір даних про вимірювання і дослідження фізичних величин, їх аналіз;формування моделі об’єкта і визначення вимірюваної величини;постановку вимірювального завдання на основі прийнятої моделі об’єкта вимірювання;вибір конкретних величин, за допомогою яких буде знаходитись значення вимірювальної величини;формулювання рівняння вимірювання.

На другому етапі процесу вимірювання відбувається планування вимірювання, яке відбувається в наступній послідовності: вибору методів вимірювань безпосередньо вимірюваних фізичних величин і можливих видів системи вимірювань;апріорна оцінка похибки вимірювань;визначення вимог до метрологічних характеристик системи вимірювань і умов вимірювань;вибір системи вимірювань у відповідності до вказаних вимог;вибір параметрів вимірювальної процедури; підготовка системи вимірювань до виконання експериментальних досліджень; забезпечення відповідних умов для вимірювання та створення можливості їх контролю.

Третій головний етап вимірювання – вимірювальний експеримент: взаємодія засобів і об’єкта вимірювань; переформування сигналу вимірювальної інформації; відтворення сигналу заданого розміру; порівняння сигналів і реєстрація результатів.

Останній етап вимірювання – обробка експериментальних даних: попередній аналіз інформації; розрахунок і внесення можливих поправок на систематичні погрішності; формулювання та аналіз математичного завдання обробки даних; побудова можливих алгоритмів обробки експериментальних даних; проведення розрахунків відповідно прийнятому алгоритму; аналіз та інтерпретація одержаних результатів.