- •Бондаренко і.Г. Спортивна метрологія
- •Миколаїв 2012
- •Тема 1. Вступ до спортивної метрології.
- •Предмет спортивної метрології
- •Класифікація контролю у фізичному вихованні і спорті
- •1.3. Система одиниць фізичних величин та параметри, що вимірюються у фізичному вихованні і спорті
- •Законодавча база функціонування метрології та метрологічної діяльності в Україні
- •Тема 2. Основи теорії вимірювань.
- •2.1. Елементи процесу вимірювань
- •2.2. Види вимірювань
- •2.3. Фактори, які впливають на якість вимірювань
- •2.4. Вимірювальні шкали
- •2.5. Точність вимірювань
- •Тема 3. Основи теорії тестів та методологія тестування. Основи теорії оцінок.
- •3.1. Зародження вчення про тести
- •3.2. Класифікація тестів
- •3.3. Методологія тестування
- •3.4. Проблема і завдання теорії оцінок
- •3.6. Норми оцінок
- •Границі і норми п’ятибальної шкали оцінок тестових результатів
- •Тема 4. Статистичні методи обробки результатів вимірювань.
- •4.1. Метод середніх величин
- •4.2. Рішення типових задач методом середніх величин
- •4.3. Вибірковий метод
- •Тема 5. Методи порівняння вибірок та аналіз взаємозв’язку результатів вимірювань.
- •5.1. Методи порівняння вибірок
- •5.2. Рішення типових задач щодо порівняння вибірок
- •5.3. Способи аналізу тісноти взаємозв’язку
- •5.4. Види кореляції
- •5.5. Способи вираження кореляції
- •5.6. Рішення типових задач за допомогою кореляційного аналізу
- •Тема 6. Метрологічні основи контролю рухових здібностей, підготовки спортсменів.
- •6.1. Поняття про фізичні здібності, основні форми їх прояву
- •6.2. Метрологічні основи контролю розвитку рухових та психомоторних здібностей спортсменів
- •6.3. Метрологічні основи контролю спортивної підготовки
- •6.4. Метрологічне забезпечення спортивного відбору
- •Прогностично значущі ознаки, які необхідно враховувати при масовому відборі юних спортсменів у дюсш, сдюшор
- •6.5. Метрологічні основи контролю за тренувальним та змагальним навантаженням
- •Тема 7. Метрологічне забезпечення рухової підготовки різних груп населення.
- •7.1. Контроль рухової підготовки дітей шкільного віку
- •7.2. Метрологічний контроль у фізичному вихованні студентської молоді
- •Оцінка рівня фізичної підготовленості студентів з урахуванням антропометричних даних і показників фізичного розвитку
- •7.3. Метрологічний контроль в адаптивній фізичній культурі
- •Тема 1. Вступ до спортивної метрології.
- •Тема 2. Основи теорії вимірювань.
- •Тема 3. Основи теорії тестів та методологія тестування. Основи теорії оцінок.
- •Тема 4. Статистичні методи обробки результатів вимірювань
- •Тема 5. Методи порівняння вибірок та аналіз взаємозв’язку результатів вимірювань.
- •Тема 6. Метрологічні основи контролю рухових здібностей, підготовки спортсменів.
- •Тема 7. Метрологічне забезпечення рухової підготовки різних груп населення
- •Теми творчо-пошукових завдань
- •Теми доповідей
- •Приклади розв’язку задач
- •Письмові самостійні роботи
- •Модульна контрольна робота
- •Підсумковий контроль
- •Система оцінювання роботи студентів з дисципліни
- •Система оцінювання успішності знань студентів
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Критичні значення критерію Стьюдента
- •Критичні значення коефіцієнту кореляції за Спірменом
- •Критичні значення критерію Вілкоксона
- •Критичні значення критерію Фішера
2.5. Точність вимірювань
У фізичному вихованні і спорті деякі вимірювання не можуть бути виконані абсолютно точно, існують певні помилки. Знання точності вимірювань і оцінка при цьому помилки – важлива умова метрологічних вимірювань. Під точністю вимірювань розуміють ступінь наближення результату вимірювань до дійсного значення вимірюваної величини. Різниця між одержаним при вимірюванні значенням і дійсним значенням вимірюваної величини називають помилкою результату вимірювання.
Систематичні помилки. Систематичною називають помилку, величина якої не міняється від вимірювання до вимірювання. Розрізняють наступні систематичні помилки:
інструментальні помилки є результатом конструктивних недоліків вимірювальної апаратури, її несправності чи нерівного градуювання, (наприклад, при визначенні МСК спортсмен часто використовує маску для забору повітря, що, утруднює дихання і спортсмен, як правило, знижує об’єм повітря, яке він видихає і тим самим зменшує результати МСК);
помилки установки, які виникають у зв’язку з неправильним розташуванням вимірювальної апаратури, (наприклад, розташування вимірювальної апаратури поблизу приладів, що живляться сильним струмом, або магнітного поля, яке може змінити показники приладів);
помилки, пов’язані з об’єктом вимірювання: як відомо, об’єктом вимірювання в спортивній практиці є рухова діяльність спортсмена, його психологічні, біомеханічні процеси,ці вимірювання характеризуються значною варіативністю;
помилки суб’єкта вимірювання, які пов’язані з індивідуальними особливостями дослідника, для запобігання таких помилок потрібен підбіркваліфікованих осіб, яким довіряють вимірювання;
помилки методу вимірювання, які є результатом недостатньої теоретичної обґрунтованості даного вимірювання.
За характером прояву систематичні помилки поділяються на постійні і змінні. Постійниминазивають такі помилки вимірювання, які залишаються незмінними протягом всього вимірювання. Змінними називають помилки, що виникають у процесі вимірювання. Боротьба із систематичними помилками ведеться різним способами, із яких потрібно зупинитись натаруванні (перевірка показників вимірювальних приладів шляхом порівняння з показниками еталонів) і калібруванні ( визначення помилок або поправок для сукупності мір) вимірювальної апаратури, та методами, (коли певна фізична величина вимірюється різними способами) і рандомізація (спосіб включення невідомих постійних систематичних помилок).
Абсолютні помилки вимірюються в тих самих одиницях, що і сама вимірювальна величина. Відносні помилки зазвичай вимірюються у відсотках. До основних помилок відносять помилки методу вимірювання або вимірювального приладу, що мають місце за нормальних умов їх використання.
З історії спортивних вимірювань. Судейська колегія на Іграх стародавньої Греції складалася з 3-х чоловік і цього було достатньо щоб визначити переможця, тому що програма включала лише один вид – біг на один стадій (192,27 м). У зв’язку зі збільшенням програми змагань з 348 року до н.е. було прийняте рішення обирати 10 суддів.При визначенні переможців у змаганнях з бігу, гонках на колісницях, стрибках, метаннях труднощів не виникало, тому що існували чіткі об’єктивні критерії. А в кулачній боротьбі, панкратіоні та боротьбі постійно виникали труднощі та правила визначення переможців постійно удосконалювалися. Хоча в усіх випадках вони передбачали визначення явної переваги одного суперника над іншим. В стародавній Греції не враховувалися рекорди, тому що не могли визначити точний час бігу, та таким чином не могли порівняти результати. Хоча, якщо прослідкувати етимологію слова «рекорд» – «збереження у пам’яті», то греки користувалися іншими засобами увіковічення та прославлення атлетів – їх слава відображена в одах та гімнах, надписах та скульптурах.
