2.5. Точність вимірювань

У фізичному вихованні і спорті деякі вимірювання не можуть бути виконані абсолютно точно, існують певні помилки. Знання точності вимірювань і оцінка при цьому помилки – важлива умова метрологічних вимірювань. Під точністю вимірювань розуміють ступінь наближення результату вимірювань до дійсного значення вимірюваної величини. Різниця між одержаним при вимірюванні значенням і дійсним значенням вимірюваної величини називають помилкою результату вимірювання.

Систематичні помилки. Систематичною називають помилку, величина якої не міняється від вимірювання до вимірювання. Розрізняють наступні систематичні помилки:

• інструментальні помилки є результатом конструктивних недоліків вимірювальної апаратури, її несправності чи нерівного градуювання, (наприклад, при визначенні МСК спортсмен часто використовує маску для забору повітря, що, утруднює дихання і спортсмен, як правило, знижує об’єм повітря, яке він видихає і тим самим зменшує результати МСК);

• помилки установки, які виникають у зв’язку з неправильним розташуванням вимірювальної апаратури, (наприклад, розташування вимірювальної апаратури поблизу приладів, що живляться сильним струмом, або магнітного поля, яке може змінити показники приладів);

• помилки, пов’язані з об’єктом вимірювання: як відомо, об’єктом вимірювання в спортивній практиці є рухова діяльність спортсмена, його психологічні, біомеханічні процеси,ці вимірювання характеризуються значною варіативністю;

• помилки суб’єкта вимірювання, які пов’язані з індивідуальними особливостями дослідника, для запобігання таких помилок потрібен підбіркваліфікованих осіб, яким довіряють вимірювання;

• помилки методу вимірювання, які є результатом недостатньої теоретичної обґрунтованості даного вимірювання.

За характером прояву систематичні помилки поділяються на постійні і змінні. Постійниминазивають такі помилки вимірювання, які залишаються незмінними протягом всього вимірювання. Змінними називають помилки, що виникають у процесі вимірювання. Боротьба із систематичними помилками ведеться різним способами, із яких потрібно зупинитись натаруванні (перевірка показників вимірювальних приладів шляхом порівняння з показниками еталонів) і калібруванні ( визначення помилок або поправок для сукупності мір) вимірювальної апаратури, та методами, (коли певна фізична величина вимірюється різними способами) і рандомізація (спосіб включення невідомих постійних систематичних помилок).

Абсолютні помилки вимірюються в тих самих одиницях, що і сама вимірювальна величина. Відносні помилки зазвичай вимірюються у відсотках. До основних помилок відносять помилки методу вимірювання або вимірювального приладу, що мають місце за нормальних умов їх використання.

З історії спортивних вимірювань. Судейська колегія на Іграх стародавньої Греції складалася з 3-х чоловік і цього було достатньо щоб визначити переможця, тому що програма включала лише один вид – біг на один стадій (192,27 м). У зв’язку зі збільшенням програми змагань з 348 року до н.е. було прийняте рішення обирати 10 суддів.При визначенні переможців у змаганнях з бігу, гонках на колісницях, стрибках, метаннях труднощів не виникало, тому що існували чіткі об’єктивні критерії. А в кулачній боротьбі, панкратіоні та боротьбі постійно виникали труднощі та правила визначення переможців постійно удосконалювалися. Хоча в усіх випадках вони передбачали визначення явної переваги одного суперника над іншим. В стародавній Греції не враховувалися рекорди, тому що не могли визначити точний час бігу, та таким чином не могли порівняти результати. Хоча, якщо прослідкувати етимологію слова «рекорд» – «збереження у пам’яті», то греки користувалися іншими засобами увіковічення та прославлення атлетів – їх слава відображена в одах та гімнах, надписах та скульптурах.